планомірно (плануючи щоденно), виробляти у дитини нові форми пізнання, поведінки і діяльності, що означає організацію повноцінного психічного і фізичного розвитку. Виходячи з цього, можна сформулювати визначення самого поняття проектно-тематичного навчання: це глибоке, інтенсивне і тривале вивчення дітьми (спільно з дорослими) визначеної проблеми або питання.
Згідно впливу на розвиток дитячої допитливості, пропонуємо упровадження системи творчих проектів проводити в чотири етапи. Означені етапи характеризуються ступенем складності творчих проектів, що пропонуються учням для виконання.
У таблиці 5 зображено послідовність упровадження творчих проектів.
І етап (підготовчий)мав на меті пробудження та спрямування інтелектуального почуття, а також адаптацію дітей до шкільного навчання та їх підготовки до інтерактивного спілкування.
Завдання першого етапу: пропедевтика розвитку дрпитливості; соціальна адаптація дітей; розвиток комунікативних умінь; розвиток дрібної моторики руки; підготовка до формування специфічних навчальних умов.
На цьому етапі колективні мікропроекти було впроваджено у межах курсу “Введення до шкільного життя”, що складався з двох типів занять- інтегрованих та творчих, на яких створювались колективні мікропроекти. Проведення інтегрованих інтелектуальних занять на цьому етапі вважаємо за необхідне з двох причин: виконання функції підготовчого етапу до творчого пректування та забезпечення інтеграції знань. Протягом курсу діти засвоюють способи інтерактивного спілкування за допомогою таких методів як обговорення проблеми в загальному колі, незакінчені речення, броунівський рух, мозковий штурм, дерево рішень. У зв’язку з тим, що розвиток дрібної моторики та специфічних навчальних умінь, під якими ми маємо на увазі читання, письмо, лічбу, є однією з головних навчальних завдань, наша дидактика модель побудована з урахуванням позитивного впливу не тільки на ознаки допитливості, а й означені вміння. У таблиці це відображено у межах когнітивного аспекту. Опанування учнями способами навчальних дій, а також успішне виконання творчих проектів свідчило про готовність учнів до переходу на наступний етап.
Інтегровані інтелектуальні заняття мали таку макроструктуру:
1. Організація початку заняття.
2. Комунікативна гра.
3. Полілог ( розвиток світогляду).
4. Логічна розминка ( або творча гра).
5. Нова інформація про навколишній світ (проблемне викладання).
6. Музична хвилинка.
7. Інтелектуальні ігри ( розвиток граматичних та обчислювальних умінь).
8. Підсумки.
Проте кожне індивідуальне заняття має свої особливості та не обов’язково містить всі макрокомпоненти. Як правило, на початку заняття проводиться або комукативна гра, або полілог. Музична хвилинка виконує роль динамічної паузи в занятті.
Таким чином, на заняттях означеного типу забезпечуються дві необхідні умови розвитку допитливості: інтеграція навчальних дисциплін та інтерактивність.
Мета творчих занять полягає у розвитку творчих здібностей учнів та нестандартного мислення. Структура занять означеного типу передбачає виконання колективних творчих пректів, які є своєрідною підготовкою учня до створення проектів більш високого рівня складності:
1. Організація дітей.
2. Підготовчий етап ( творча розминка).
3. Блок фізичного розвитку.
4. Творче проектування.
5. Заключний етап ( презентація робіт).
Особливістю цих занять є організація фронтальної роботи, в ході якої учнями засвоюються способи інтерактивного спілкування. Творче пректування здійснюється колективно, іноді з елементами індивідуальної роботи у формі репродуктивно – конструктивної діяльності, під загальним керівництвом педагога. Окрім підготовки до подальшого проектування, творчі заняття на першому етапі виконують роль соціалізації дитини , залучають до співпраці батьків, а такаж стимулюють дитину до навчальної діяльності.
Мета ІІ етапу формувального експерименту полягає у розвитку інтересу до процесу пізнання шляхом упровадження колективно-групових інтерактивних методів навчання, створення групових мікро-та макропроектів .
Завдання ІІ етапу формуючого експерименту полягає у розвитку уміння співпрацювати в групах різного складу, формування цілісного світогляду за рахунок інтеграції знань , розвитку специфічних навчальних умінь.
Творчі проекти планувались у межах певних навчальних предметів, але характер усіх проектів був інтегрованим. За домінантним напрямком нами визначено кілька типів : мовленнєві, соціальні, ігрові, соціально-ігрові, математичні, природничі. Тип проектів та їх назви відображено в таблиці.
На заняттях з окремого курсу та з творчого проектування використовувались інтерактивні методи колективно-групового навчання: робота в парах, робота в малих групах, карусель, акваріум. Після набуття навичок колективно –групового навчання всіма учнями було здійснено перехід до третього етапу.
Мета ІІІ етапу експерименту: розвиток інтересу до результатів власних досліджень під час виконання індивідуальних мікропроектів, набуття умінь обговорювати дискусійних питань.
Завдання ІІІ етапу експерименту: розвиток уміння самостійного вмконання дослідження за поданим алгоритмом дій, первинне оволодіння навичками опрацювання дискусійних питань.
Виконання програми третього етапу кожною дитиною свідчило про її готовність до виконання макропроектів та опрацювання проблемних питань більш високого рівня складності, що пропонувалися учням на останньому етапі.
Мета ІV етапу експерименту: розвиток уміння самостійно планувати діяльність зі здобуття нових знань шляхом створення колективних макропроектів із розподілом праці, застосування інтерактивних методів ситуативного моделювання.
Завдання ІV етапу експерименту: розвиток уміння розподіляти обов’язки, час, уміння планувати тривалу діяльність; розвиток творчості; розвиток комунікативних умінь, лідерських якостей; закріплення специфічних навчальних умінь.
.
Поетапне впровадження творчих проектів
Таблиця 5
Етап | Мета | Ключовий напрямок | Зміст роботи | Дослідно-творча
діяльність учнів | Очікувані результати
І етап. Підготовчий .
| Пробудження
та
спрямуван
ня інтелектуаль
ного почуття | Психологіч
ний | Інтегровані
Інтелектуальні
заняття у межах
курсу
“введення до
шкільного життя” | Участь у полілогах,
творчих та
інтелектуальних
іграх | Учень виявляє ініціативу в ігровій діяльності; інтерес до творчої діяльності; бере участь у полілогах; усвідомлює лідерство як позитивну якість особистості; виконує певний обсяг завдання без відволікань; отримує позитивні емоції від процесу діяльності.
Колективні
мікропроекти :
соціальні
мовленнєві,
природничі,
ігрові. | Творчі ігри, колективне моделювання та перетворення
Методи
колективно-
групового
навчання: полілог, броунівський рух,
мозкова атака,
незакінчені речення. | Розв’язання проблемрних ситуацій у процесі колективної взаємодії
ІІ етап. Організація групової
роботи | Розвиток інтересу до процесу
навчання | Когнітивний | Групові мікро- та макропроекти :
соціально-ігрові, мовленнєві,
математичні,
природничі. | Розв’язання серії проблемних завдань, діяльність за