2. Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь в учнів - молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки вчителі мають чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу - дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

3.Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

4. Учні молодшої школи вчаться проводити спостереження, брати інтерв'ю , систематизувати і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки.

5. Результати пошуків можна широко використовувати в процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

6. Теми учнівських проектів дуже різноманітні, і в початкових класах їх не слід регламентувати, визначати та виділяти більше значущі. В одних випадках вчитель може підвести дітей до вибору теми, яка пов'язана з навчальним змістом предмету, який вивчається. У інших - теми можуть бути запропоновані самими учнями. А частіше за все тема проекту - колективний вибір вчителя і учнів.

7. Робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною або надто зарегламентованою. Адже результат може бути негативним: і до того перевантажена дитина, яка має багато обов'язків, може цю діяльність зненавидіти, цього не може допускати вчитель. Але певні вимоги до даної роботи в початковій школі висуваються (структурування змістової частини проекту, прагматична спрямованість проекту на результат). У кожному конкретному випадку це питання розв'язується індивідуально.

8. Результатами творчого проектування можуть бути:

- випуск збірок, задачників, буклетів тощо;

- наукова доповідь;

- альманах;

- макет;

- відкриття експозицій та ін.

9. Обов'язкове оформлення, презентація результатів, захист проектів.

Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним

рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Захист проекту - кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки, вчителі.

10. У ході захисту проектів "учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Отже метод проектів допомагає маленьким школярам набувати ключових компетентностей, без яких їм не обійтись в житті, незалежно від обраної в майбутньому професії.

11. Особливі вимоги висуваються до вчителя. Основною метою педагога є

не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв'язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим. У ході роботи над проектом вчителі підказують лише загальний напрямок і головні орієнтири маршруту пошуків. Вони стають ініціаторами цікавих починань, винахідливості і творчої фантазії.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, а також результати проведеної нами науково-дослідної роботи дали змогу зробити такі висновки:

1. Проектування являє собою сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв’язати ту чи іншу проблему внаслідок самостійних дій учня з обов’зковою кінцевою презентацією результатів.

2. В молодшому шкільному вважаємо доцільним впровадження творчих проектів, які ми визначаємо як особистий чи колективний продукт спеціально організаваної творчої діяльності, в основі якої лежить суб’єкт-суб’єктна взаємодія учасників педагогічного процесу.

3. Творчі проекти класифікуються за певними типологічними ознаками:

за характером домінуючої діяльності : дослідницькі, пошукові, рольові, прикладні; за предметно-змістовними галузями - моно-проекти (в межах однієї предметної галузі), міжпредметні; за кількістю учасників та характером контактів в проекті:індивідуальні, групові, колективні, шкільні, міські, всеукраїнські, міжнародні.

4 . Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

5. Метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу в освіті і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства.

6. Метод проектів містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему.

7. Основні вимоги щодо використання методу проектів: формулювання значущої у дослідницькому і творчому аспектах проблеми (задачі), вирішення якої потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структуризація змістовної частини проекту із визначенням результатів окремих етапів; використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення методів дослідження, способів оформлення кінцевих результатів, збір, систематизація, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, оформлення результатів, їхня презентація, висновки, висування нових проблем для дослідження

8. Нами було проаналізовано наступні моделі: традиційного навчання, педагогіки співробітництва (в межах особистісно-орієнтованих технологій навчання), проблемного навчання (в межах технологій на основі інтенсифікації діяльності учнів), розвивального навчання. Порівняльний аналіз означених технологій дозволив нам зробити висновок про найбільш повну реалізацію позитивних умов у рамках розвивального навчання. Означена технологія поєднує в собі проблемні методи навчання, методи розвитку креативності та