ПРОЕКТУВАННЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПЕРШОКЛАСНИКІВ

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………. 3 - 7

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО

ПРОЕКТУВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1.1. Історико-педагогічний аспект методу проектів…………. 8-19

1.2. Метод проектів – сучасна ефективна технологія навчання 20-26

1.3. Роль проектування в розвитку дітей 6-7-річного віку….. 27-35

1.4. Особливості організації творчого проектування учнів

1 класу……………………………………………………… 36-47

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1……………………………………………… 48-49

РОЗДІЛ П. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПРОБЛЕМИ

ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУВАННЯ

УЧНІВ 1 КЛАСУ

2.1. Вивчення стану використання методу проектів у

навчально-виховній роботі з дітьми 6-7-річного

віку…………………………………………………………. 50-62

2.2. Інтерактивні методи як чинник успішності

творчого проектування першокласників……………….. 63-73

2.3. Методика організації творчого проектування

першокласників…………………………………………… 74-87

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2……………………………………………. 88-90

ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 91-94

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 95-101

ДОДАТКИ………………………………………………………………… 102-132

ВСТУП

У 90-х роках XX сторіччя, з отриманням незалежності, в Україні було взято новий курс на перебудову освітнього процесу. Сьогодні в освіті України спостерігаються такі тенденції: удосконалення традиційних методик роботи з учнями та пошуки й розробка нових альтернативних технологій, більш ефективних, оптимальних, результативних, ніж ті, що існували у минулому. Цінний досвід педагогів-новаторів, які висловлювали передові ідеї навіть за часів догматичного навчання, став підґрунтям для реформування освіти. У прийнятих освітянських документах, зокрема Законі України "Про освіту" та Держаній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття») проголошено тенденції реформи: розбудова національної школи на народних традиціях, деідеологізація школи, всебічний розвиток особистості школярів. Акцентується увага на гуманізації навчання, розвитку творчих здібностей учнів, а також соціалізації дитини. Проголошується тенденція наближення процесу навчання в школі до логіки наукового дослідження.

Виходячи з цього, основне завдання сучасної школи, яка має на меті розвиток гармонійно цілісної особистості і в центрі уваги якої – учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями, є створення інноваційного освітнього простору. Адже нині, в умовах розбудови державності, гуманізації та демократизації суспільства, дедалі актуальнішим стає формування інтелектуальної, соціально активної, творчої особистості. Саме орієнтація на особистість і її розвиток визначила вибір нами спрямування наукового дослідження на пошук і впровадження інноваційних педагогічних технологій відповідно до сучасних потреб суспільства. Однією з них є метод проектів як вияв нової філософії освіти і надання їй нової якості завдяки забезпеченню комплексного підходу до створення у навчальному закладі такого освітнього простору, який забезпечує повноцінний розвиток особистості, її самоактуалізацію, зміну акцентів у діяльності вчителя й учня.

Метод проектів формує в учнів мотивацію до пізнавальної діяльності, націлює вихованців на пошук нових знань, допомагає не тільки сфор-мувати життєвий досвід, необхідний для вирішення життєвих проблем, а й вибудовувати власне життя успішним і значущим для суспільства.

Особливу роль застосування методу проектування відіграє на початковому етапі навчання дитини в школі. Такі відомі вчені, як Л. Божович, Л.Виготський, Д.Ельконін, В. Давидов, О.Леонтьєв, зазначають, що вступ до шкільного навчання створює нову соціальну ситуацію розвитку, сутність якої полягає у висуванні нових вимог суспільства до особистості, зміні її соціальної позиції, а також ставленні суб'єкта до своєї нової ролі.

Означені закономірності дозволяють cтверджувати, що якісні зміни у структурі особистості молодшого школяра, а особливо шестирічної дитини, знаходяться у залежності від організації навчання. Підтвердження цієї думки знаходимо у Г.Костюка, який стверджує, що “структура навчальної діяльності, адекватна цілям навчання, є фактором формування в учнів не лише систем операцій і знань, а й навчавльних, пізнавальних інтересів, бажання вчитися, допитливості, любові до книги, прагнення до самоосвіти” [29,c.419]. Залежність формування мотиваційних структур від змісту навчальної діяльності відзначають також М.Алексєєва, В.Безпалько, О.Леонтьєв, М.Матюхіна.

Тому, говорячи про проектне навчання, маємо на увазі не тільки метод проектів. Під проектним навчанням розуміємо весь комплекс дидактичних, психолого-педагогічних та організаційно-управлін-ських засобів, які дають змогу найперше сформувати проектну діяльність учнів, тобто навчити їх проекту-вання. Ми вважаємо, що досвід і знання дитина має отримувати шляхом діяння, в процесі дослідження, самостійного вивчення.

Метод проектів передбачає не тільки наявність суб'єктивно чи соціально значущої для учня пробле-ми, не просто її дослідження, пошук шляхів вирі-шення, а й практичне впровадження отриманих ре-зультатів у тому чи іншому продукті діяльності. Учень має усвідомлювати, де і як він зможе застосо-вувати отримані знання. Співвідношення проблеми та практичної реалізації результатів її вирішення і ро-бить метод проектів цікавим для педагогічно-го та учнівського колективів.

Застосування методу проектів у школі як педагогічної технології передбачає сукупність пошу-кових, дослідницьких, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Здійснюватися вони повинні планово та з ура-хуванням бажань учнів щодо вибору теми проекту.

У зв’язку з цим для нашого дослідження цікавими є наступні концепції: активізації навчальної діяльності школярів (Л.Аристова, М.Данилов, Б.Єсипов, М.Махмутов, І.Огородникова, М.Скаткін,); ровиток теоретичного мислення (В.Давидов. Д.Ельконін); теорія поетапного формування розумових дій (П.Гальперін, Н.Тализіна); формування пізнавальних інтересів (Л.Божович. Г.Щукіна); проблемне навчання (Т.Кудрявцев, І.Лернер, А.Матюшкін, М.Махмутов); концепція творчого навчання (Г.Альтшулер, І.Волков, І.Іванов).

У сучасній педагогічній науці є певні напрацювання стосовно

етапів проектної діяльності (Н.Матяня, Н.Семенова), ігрового проектування (Т.Качеровська), вимог до застосування цієї форми у процесі життєдіяльності шестирічок (О.Гребенюк, Т.Гребенюк). Проблемою впровадження методу проектів у практику роботи українських шкіл займається В.Тименко, який є автором програм , посібників та підручників з художньої праці для початкової школи.

Однак загалом метод проектування, зокрема творче проектування, не знаходить широкого застосування в практиці роботи з першокласниками. Як показали наші спостереження, вчителі