Об'єкт дослідження – навчальна діяльність учнів 1 класу загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – творче проектування як спосіб організації навчальної діяльності першокласників.

Мета дослідження — теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність використання творчого проектування у процесі навчання першокласників.

Завдання дослідження:

1) на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури розкрити теоретичні аспекти організації творчого проектування учнів 1 класу;

2) вивчити й узагальнити досвід роботи вчителів початкових класів з даної проблеми;

3) проаналізувати стан досліджуваної проблеми в практиці початкового навчання;

4) запропонувати педагогічні умови ефективної організації творчого проектування молодших школярів;

Теоретичною і методичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних педагогів-класиків, сучасні психолого-педагогічні дослідження з проблеми впровадження методу проектів у навчальний процес загальноосвітньої школи; положення Закону України «Про освіту», Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»).

Методи дослідження: вивчення й аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з досліджуваної проблеми; вивчення результатів діяльності молодших школярів; цілеспрямоване спостереження, бесіди, опитування учнів; вивчення досвіду роботи вчителів початкових класів; педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий); кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Наукова новизна дослідження полягає у визначені критеріїв та показників ефективності використання методу проектів у роботі з учнями 6-7-річного віку; способів організації творчого проектування першокласників.

Практичне значення роботи полягає в розробці системи творчих проектів, які можуть бути використані в роботі вчителів початкових класів та студентів педінститутів під час педпрактики.

Апробація дослідження здійснювалась шляхом регулярних повідомлень та виступів на засіданнях студентського наукового гуртка, а також шляхом використання напрацьованих методичних розробок у практиці роботи початкової школи.

Структура магістерської роботи. Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1.1. Історико-педагогічний аспект методу проектів

У європейських мовах слово «проект» запозичене з латини та означає «викинутий уперед», «той, що впадає в око». На сучасному етапі цей термін часто застосовується у менеджменті, позначаючи у широкому розумінні будь-яку діяльність, що представлена як сукупність окремих кроків.

Поняття «проект» часто пов'язують з поняттям « проблема». За етимологічним словником, проект як проблема може позначати « справжню ситуацію творчості, де людина перестає бути просто власником ідей, відмовляється від свого, приватного, щоб отримати шанс наштовхнутися на дещо інше, наповнитись ним, виявити його у своїй творчості».

Первісне виникнення проектів у педагогіці відбулося у контексті проблемного навчання, де проектування розглядалося як один із методів. Тому, розглядаючи історико-педагогічний аспект проблеми, ми під «проектом» маємо на увазі метод навчання.

Уперше цей метод був упроваджений американським педагогом та психологом ХІХ століття Д.Дьюї, родоначальником проблемного навчання. Теоретичне підгрунтя означеного методу складає положення про те, що діяльність учня може бути спрямована на формування його мислення, в основі якого лежить власний досвід [7, c. 58].

У методі проектів як педагогічній технології знайшов своє втілення комплекс ідей, представлений Д. Дьюї. Вчений разом зі своїми колегами стверджували, що дитинство - це не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже, освіта повинна базуватися не на тих знаннях, що колись йому знадобляться в майбутньому, а на тому, що гостро необхідне йому сьогодні, на проблемах його реального життя. З цього положення випливає необхідність побудови спільної діяльності з дітьми ( у тому числі й навчання) з урахуванням їх інтересів, потреб та особистого досвіду. Основною метою навчання є дослідження дітьми разом з вчителем оточуючого життя. Бажано, щоб діти самі ( або з групою, педагогом, іншими людьми ) мали можливість планувати, виконувати, аналізувати та оцінювати власну діяльність.

Значне місце в теорії Д.Дьюї займає початкова ланка освіти. Створивши «школу професій», він вважав , що основною організаційною формою навчальної діяльності молодших школярів є інтегровані заняття. Вчений акцентує увагу на необхідності « спрямування і керування розумовим розвитком дитини дорослими через комплексний вдумливий відбір змісту навчального матеріалу з досвідом дитини на самому початку навчання і поступове, цілеспрямоване розширення цього досвіду через ретельно відібраний зміст навчаня» [7, c. 58].

Учень Д. Дьюї, У. Кілпатрик, виокремив у книзі “Основи методу” (1928 р.) три основи нової педагогіки: 1) необхідність добору навчального матеріалу, який витікає з природи та інтересів дитини; 2) організація цілеспрямованої діяльності; 3) сприймання навчання як неперервної перебудови життя та підняття його на вищі сходинки.

Під проектами на той час розумівся цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини, послідовне розв’язання учнями життєвих проектів. У.Кілпатрик визначив чотири типи проектів, що відповідають життєвим інтересам дитини шкільного віку: творчий проект; споживчий ( включаючи розвагу); розв’язання проблем ( або будь-яких інтелектуальних утруднень, які можуть бути супровідними і в творчому проекті, але в цьому виступають провідними): проект-вправа. Американський педагог розширив поняття “проект” до будь-якої цільової діяльності учнів [52, с. 57]. Метод проектів набув поширення в Європі, Росії, Україні.

Демократизація сучасної освіти за рубежем, що вдосконалюється внаслідок її