Розповіді по пам'яті – це послідовна і образна передача в усній формі події з особистого життя [31, с.55-56]. Розпочинали формування навички будувати такі розповіді з використання аналогії. Розповідь учителя була доступною, чіткою і послідовною за формою викладу, служила зразком виразності, відображала конкретний зміст, була короткою, логічно завершеною, викликала позитивні емоції. Орієнтуючись на розповідь учителя, першокласник оволодівав формою викладу думки, структурою побудови (див. додаток Д. 4.2 - Д. 4.5, с.246-260).

У ході навчання будувати розповідь учителі формували уявлення про типову структуру розповіді: експозиція, зав’язка, розв’язка.

Розповіді описового характеру поділяються на порівняльні і пояснювальні. Порівняльні розповіді включають повідомлення про предмет, явище, обставину на основі порівняння за формою, кольором, часом (за певними ознаками). Доцільним є використання предметних малюнків, навчальних предметів. Успіх роботи, насамперед, залежить від правильного вибору предмета, явища, події для опису і методики проведення підготовчої роботи. Необхідною умовою є вміння школярів спостерігати, знаходити в предметі головне, типове та відмінне, яке відрізняє його від інших.

За способом викладу думки можна визначити розповідь, опис, міркування. Всі види мають творчий характер.

У дослідженні висловлювання творчого характеру найчастіше включали те, що найбільше цікавило першокласників. Це давало можливість учителеві виявити, наскільки самостійно учні вміють добирати необхідні факти, відповідні слова, вирази, послідовно викладати думку. Виховний потенціал зв’язних висловлювань заключався в формуванні художніх смаків, образності мови.

Серед робіт творчого характеру широко використовували розповіді а) за поданим початком; б) відповідно до запропонованої теми; в) розповідь на самостійно вибрану тему (хто придумає найцікавішу розповідь?); г) за аналогією прочитаного, до розповіді вчителя; д) за малюнками; є) опорними словами; ж) на основі спостереження.

Враховуючи вікові особливості дітей, зокрема рівень сформованості уваги, вчителі експериментальних класів урізноманітнювали види робіт і форми їх проведення, дбаючи про послідовне їх чергування.

Під час роботи над зв’язним висловлюванням творчого характеру часто використовували описи-порівняння. Побудова такого висловлювання включала порівняння двох предметів, явищ, на основі ознак подібності і відмінності. Порівняння за подібністю було зіставленням, а за відмінністю – протиставленням.

Наведемо приклад: «Троянда і гвоздика мають багато подібного. Троянда і гвоздика – рослини. У них є корінь, листя, стовбур, квіти. Обидві розвиваються від бруньок.

Але між ними є і відмінності: їх квіти мають різний запах, у троянди широке кругле листя, у гвоздики – вузьке і довге, на троянді є колючки, на гвоздиці – немає».

У ході розповіді учні ділилися своїми враженнями, вчилися систематизувати спостереження, усвідомлювати та добирати матеріал (див. додаток Д.4.3, С.249).

Можливою була пропозиція самостійно вибрати тему для розповіді. Такий підхід забезпечував глибоке ознайомлення вчителя з колом інтересів учнів. Цінність такої розповіді в тому. Що учень знаходиться в позиції повної самостійності і будує своє зв’язне висловлювання на основі власного досвіду, особистих спостережень. При цьому учні робили якісний вибір важливих, з їх точки зору, фактів, але практика школи показує, що переважають випадки розповідей «про все», оскільки першокласники неготові відібрати лише необхідні факти.

Міркування відрізняється від попередніх тим, що дитина, розповідаючи, описуючи, висловлює своє особисте ставлення до події, предмета, явища тощо (Див. додаток Д.4.5, с.260).

Навчання першокласників розповідати дозволяє ознайомити їх з закономірностями побудови тексту. Використовуючи розповіді учнів про особисті спостереження, доцільно продемонструвати можливі зміни структури тексту, створити різні його варіанти. Учням було запропоноване таке завдання: змінити порядок розповіді про окремі події, факти. Для прикладу рекомендували тематику зв’язних висловлювань, складених відповідно до «Букваря» [197] та кожного уроку зокрема (див. додаток Е, с.263).

Наступним видом зв’язного мовлення був переказ. Учні повинні вміти зв'язно, послідовно, правильно, граматично, близько до прочитаного чи почутого (казки, оповідання, розповіді) передавати зміст, використовуючи авторські слова та вирази. У процесі переказу засвоюються зразки літературної мови, збагачується словниковий запас учнів, вдосконалюються навички побудови речень і поєднання їх у зв’язне висловлювання. Для цього варто використовувати детальний, стислий, вибірковий переказ. Всі вони мають носити навчальний характер.

Рис. 3.1 Порівняльна діаграма розподілу учнів контрольних та експериментальних класів за рівнями розвитку аудіювання в середині навчального року

Наведені дані показують, що КК учнів, аудіативний розвиток яких залишився на початковому рівні, на 7% більше, ніж в ЕК. У ЕК дітей, які оволоділи аудіативними уміннями на високому та достатньому рівні разом 11% більше, у КК. Отже, загальний рівень сформованості аудіативних умінь в учнів ЕК вищий, ніж в учнів КК.

Порівняльний аналіз даних перевірка сформованості орфоепічних, лексичних (обсяг словникового запасу) та граматичних умінь в учнів КК та ЕК.

У процесі перевірки розвитку комунікативно - мовленнєвих умінь учнів у кінці навчального року було з’ясовано рівень розвитку діалогічного та монологічного мовлення.

У процесі перевірки рівня володіння українським діалогічним мовленням були використані ситуативні малюнки на тему «Розмова по телефону» (додаток В), на кожному з яких була зображена побутова телефонна розмова між двома дітьми (дві дівчинки або два хлопчики) молодшого шкільного віку.

Учням давалося завдання уявити себе в ролі одного з дітей, зображених на малюнку, подумати про що він може спілкуватися зі своїм «товаришем». Учням, які працювали в парі, давався час на обдумування майбутньої бесіди; на те, щоб домовитися, хто перший почне розмову; на репетицію діалогу. Після цього експериментатор (з метою підсилення мотивації своєрідної рольової гри) давав кожному з першокласників іграшковий