Методика створеня колективних мікропроектів.

На І етапі творчі проекти діти створювали на спеціально організованих нами на творчих заняттях, які містили творчі ігри та полілоги, що виконують функцію підготовки до проекту, тобто мотивують та надають необхідний матеріал або інформацію для виконання творчої діяльності. Проте для забезпечення якісного виконання проектів на цьому етапі вважаємо за необхідне більш ретельно підготувати учнів до проектування. У зв’язку з цим, пропонуємо створити тематичні дні, що містять два типи занять, які присвячені вивченню певної теми: інтегрованих інтелектуальних та творчих. Ці заняття мають на меті забезпечення психологічної готовності до шкільного навчання, знайомство учні зі шкільними правилами, зацікавленість майбутнім навчанням, первинний розвиток комунікативних здібностей, поступовість у переході від провідної ігрової до навчальної діяльності.

Об’єктами інтеграції були: імена, родина, друзі, великі і маленькі, краса, дива, символи, планета, знаменитост та ін..

Навколи цих тем групувалися знання не тільки природничі, а й граматичні, математичні; відбувалася робота над формуванням образотворчих та трудових умінь та навичок. Таким чином, пропонуємо створити тематичні дні, які дозволять дитині цілий день проживати в атмосфері гри, яка пректує соціальну діяльність. Вони переслідують такі завдання: соціалізація дитини , підготовка до виконання творчих проектів, інтерактивного спілкування, проблемного мислення, тобто до визначених нами педагогічних умов розвитку допитливості.

В ході цієї роботи використовувались такі інтерактивні методи: навчальний діалог, полілог, мозкова атака, незакінчені речення.

Однією з найголовніших проблем у період адаптації учнів до початкової школи психологи вважають загрозу перевтоми, фізичного перевантаження. Отже, в цей період вважаємо доцільним зменшити кількість предметів за рахунок їх інтеграції. На кожному занятті булла передбачена динамічна пауза, а також рухливі ігри. Не менш актуальною є проблема підготовки руки до письма. У зв'язку з цим виділено окремі години для вправ, спрямованих на розвиток дрібної моторики, приділити багато уваги пальчиковій гімнастиці, малюванню, ліпленню тощо. У першому класі оцінки не ставляться, але учні та їх батьки повинні дізнаватись про успіхи у навчанні. Тому ми практикували створення в класі “ Зорепаду мудрих слів ”( плакат, що містить ім’я учня та гаманець навпроти, в який учитель складає всі зірочки, отримані учнем за гарні відповіді). При цьому необхідно здійснювати диференційований підхід до оцінювання. Наприкінці кожного тижня підводяться підсумки, за результатами яких три учні , які отримали найбільшу кількість зірок, нагороджуються призами.

Щоб діти не сумували на перерві, ми створювали такі кутки: стіна гласності (до стіни кріпляться старі шпалери, на яких дітям дозволяється писати, малювати; туди ж учитель може писати різні цікаві завдання для розв'язання); екран настрою ( на плакаті навпроти свого імені учні позначали, який у них сьогодні настрій, певним кольором: червоним - радісний, зеленим -спокійний, синім - стурбований, чорним - сумний).

Усі дитячі роботи були систематизовані у книгу спогадів “Мої перші кроки”.

Методика організації групового проектування.

Другий етап характеризується введенням колективно-групових мікро- та макропроектів. До групової роботи ми переходили поступово: на попередньому етапі впроваджувалися елементи колективно-групової діяльності, мета якої полягає в ознайомленні дітей з такою формою роботи та підготовці учнів до прийняття спільної навчальної задачі. На другому етапі ми розпочали цілеспрямовану роботу над організацією групової діяльності, починаючи зі складу груп у дві особи, потім розширили кількість членів групи до трьох осіб. Коли діти навчилися співпрацювати в мікрогрупах, можна було залучати їх до творчої роботи в групах по 5-6 осіб. Бажано також перед упровадженням групового творчого проектування привчити дітей до швидкого об’єднання в групи та сформувати вміння розподіляти ролі в межах своєї групи дітям (насамперед обирати головного в групі та визнавати його командиром під час діяльності). Означені організаційні моменти ми відпрацьовували на матеріалі дидактичних та сюжетно-рольових ігор.

Мікропроекти, що пропонувалися для реалізації на означеному етапі, представляли собою декілька взаємопов'язаних серій, що готували дитину до створення макропроекту в означеній галузі ( це мікропроекти зі створення казок “літературна серія”, мікропроекти зі створення газет). Подовжувалася також розпочата на попередньому етапі робота над створенням енциклопедії “Cвіт навколо мене”, що є макропроектом, який складається з серії мікропроектів шляхом їх подальшого узагальнення.

Методика створення індивідуальних мікропроектів.

До створення індивідуальних мікропроектів учнів першого класу залучалися на третьому етапі проектної діяльності. Індивідуальні проекти організовувалися у межах уроків та позаурочній діяльності з природничої, мовленнєвої та математичних серій.

В індивідуальному проекуванні діти відтворювали алгоритм та модель засвоєних способів колективної та колективно-групової діяльності. Для забезпечення успішності самостійної діяльності учням пропонувалися схематичні пам’ятки щодо здобуття потрібної інформації.

Зазначимо, що на цьому етапі тривала робота над створенням енциклопедії аналогічно до попередніх етапів, але характер діяльності дітей змінився на індивідуальний. Учні самостійно планували та створювали проект, роль вчителя полягала лише у мотивації до діяльності та забезпеченні стимулюючого матеріалу.

Методика організації макропроектування з розподілом праці.

До впровадження макропроектів можна залучати дітей за умови, що ними успішно опановані попередні види творчого проектування. Без набуття досвіду творчої роботи в колективі та групах, без засвоєння алгоритмів діяльності учні не можуть ефективно працювати, оскільки створення макропроектів вимагає сумісного планування та навичок самоорганізації. На цьому етапі ми надавали дітям якомога більше самостійності: зміст проекту визначався творчістю дітей. Вчителем здійснювався прихований контроль та корекція діяльності учнів: він впливав на діяльність, виконуючи роль