У загальному під час бесід з дітьми й анкетувань ці ситуації окреслювалися у такий спосіб:

1-й клас – пізнаю себе: я і наша сім’я; що мене оточує; я і мої товариші; я серед людей.

Рефрен: Чи є в житті небезпека?

2-й клас – хто я такий: що я люблю; що я не люблю; вчуся розуміти навкілля; вчуся розуміти людей.

Рефрен: З людьми належить бути обережним?

3-й клас - як примирити “хочу” і “треба”; що я вмію; як потрібно спілкуватися.

Рефрен: Чи вмію я передбачати біду?

4-й клас – що я думаю про себе; вчуся жити серед людей; друзі і мої захоплення.

Рефрен: Чи вмію я чесно добиватися успіху?

Зазначені діагностичні прийоми разом із комплексом діагностичних методик, що використовувався на констатувальному етапі дослідження дозволили отримати підсумкові результати внаслідок реалізації розробленої і впровадженої програми соціокультурного виховання молодших школярів засобами українського фольклору.

Ми звертаємо увагу на динаміку результатів у контрольних та експериментальних групах за критеріями соціокультурної вихованості молодших школярів (Таблиця 2.5).

Таблиця 2. 5

Результати дослідження соціокультурної вихованості учнів початкової школи (формувальний етап експерименту)

Критерій | КГ | ЕГ

Низьк. | Серед. | Висок. | Низьк. | Серед. | Висок.

Ціннісно-цільовий | 73,6 | 14,1 | 12,3 | 32,7 | 27 | 40,3

Когнітивний | 76,4 | 15,5 | 8,1 | 32,3 | 38,9 | 28,8

Емоційно-мотиваційний | 61,1 | 25,2 | 13,7 | 17,9 | 34,6 | 47,5

Діяльнісний | 70,9 | 19,1 | 10,0 | 11,5 | 40,5 | 48

Аналіз представлених результатів свідчить про явні зміни у показниках експериментальної групи у порівнянні з контрольною. Так, в ЕГ показники низького рівня за ціннісно-цільовим критерієм становлять 32, 7 %, що значно менше ніж показник за цим критерієм в КГ. Відповідна динаміка щодо низького рівня спостерігається й за іншими критеріями соціокультурної вихованості. Найсуттєвіші зміни відбувалися за емоційно-мотиваційним та діяльнісним критерієм, що можна пояснити сформованим в учасників експериментальної групи емоційним ставленням до культурної спадщини українського народу, активізацією інтересу до соціальної проблематики не лише у творах фольклору, а й повсякденному житті, розширенням спектру соціальних цінностей та ідеалів, що поступово формуються в учнів початкової школи.

Динаміка рівнів соціокультурної вихованості за результатами експериментальної роботи представлена у Таблиці 2.6.

Таблиця 2. 6

Динаміка рівнів соціокультурної вихованості учнів початкової школи

(формувальний етап експерименту)

Рівень | КГ | ЕГ

учні | % | учні | %

високий | 37 | 11 | 141 | 43

середній | 57 | 18 | 148 | 44

низький | 259 | 71 | 44 | 13

Аналіз рівнів соціокультурної вихованості респондентів контрольної та експериментальної груп наприкінці експериментального дослідження засвідчує явну динаміку позитивних зрушень в учнів експериментальної групи: суттєве зменшення кількості школярів ЕГ на низькому рівні (71 % - КГ та 13 % - ЕГ), підвищення кількості учнів ЕГ, що знаходяться на середньому (44 % - ЕГ та 18 % - КГ) та високому рівнях (відповідно 43 % - ЕГ та 11 % - КГ).

Для оцінки достовірності розбіжностей у результатах експериментальної та контрольної груп після проведення дослідно-експериментальної роботи ми застосовували ц* критерій Фішера [255, с.158-176]. Критерій Фішера призначений для зіставлення двох показників за частотою вживання ефекту, який цікавить дослідника. Узагальнення підрахунків наприкінці експериментальної роботи засвідчило наступне. Для функції ц1 аргумент становив 0,98 і відповідне значення 2,858, для функції ц2 аргумент становив 0,67 і відповідне значення 1,918. Подальші розрахунки показали: ц* - 6,647, ц*критич. – 1,640. Таким чином, враховуючи алгоритм оцінки за ц* критерієм Фішера [255, с.176] ми визначаємо, що відмінності у результатах експериментальної та контрольної груп суттєві, оскільки ц < цкритич .

Порівняння експериментальних та контрольних груп після експерименту за критерієм 2 також підтвердило результативність запропонованої програми. Так, при ступені свободи 2 емпіричне значення критерію Пірсона 2 по критеріях відповідно 17,629; 10,955; 15,925; 26,562 (критичне значення 5,99), що доводить статистичну значущість отриманих результатів при загальній вибірці більш як 600 респондентів.

Отже, потяг до соціальності у її понятійному розумінні визначався по активності вихованців щодо аналізу ситуації соціального співжиття, пропонованих етнопедагогікою через художньо-образну ситуацію, і по активності особистих контактів як у мікросоціумі класу, так і в соціумі школи, позашкільного оточення. Відслідковувалися намагання своїми вчинками і поведінкою утвердити самоповагу й повагу до свого оточення – дотримуватися принципу шаноби до власної й чужої гідності, активно пропагованого українським фольклором, і таким чином демонструвалася соціокультурна вихованість.

Висновки до розділу ІІ

На сучасному етапі становлення початкової школи набуває неперехідного значення організація аналітико-пошукової роботи по визначенню сутності соціокультурного виховання молодших школярів, інтегруванню органічного взаємозв’язку між різними сферами пізнання: навколишнього соціуму, сенсорного виховання, мовленнєвої, ігрової та зображувальної діяльності.

Фольклор є з форм засвоєння дітьми соціального досвіду, а разом з тим і відповідного рівня культури, відповідного соціокультурного виховання.

Експериментальна робота відповідно до завдань соціокультурного виховання молодших школярів засобами українського фольклору проводилась з урахуванням визначених критеріїв: ціннісно-цільовий як оцінка постановки, усвідомлення та виконання цілей соціального становлення, які ставить перед собою дитина та батьки; когнітивний як оцінка рівня засвоєння дитиною соціальних знань, умінь та навичок; емоційно-мотиваційний – оцінка рівня мотивації дитини до соціокультурної творчості, ступінь інтересу дитини до культурної діяльності, діяльнісний – оцінка рівня соціально схваленої поведінки, засвоєння системи соціальних ролей, ступінь продуктивності діяльності, включеності в різні види діяльності.

Відповідно до кожного критерію було розроблено систему показників та визначено змістовне наповнення рівнів соціокультурної