76. Прищепа К.С. Навчання грамоти (методичний посібник до Букваря авторів К.С. Прищепи, В.І. Колісниченко). – К.: Форум, 2002. – 143 с.

77. Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1-4 класи. – К.; «Початкова школа». – 2007. – 432 с.

78. Психолингвистические проблемы массовой коммуникации / Под. ред. Леонтьева А.А. – М.; Наука, 1974. -145 с.

79. Пушкарьова Т.О. Вчимося спілкуватись. – Суми: Козацький вал, 2000. – 17 с.

80. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. Т. 2. – К.: Либідь, 1997. – 317 с.

81. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 2002. – 368 с.

82. Сапун Г.М. Уроки навчання грамоти. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 136 с.

83. Сивачук Н. Збагачення мовленнєвого етикету школярів // Початкова школа. – 1997. - №4. С. 50.

84. Саженюк Б.С., Саженюк М.Т. Буквар. –К.: Радянська школа, 1971. – 96 с.

85. Синиця І.О. Психологія усного мовлення К.: Радянська школа, 1974. – 203 с.

86. Скалки В.Л., Рубинштейн Г.А. Речевые ситуации как средство развития неподготовленной речи // Иностранные языки в школе, 1966. - №4. – с.3.

87. Собко В.О. Підготовчі вправи до складання описів // Початкова школа. – 1986. - №9. – С. 42-47.

88. Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи методики української мови // Українська мова і література в школі. – 1993. - №5-6. – С. 19-23.

89. Тарасюк С. Соціально-комунікативна активність дитини як фактор розвитку її індивідуальності // Початкова школа. – 1998. - №12. – С. 7-9.

90. Успенський М.Б. Совершенствование методов и приемов обучения русского языка в национальной школе / Под ред. Шанс кого К.М. – М.: Педагогіка, 1979. – 128 с.

91. Ушинський К.Д. Твори у 6-ти томах. Т.1. / Відп. ред. Костюк Г.С., Чавдаров С.Х. – К.: Радянська школа, 1954. – 453 с.

92. Федоренко Л.П. Закономерности усвоения родной речи: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1984. – 159 с.

93. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І. Мальованого. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.

94. Формування комунікативних умінь школярів на уроках читання // Початкова школа. – 1997. - №12. – С. 14.

95. Хорошовська О.Н. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 1997. - №8. – С. 14-17.

96. Хорошовська О.Н. У світі чарівних букв: Буквар для шкіл з українською мовою навчання. К.: Навчальна книга, 2003. – 143 с.

97. Хорошовська О.Н. Уроки української мови у 1 класі // Початкова школа. – 1997. - №9. – С. 26-31.

98. Чавдаров С.Х. Методика викладання української мови в початковій школі. – К.: Радянська школа, 1990. – 224 с.

99. Чередниченко Д. Материнка: Буквар для чотирирічної початкової школи. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.

100. Чорна М., Грабар Д. Буквар. – Львів: Світ, 1993. – 254 с.

101. Чуйко Г.А., Білецька М.А., Школьна Г.Ф. Методика викладання української мови в початковій школі. – К.: Радянська школа, 1975. – 384 с.

102. Шелехова Г.Т. Система роботи з розвитку зв’язного мовлення на уроках рідної мови в середній школі. Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. – К., 1996. -45 с.

103. Шубин Э.П. Языковая коммуникация и обучение иностранному языку. – М.: Просвещение, 1972. – 350 с.

104. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л.: Наука, 1974. – 428 с.

Додаток до теоретичної частини

Відповідно до державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет «Українська мова» будується за такими трьома змістовними лініями: комунікативною, лінгвістичною (мовою), лінгвокраїнознавчою [179, с.9]. комунікативна змістова лінія передбачає:

- розвиток усного і писемного мовлення учнів;

- вміння користуватися мовою, як засобом спілкування, пізнання, впливу.

У цьому документі констатовано, що для реалізації поставленої мети слід розвивати, удосконалювати всі види мовленнєвої діяльності (слухати, розуміти; діалогічне, монологічне мовлення) [179, с. 9-10]. Відповідно до мети і пріоритетів мовної освіти комунікативною змістовою лінією відзначено зміст роботи над формуванням в учнів умінь самостійно створювати усні і письмові висловлювання різних жанрів, які потрібні їм у період навчання грамоти, у майбутній діяльності й просто у життєвому спілкуванні [97, с. 62].

Аналіз змісту програми з навчання грамоти (2001) для шкіл з українською мовою навчання показує, що в ній передбачається розвиток усного мовлення першокласників (умінь слухати-розуміти усні висловлювання, говорити і писати), формування елементарних аналітико –синтетичних умінь у роботі над текстом, реченням, словом [179, с.18].

Практичне навчання усного мовлення першокласників відбувається з першого дня перебування їх у школі. У зв’язку з цим «розвиток мовлення розглядається як провідний принцип, що пронизує і об’єднує всі без винятку боки мовленнєвої діяльності учнів» [178, с.12].

Щодо розвитку мовленнєвих умінь, то програмою для першого класу середньої загальноосвітньої школи передбачено:

- сприймання навчального матеріалу та виділення «зайвого»;

- сприймання на слух, розуміння, запам’ятовування з 1-2 прослуховувань змісту наведених текстів, що належать до художнього й розповідного стилів;

- читання на пам'ять віршів, загадування загадок, промовляння скоромовок тощо;

- відтворення діалогів із прослуханих казок, розповідей;

- побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією;

- складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей;

-