На уроках технічного моделювання проводились досліди на порівняння дії різних інструментів: голки, шила, буравчика, пробійника, дироколу. Вони були необхідні для того, щоб обґрунтувати відповідь на питання про вибір того чи іншого інструменту при роботі з деревиною, папером, картоном, тканиною. Розглядаючи краї отворів, зроблених в зразках різних матеріалів, діти набували відомості як про властивості, будову цих матеріалів, так і про дію інструментів. Наприклад, голка і шило досить легко розсувають нитки тканини; папір і картон при проколюванні голкою чи шилом прориваються, так як дрібні волоконця паперової маси не можуть розсуватись, як нитки тканини. З великим зусиллям розсуваються волокна деревини, так як вони не такі гнучкі, як у тканині, дирокол і пробійник прорубають отвори в будь-якому матеріалі. Краї отворів одержаться при цьому досить рівними.

Спостереження під час досліду розглядалися як складова частина досліду. Це був процес цілеспрямованого сприйняття дитиною предметів та явищ дійсності. Спостереження як метод навчання праці включав сприйняття молодшими школярами форми, кольору, будови предметів праці, змін, що відбувалися з ними під впливом природних факторів. Сприймання перелічених ознак здійснювалось учнями початкової школи під керівництвом вчителя або самостійно за програмою, яка розроблена спільно вчителем та учнями, але завжди організовувалась з певною, зрозумілою для учнів, метою, супроводжувалась короткими записами, а також записом даних. Результати спостережень оброблялись, їх підраховували і групували за ознаками.

При організації і проведенні спостережень з молодшими школярами ми враховували їх вікові, психологічні особливості: відносну вузькість сприймання, нетривалість довільної уваги. Тому спостереження, як і пояснення до них, повинні були бути короткими.

Навчання учнів умінню спостерігати здійснювалось за певною системою, яка передбачала поступове ускладнення об’єктів для спостереження, збільшення кількості ознак, що спостерігалися, більш високий їх аналіз, підвищення ступеня самостійності учнів, зміну характеру оформлення спостережень із більшим задоволенням.

З перших днів навчання дитини в школі вчителі дбали про те, щоб спостереження учнів мали організований, цілеспрямований і систематичний характер. Добре організовані спостереження школярів за операціями дій вчителя мали в нашому експерименті певне значення для розв’язання завдань виховного характеру трудового навчання: розвитку спостережливості, уяви, зорової пам’яті, збагачення мовлення точними, яскравими словами. Це спряло пробудженню естетичних поглядів, виробленню зосередженості, організованості, цілеспрямованості, допитливості. Важливу роль відігравали спостереження для розвитку логічного мислення. Починаючи з першого класу, ми навчали дітей прийомів спостереження, ставили перед ними все нові і нові завдання для спостереження, підвищували вимоги до якості опису проведених спостережень. Коли ми пропонували дітям просто спостерігати за певною дією чи об’єктом, наприклад, за змінами, які відбуваються під час процесу перегинання дроту, не вказавши чітко, з якою метою спостерігати, тоді увага дітей зменшувалася і вони робили неправильні висновки, і відповідно спостереження було недійсним, поверхневим.

Для того, щоб спостереження давало позитивні результати, вчителеві передусім потрібно було керувати цим процесом: урізноманітнювати форми організації спостережень і творчо використовувати здобуті в цьому процесі результати. Ставлячи послідовний ряд запитань і завдань, ми допомагали дітям усвідомити спостережувані явища, побачити в них найважливіше, найістотніше, утворити потрібні поняття і сформулювати висновки.

Відомості, які учні отримали в процесі проведення спостережень, доповнювалися читанням додаткової літератури та розповіддю вчителя.

Нами була розроблена структура проведення спостереження, яка складається з наступних етапів:

чітка постановка мети і завдань спостереження;

забезпечення учнів потрібними матеріалами та інструментами;

правильно вибраний етап уроку для спостережень;

відповідні умови в класі, майстерні;

сприятлива емоційна атмосфера;

створення умов безпечної праці (дотримання правил техніки безпеки).

Оскільки спостереження на уроках трудового навчання були тісно пов’язані з дослідами, нами був розроблений план кожного досліду. При цьому ми враховували загальні вимоги до дослідів, вікові та індивідуальні особливості школярів, ускладнення завдань від попереднього класу до наступного.

Складання плану досліду включало наступні етапи:

1. Формування теми і мети досліду.

2. Розробка схеми, варіантів, ходу досліду.

3.Складання програми спостережень учнів, визначення часу закінчення досліду, підведення підсумків.

Формування теми і мети досліду

З формулювання теми учні повинні були зрозуміти мету досліду, встановити характерні особливості паперу, за допомогою яких можна аналізувати результати. Всі досліди були технічними. Їх мета була – встановити, як технологія виготовлення паперу впливає на його властивості. Таким чином, у формуванні теми досліду доцільно було включити терміни, що позначають залежність предметів або явищ, наприклад, “вид”, “властивість” . Вибір виду паперу, який будуть досліджувати, залежав від мети. Наприклад, розрізняють такі види паперу: для письма, для друкування, для малювання, для креслення, копіювальний, вбирний, фотопапір, шпалерний, обгортковий, гофрований, промислово-технічний. У початкових класах доцільніше проводити дослідження на визначення властивостей звичайного паперу і картону.

Вибір схеми дослідів, його варіантів.

У схемі досліду вказувалось, як можна визначити властивості паперу, якими способами. Також на цьому етапі зазначалась будова паперу. Зокрема те, що завдяки поступальному рухові сітки, яка транспортує паперову масу, значна частина волокон орієнтується вздовж сітки. Тому готовий папір у поздовжньому або поперечному напрямках має різні механічні властивості.

Ми проводили наступний дослід: брали аркуш паперу і від нього відривали смужки, спостерігаючи, бачили, що лінія розриву вздовж напрямку волокна була