В 1 класі позаурочні групові заняття з математики проводяться епізодично. В 2 та 3 класах ці заняття проводяться систематично, але не частіше, ніж один-два рази на місяць, оскільки вони вимагають великої підготовки.

Тривалість групових позакласних занять з математики повинна бути в 1 класі 20-25 хвилин, в 2 – 25-35 хвилин, в 3 – 35 –40 хвилин.

Позакласні заняття з математики можуть бути тематичними. В цих випадках вчитель ставить мету – застосовуючи цікаві та ігрові форми вправ, сприяти закріпленню знань тої чи іншої теми [1].

Найчастіше з проводяться комбіновані заняття, матеріал яких безпосередньо не пов'язаний з темами останніх уроків з математики. Більш часте проведення комбінованих занять пояснюється тим, що на них можна використовувати різноманітний матеріал як за змістом, так і за формою. Тому й самі заняття для дітей можуть бути більш цікавими.

Підтримці цікавості дітей на протязі всього заняття сприяє його організація. Кожне позакласне заняття складається з трьох частин: 1) вступної, 2) основної; 3) підсумкової. У вступній частині діти відразу відчувають необхідність цих занять, несхожість їх з уроками. Дітям пропонуються ребуси, задачі у віршах, або вчитель в ситуацію заняття вводить героїв дитячих оповідань і казок, від імені яких пропонуються різні види завдань математичного характеру. В основну частину включаються завдання, які вимагають більш напруженої розумової діяльності учнів, уваги та зосередженості. Діти розв’язують різноманітні математичні задачі, виконують логічні вправи, задачі-жарти тощо. Основним змістом підсумкової частини заняття є загадки й математичні або логічні ігри. Корисно закінчувати заняття в той момент, коли діти готові з задоволенням повторити гру. Ці бажання слугують “зародком інтересу” до наступних позакласних занять, оскільки у молодших школярів інтереси до математики поки ще тісно переплітаються з прагненням до ігрової діяльності [15].

Під час проведення позакласних занять необхідно ретельно продумувати застосування наочності. З одного боку, наочність повинна бути цікавою, з іншої – вона повинна сприяти розумінню дітьми сутності рішення того чи іншого питання, запам’ятовуванню деталей математичного або логічного завдання.

В процесі занять потрібно забезпечити диференційований підхід, враховуючи особливості окремих учнів, оскільки запропоновані їм питання та завдання можуть бути спрямовані на виховання уваги, пам’яті на числа, формування обчислювальних навичок, розширення загального світогляду, прищеплення інтересу до розв'язання задач і т.д.

2.2. Математична газета і математичний куточок в газеті

Математика як наука містить багато цікавого та захопливого, а за змістом – доступного розумінню молодших школярів. Для розширення математичного світогляду учнів, для ознайомлення їх з цікавими фактами з області математики, з рядом цікавих питань та задач велику допомогу може надати математична газета або математичний куточок у загальношкільній чи класній стінній газеті [1].

Математична газета за розумної організації роботи з нею сприяє підвищенню цікавості до математики, вихованню у молодших школярів математичної здогадливості й елементів логічного мислення, формуванню навичок самостійного читання математичного тексту.

Газета буде користуватись успіхом, якщо її зміст буде відображати життя класу, його “математичну атмосферу”, якщо цікавий матеріал буде певною мірою пов'язаний з програмним. Матеріал газети може бути використаний вчителем для організації розумного відпочинку дітей в окремі великі перерви, в групі подовженого дня, під час прогулянки. Досвід показує, що цікаво та красиво оформлена газета протягом ряду днів служить центром уваги учнів.

Стимулом для випуску математичної газети (або організації математичного куточка в газеті) може бути показ раніше випущених, красиво оформлених газет, з яких корисно розібрати 2-3 цікаві задачі, загадки, ребуси і т.д. під час показу треба намагатись викликати у дітей інтерес до такої газети, до самої діяльності з випуску газети.

Організатором випуску математичних газет може стати гурток, раніше створений в школі чи в класі. Тоді вона буде органом цього математичного гуртка. В усіх випадках газета випускається під безпосереднім керівництвом вчителя, а в 1-2 класах перші номери зазвичай готує сам учитель, залучаючи до оформлення учнів старших класів. Молодші школярі повинні бачити весь процес випуску газети, надавати посильну допомогу.

Викликавши цікавість до випуску газети, учитель перед дітьми ставить завдання – обрати назву для газети. Можна навести приклади таких назв: “Юний математик”, “Читай-думай”, “На дозвіллі”, “Плюсик” та ін.

Для випуску газети створюється або постійна редколегія з 7-9 чоловік, або тимчасова – лише для даного номеру. Редколегія спочатку збирає матеріал для стінгазети: одні підбирають цікаві задачі, інші – математичні ребуси, інші підбирають вірші, які можуть бути умовою математичної задачі, четверті – з різних дитячих книжок підбирають загадки, п’яті знаходять математичні ігри. В пошуку таких матеріалів велику допомогу надають бібліотекарі, організатори дозвілля і, звичайно, вчитель. В процесі пошуку матеріалу для газети діти використовують поради старших учнів, батьків. В результаті включення в цей пошук дітей та дорослих можна зібрати цікаві та різноманітні за змістом задачі, приклади, вправи, ігри, які корисно буде використовувати і в наступних випусках газети.

Дітям подобається, коли в газеті висвітлено зібраний ними матеріал і коли газету оформляють вони самі. Тому і в оформленні газети дітям потрібно допомагати порадами, скеровувати їхню діяльність і в потрібні моменти поправляти.

Відповідальною частиною роботи є письмо тексту. До письма тексту варто допускати лише тих учнів, в яких чіткий, красивий почерк. Для письма текстів газет, які випускаються у 1-2 класах, можна залучати учнів старших класів і батьків. Чорнові ж матеріали повинні бути написані дітьми й ретельно перевірені учителем. Малюнки теж повинні бути виконані в основному дітьми.

Випуск математичної