Тільки систематичне, поетапне використання диференційованих завдань давало можливість для гармонійного розвитку особистості молодшого школяра, позитивно впливало на формування в усіх учнів загальнотрудових умінь та навичок. Особливу увагу хочемо зосередити на тому, що, добираючи диференційовані завдання, потрібно пам’ятати: для поетапної роботи потрібні такі завдання, які б зменшували допомогу вчителя для слабших учнів, а для сильніших – з ускладненням творчих завдань, чому і слугувало проведення нестандартних уроків.

2.2 Організація пошукової діяльності учнів у процесі праці

Самостійна пошукова діяльність учнів – це складний і водночас результативний процес. Він сприяє розвитку творчих здібностей школярів, розвиває мислення, уяву. З метою організації пошукової діяльності учнів у процесі праці ми застосовували такі методи: частково-пошукові, проблемні, дослідницькі.

Суть частково-пошукового методу полягала в тому, що учням ми не давали кінцевого результату вирішення поставленого завдання, а частину поставлених завдань пропонували вирішити самостійно (починаючи з початкових класів, так як елементи пошуку пріоритетні саме на уроках трудового навчання). При виготовленні будь-якого, навіть найпростішого виробу, перед учнями необхідно було ставити питання самостійного вирішення, яке сприяло розвитку конструкторських умінь: який краще вибрати матеріал для виробу, як він повинен виглядати в готовому вигляді, щоб ним було зручно користуватись і щоб він був гарним, і міцним, як зекономити матеріал при виготовленні виробу, яким способом краще скласти виріб тощо. Колективно обговорюючи ці питання, учні приходили до оптимального вибору конструкції. Для розвитку творчої ініціативи ми використовували різні прийоми. Наприклад, на початкових етапах експерименту учні працювали за технологічними картками з детальним описом операцій. Поступово при складанні технологічних карток частину даних ми опускали. Це заставляло учнів самостійно вирішувати деякі посильні для них завдання. Таким прийомом користувалися і при складанні креслень виробів. Ми використовували методичні розробки посібника для початкових класів “Умілі руки ” ( автор Міщенко І.Т.), де подано креслення, що мають дані про розмір виробів, які учні повинні обрахувати самостійно. Такі розміри позначені в посібнику знаками “?”, “X”.

При конструюванні та виготовленні, наприклад, папки для зошитів, частину посильних завдань школярі вирішували в процесі пошукової роботи (діяльності). Учні встановлювали кількість кришок у папці, визначали за кількістю зошитів товщину папки, а також її ширину і довжину. Далі підраховували, скільки деталей потрібно заготовити і визначали їх розміри. Таким чином, у практиці проведеного нами експерименту частково-пошукову роботу застосовували як метод, що підготовлював учнів до самостійної, творчої, конструктивної діяльності.

Елементи проблемного методу ми використовували в процесі організації проблемного навчання праці. Воно було психологічно доцільною системою роботи з учнями і характеризувалось такими особливостями:

нові завдання не подавались в готовому вигляді, учні опрацьовували їх у процесі активної самостійної діяльності, опираючись на раніше здобуті знання та уміння;

разом з новими знаннями учні набували уміння застосовувати їх за різних умов, тобто оволодівати способами розумової та практичної діяльності;

створювалися й розв’язувалися ситуації, аналогічні до життєвих;

від дітей ми вимагали самостійності.

Елементи проблемного навчання ґрунтувались на системі проблемних ситуацій. Проблемні ситуації на уроках трудового навчання в 2-3 класах були постановкою перед учнями певного пізнавального завдання, яке містило в собі протиріччя, викликало дискусію, спонукало до роздумів, пошуків і висновків. Так, при виготовленні плаваючих моделей, ми демонстрували досліди, які ставили перед учнями певну проблему.

Опис експерименту.

У посудину з водою вчитель опускає кусочок фольги. Учні спостерігають, що фольга занурюється на дно. Ставили запитання: “Чому фольга тоне?”. Учні припускають, що фольга тоне, тому що вона важка. Тоді вчитель кладе на воду коробочку з фольги. Школярі спостерігають, що в цьому випадку та ж сама фольга, плаває на поверхні води. Виникає проблемна ситуація. Перший висновок про те, що важкі метали завжди тонуть, не підтвердився. Отже, справа не лише в матеріалі, але й у чомусь іншому. Уважно розглядаючи кусочок фольги і коробочку з неї, учні роблять висновок, що вони відрізняються лише за формою: фольга плоска, а коробочка об’ємна, має пустоту, заповнену повітрям. Повітря має невелику вагу, воно легше. Учні приходять до висновку: пустотілі предмети навіть з важкого матеріалу, такого як метал, не тонуть. Таким чином, ми ( вчитель ), створюючи проблемну ситуацію, спонукали учнів будувати гіпотези, проводити досліди, спостереження, висувати припущення, самостійно робити висновки. Отже, проблемно викладаючи навчальний матеріал, ми наближали навчальний процес до наукового пошуку.

Створенню проблемних ситуацій завжди передувала підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечував учням мінімум знань, необхідних для розв’язання проблеми. Крім того, в процесі підготовчої роботи ми збуджували в учнів пізнавальний інтерес, стимулювали їх прагнення розв’язати проблему. Якщо учні не в змозі були вирішити проблему, ми використовували навідні запитання.

Механізм залучення (втягнення учнів) до розв’язання проблемної ситуації складався з виникнення пізнавальної потреби, на базі якої з’являлась пізнавальна активність як засіб її задоволення і пізнавальний інтерес як мотив цієї активності.

Використання дослідницького методу ми розглядали як найвищу ступінь творчої діяльності учнів, у процесі якої вони знаходили вирішення нових для них завдань. Дослідництво дозволяло сформувати в учнів знання та вміння, які характеризуються високим ступенем і можуть застосовуватись у нових трудових, педагогічних та тематичних ситуаціях. Застосовуючи на уроках трудового навчання елементи дослідницького методу, ми здійснювали підготовчу роботу, яка сприяла активізації мислительської діяльності учнів, розвитку їх самостійності, ініціативи, творчої думки, а також наближали процес праці до наукового пошуку. Учні знайомились не лише з новими науковими поняттями, а й методикою наукового пошуку.

У загальному