процесу як використання у трудових вправах цікавих організаційних задач, а також стверджував, що трудова участь дітей в житті повинна починатися з гри і трудової діяльності [56, с.97]. На цьому важливому аспекті організації праці зосереджував свою увагу В.О.Сухомлинський. Зокрема, узагальнюючи досвід навчально-виховної роботи у Павлиській середній школі, він писав, що праця дітей повинна поєднуватися з елементами гри, дослідницькою роботою, в результаті чого молодші школярі оволодівають уміннями і практичними навичками творчої праці [79, с.572] .
Загально-педагогічні основи активного трудового навчання школярів одержали розвиток у дослідженнях Н.К.Гончарова, В.М.Оржеховської, Д.О.Тхоржевського та інших. Так, Д.О.Тхоржевський зазначає, що аналіз досвіду роботи вчителів дає змогу визначити основні заходи, які впливають на ефективність трудового навчання, це, зокрема, застосування різних форм організації праці учнів [89, с.129] .
Проблема активізації трудової діяльності молодших школярів досліджується в працях О.В.Киричука, О.М.Коберника, Т.М.Комарницького, В.Г.Кузя. Деякі аспекти цієї проблеми розглядаються у дослідженнях І.І.Зарецької, О.Я.Савченко, В.П.Тименка.
О.Я.Савченко зазначає, що у зв’язку зі зниженням віку дітей, які починають навчання в школі, найважливіше значення має правильне використання дидактичних ігор на уроці. Реалізацію завдань уроку ми бачимо насамперед у застосуванні ігрових ситуацій, створенні ситуації успіху. Для цього слід володіти спеціальними засобами і прийомами забезпечення кожного компонента навчальної діяльності [71, с.27] .
Метою управління процесом засвоєння знань є внесення певних змін у трудову діяльність учнів. До функції вчителя входить не тільки повідомлення знань школярам, а й управління процесом їх засвоєння, тобто створення таких умов, які б сприяли самостійності та активності.
Щоб виховати в молодого покоління позитивні трудові якості, зацікавленість до творчої праці, необхідно, щоб вчитель пам’ятав, що пріоритетним сьогодні стає вміння не тільки бути готовим пристосовуватись до потреб суспільства, опановувати новітню інформацію, володіти та управляти нею, активно діяти, швидко приймати рішення, а й застосовувати власні знання в практиці роботи школи, в повсякденному житті.
Отже, ми можемо зробити висновок, що єдиного погляду на особливості активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку на уроках праці не існує. Системного і цілісного дослідження ця проблема не знайшла; відсутні практичні рекомендації для вчителів початкових класів, стосовно питань активізації трудової діяльності учнів на уроках праці.
Актуальність та недостатня теоретико-методична розробленість проблеми активізації трудової діяльності молодших школярів на уроках праці та відсутність комплексних наукових пошуків її розв’язання зумовили вибір теми магістерського дослідження “Дидактичні умови активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку на уроках технічної праці”.
Об’єкт дослідження: трудове навчання учнів молодшого шкільного віку на уроках технічної праці.
Предмет дослідження: дидактичні умови активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку на уроках технічної праці.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методичні рекомендації застосування дидактичних умов активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку на уроках праці.
Гіпотеза дослідження: ефективність процесу активізації трудової діяльності молодших школярів на уроках праці суттєво підвищиться, якщо забезпечуватиметься:
диференціація трудової діяльності учнів на всіх етапах уроку;
організація пошукової діяльності учнів у процесі праці:
а) здійснення спостережень;
б) проведення дослідів;
використання ігрових форм організації праці;
використання в практиці роботи початкової школи розроблених рекомендацій на предмет активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку на уроках технічної праці.
Відповідно до мети і гіпотези дослідження вирішуються наступні завдання:
1. Вивчити стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії, практиці трудового навчання учнів початкової школи.
2. Визначити зміст, структуру, функції трудової активності учнів.
3. Розробити та експериментально перевірити педагогічні рекомендації активізації трудової діяльності та розвитку трудової активності молодших школярів на уроках технічної праці.
4. Розкрити шляхи впровадження дидактичних умов активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку на уроках праці.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано комплекс методів, що забезпечують системне вивчення трудової активності молодших школярів, а саме: теоретичні – теоретичний аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження, а також порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації з метою визначення означуваної проблеми; емпіричні – методи діагностики: спостереження, бесіда, анкетування; педагогічний експеримент; статистичні методи обробки експериментальних даних.
Експериментальна база – дослідження проводилось на базі Гвіздецької ЗОШ I-III ступенів Коломийського району Івано-Франківської області. Дослідженням було охоплено 120 учнів та залучено 6 учителів початкових класів.
Наукова новизна дослідження: уточнено поняття “активізація”, “трудова активність” школярів, обґрунтовано основні характеристики цього утворення в учнів молодшого шкільного віку та визначено структурні компоненти.
Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні дидактичних умов активізації трудової діяльності молодших школярів на уроках праці.
Практичне значення магістерської роботи полягає в експериментальній апробації методики активізації трудової діяльності молодших школярів на уроках праці; розробці методичних рекомендацій щодо організації цього процесу та забезпеченні його ефективності.
Структура роботи. Магістерська робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з 96 найменувань, додатків на 17 сторінках. Загальний обсяг тексту 119 сторінок, основний зміст викладено на 94 сторінках.
Розділ 1
Активізація трудової діяльність молодших школярів на уроках праці як педагогічна проблема
Погляди на підготовку дітей до праці, життя в суспільстві знайшли своє відображення ще в перших пам’ятках педагогічної думки (Демокріт, Антисфен, Кратет Фіванський та ін.). Демокріт писав, що всяка праця приємніша від бездіяльності, якщо люди одержують або знають, що отримають те, заради чого трудяться [54, c.376] .
Відтоді пройшло багато часу, змінились навчально-виховні вимоги школи, але питання трудової активізації залишається актуальним і в наш час. Щоб зрозуміти цю проблему, потрібно перш за все звернутись до її історії. Саме завдяки аналізу попереднього досвіду можна почерпнути з нього позитивне і знайти причини негативних наслідків.
1.1. З історії розвитку трудового навчання і виховання учнів молодшого