Згідно з поетапним формуванням суб'єкта діяльності ми пропонуємо поетапне впровадження творчих проектів. На першому етапі учні виконують колективні ( фронтальні) чи групові (кооперативні) проекти, в яких можливий розподіл обов’язків, але всі працюють на загальний результат . На подальших етапах здійснюється перехід до індивідуальних форм роботи (самостійний вибір теми, планування, виконання, презентація результатів). До здійснення шкільних та міських проектів можна залучати учнів вже з третього-четвертого класу початкової школи. Діти шести-семи років створюють колективні мікро- та макропроекти в межах групи, класу, школи.

Детальну характеристику кожного з періодів проектування спостерігаємо у роботах Д.Джонса. За його свідченням, сутністю підготовчої роботи є аналіз-розмежування проблеми на частини, розширення меж проектної ситуації з метою забезпечення достатнього простору рішення. Особливістю другого етапу, на думку дослідника, є синтез як “ з’єднання частин по новому” , коли судження про окремі можливості об'єднують в рішення, які повинні відображати реальні аспекти проектування. Характерною ознакою заключної частини є оцінка проекту, в процесі якої вивчаються практичні результати діяльності [29, c. 91-94]. Розробки в межах трудового навчання містять такі етапи діяльності: організаційно-підготовчий ( постановка проблеми, висунення гіпотез); конструкторський (проектування ескізу, добір інструментів, обладнання, вибір доцільної технології); технологічний ( планування операцій, самоконтроль); заключний ( кінцевий контроль, порівняння, випробування, захист проекту) [71, c. 47].

Інші дослідники пропонують подібну структуру: Т.Башинська у своєму дослідженні викладає наступні послідовності: планування, прийняття рішень, збір інформації, формування висновків [8, c. 59].

Грунтуючись на основних теоретичних положеннях та досвіді вчителів-практиків, нами виділено наступні структурні одиниці у виконанні творчого макропроекту:

1. Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) вибір теми (спільно з дітьми на більш високому рівні, на початкових етапах - пропозиція вчителя) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи ; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка “найближчої” мети для кожної групи або індивідуального учасника.

2.Дослідно-творчий етап, що складається з наступних частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги ; оформлення результатів.

3.Заключний етап на такі складові: презентація результатів; самооцінка.

Для мікропроектів на підготовчому етапі з метою мотивації діяльності доцільно організовувати творчі ігри; для інших структурних компонентів логіка залишається. У першому класі основний етап проектування часто організовуюється в формі дослідницьких ігор, оскільки, за свідченням психологів ( О.Поддьяков, А.Савенков), у шестерічному віці дослідження часто органічно пов’язане з ігровою діяльністю. Дослідження можуть мати розумовий характер, тобто відбуватися шляхом організованих розмірковувань. У таких випадках роль досліду виконує евристична бесіда, але в результаті все одно повинен бути створений творчий продукт. Також основний етап проекту може бути представлений творчою роботою, оскільки творчість передбачає відкриття або перетворення дійсності. На всіх етапах проектування широко застосовуються різноманітні види образотворчої діяльності, які також виступають своєрідними засобами дослідження дитиною навколишньої дійсності. Заключний етап має на меті публічну презентацію результатів дослідно-творчої роботи.

Стосовно вибору методів та форм організації роботи було використано дослідження Н.Матяні та Н.Семенової, які зробили спробу співвідношення основних етапів проектної діяльності ( підготовчого, дослідницького, заключного) та відповідних методів навчаня [12], Т.Качеровської, яка робить акцент на ігровому проектуванні і визначає його як “ спосіб спільної діяльності викладача та студентів, спрямований на досягнення цілей ігрового проекту” [24, c. 138-139], а також методи та форми організації роботи зі студентами, адаптовані нами до початкової школи з урахуванням вікових особливостей учнів. Відповідність між етапами проекту, методами та формами відображено у таблиці 1.

Методи та форми роботи на кожній

структурній одиниці проектування

Таблиця 1

Структрна одиниця проектування | Методи роботи | Форми роботи

Підготовчий етап | Вербальні ( розповіді, бесіди дискусії); етод випадкових підстановок; мозкова атака; гірлянда асоціацій. | Колективна творча робота, проблемний урок, робота в малих групах

Дослідно-творчий етап | Пошук літератури, діалог, алгоритмізація, трансформація ідей, класифікація проектної інформації, мозкова атака | Ділова або рольова гра , робота в малих групах, самостійна робота , консультації, підготовка виступів

Заключний етап | Захист проекту, порівняльний аналіз | Презентація, демонстрація, конкурси проектів.

Як видно з таблиці, у підготовчій роботі ми вважаємо доцільним використання методів вербальних( розповідей, бесід, дискусій), методу випадкових підстановок, мозкової атаки, гірлянди асоціацій, які реалізуються у таких формах роботи, як колективна робота, проблемний урок, робота в малих групах.

Дослідницька частина творчого проектування реалізується за допомогою методів пошуку літератури, діалогічних, алгоритмізації, трансформації ідей, класифікації проектної інформації, мозкової атаки, які корелюють з такими формами роботи, як: ділова або рольова гра, робота в малих групах, самостійна робота, парне взаємонавчання, занурення, консультації, підготовка виступів.

На заключному етапі доречно користуватися такими методами, як: захист проекту, порівняльний аналіз у формах презентації, демонстрації, конкурси проектів.

Вибір форм організації визначається типом проекту: при виконанні колективних мікропроектів доцільно використовувати колективну творчу роботу, проблемний урок, ділову або рольову гру, демонстрації; організація групових проектів вимагає наступних форм роботи: робота в малих групах, парне