2. У відповідь на потреби розвитку постіндустріального суспільства система освіти в Україні радикально модернізується; затверджені Державні стандарти початкової та загальної середньої освіти. До Базового навчального плану середньої загальноосвітньої школи включена освітня галузь “Технологія”, яка посідає пріоритетне місце у вирішенні завдань трудової підготовки молоді. Досягнення мети загальноосвітньої підготовки –розвитку особистості дитини – здійснюється у ній з опорою на культурно-історичний досвід людства, що відображений в одному з найпотужніших пластів цивілізації – виробництві.

Освітня галузь "Технологія" має об'єктом вивчення продуктивну людську діяльність, закономірності створення матеріальних та духовних благ у єдності з закономірностями існування природного та суспільного оточення. Проект стандарту був розроблений провідними українськими вченими і спеціалістами Д.Тхоржевським, Г.Левченком, Б.Терещуком та ін., а для початкової ланки освіти В.Тименком. Він охоплює такі змістові лінії: основи виробництва, продуктивну працю; професійне самовизначення; трудове виховання; творчу працю. Стандарти визначають мету, завдання і обов'язковий мінімум змісту ОСВІТИ.

Предметне наповнення освітньої галузі "Технологія" становить "Трудове навчання", яке може поєднуватися з іншими дисциплінами, такими, наприклад, як "Елементи креслення і графічної грамоти", “Основи інформатики”. Наслідком інтеграції освітніх галузей "Технологія" і "Мистецтво" можна вважати предмет "Художня праця", який в мовах гуманізації освіти, відмови від технократизму набув особливої пошани і популярності протягом минулого десятиліття. Таким чином, зміна змісту предмета та навіть і саме його існування у навчальних планах загальноосвітньої школи визначається на основі урахування об'єктивних тенденцій розвитку відповідних сфер конкретно наукових і педагогічних знань та усвідомлення суспільних запитів, потреб у відповідних освітніх послугах.

Аналогічні трудовому навчанню предмети сьогодні входять до навчальних планів шкіл усіх цивілізованих країн світу, однак називаються вони по-різному, наприклад, у Великобританії та Росії – "Технологія", в Австрії – "Виробниче виховання", у Голландії – "Ручні роботи", у Словаччині – "Виробнича майстерність", у Польщі – "Техніка".

Трудове навчання як складова частина загальної системи політехнічного навчання має свою систему, в якій І ступінь - трудове навчання в початкових класах, II ступінь – праця у майстернях в основній школі, III ступінь - трудова підготовка у старших класах. Система трудового навчання вимагає додержання наступності між усіма її ланками, а також між початковими класами школи та дошкільними дитячими закладами.

3. Зміст навчального предмета визначається програмою. При укладанні змісту програми трудового навчання керуються такими дидактичними принципами: політехнізму; науковості; зв'язку теорії з практикою; систематичності і послідовності; доступності і посильності праці для учнів; свідомості і активності учнів у трудовому навчанні; наочності; виховання і розвитку учнів у процесі трудового навчання. Усі ці принципи діють в тісному зв'язку один з одним. Кожен з них розкривається і реалізується через правила навчання, які визначають способи діяльності вчителя і учнів по реалізації принципу в конкретних умовах навчального процесу.

Трудове навчання в початкових класах є важливою ланкою в системі навчальних предметів, спрямованих на всебічний гармонійний розвиток школярів. Його метою є розвиток особистості через залучення школярів до творчої праці, формування конструктивного підходу до вирішення трудових завдань. У процесі трудового навчання розв’язуються наступні завдання:

ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва та формування умінь та навичок роботи ручними знаряддями праці;

пропедевтична орієнтація у різних типах професій;

виховання творчого ставлення до праці;

посильна участь у продуктивній праці.

Зміст програми зорієнтований на світ професій. Мета і завдання предмета реалізовуються на основі змісту основних напрямків життєдіяльності людини, з огляду на які у програмі виділено 5 розділів: “Людина і природа”, “Я сам та інші люди”,”Людина і знаки інформації”, “Людина і техніка”, “Людина і художнє довкілля”,

Вивчаючи розділ “Людина і природа”, діти знайомляться з професіями відповідного типу, вчаться працювати з рослинним матеріалом, ліпити з глини, доглядати за квітам.

Розділ “Я сам та інші люди” представлений побутовою працею, виготовленням подарунків та сувенірів до свят з паперу, ниток, тканини.

Зміст розділу "Людина і знаки інформації" знайомить молодших школярів з відповідними професіями, умовними знаками передачі інформації; вони виконують роботи з картоном і матеріалами хімічного походження.

У розділі "Людина і техніка" діти дізнаються про технічні професії, працюють з будівельними, технічними конструкторами і різними матеріалами над створенням моделей, макетів об'єктів за зразком, технічним малюнком і власним задумом.

Розділ "Людина і художнє довкілля" покликаний ввести учнів у світ професій, пов'язаних з дизайном, познайомити з елементами художнього конструювання предметів побуту, елементами паркового мистецтва, макетування.

Для кожної теми програми визначено зміст знань і умінь, які підлягають засвоєнню, наведено орієнтовний перелік практичних робіт. Учитель, виходячи із програмних, навчально-виховних завдань, місцевих умов та можливостей, обирає для виготовлення ті вироби, які рекомендуються, або підбирає інші, конструювання яких відповідає змісту розділів і теми, що вивчається . За тематикою змістових розділів також запропоновані узагальнюючі практичні роботи, які можуть бути використані вчителем для контролю навчальних досягнень учнів з трудового навчання.

Програмою визначено для кожного класу основні вимоги до знань і умінь учнів на кінець навчального року. Наголошено на необхідності реалізації міжпредметних зв'язків, інтеграції трудового навчання з іншими навчальними предметами.

Пріоритетним визнано розвиток загальнотрудових і конструктивних умінь учнів. Практичні роботи пропонується виконувати у складі невеличких творчих груп школярів, роль вчителя при цьому має бути стимулюючою, коригуючою, а не диктаторською; має бути забезпечена ситуація вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до вікових, психофізіологічних можливостей дітей із врахуванням