Словесно-логічні операції у поєднанні з практичними, які виконував учень, давали змогу вчителеві вчасно діагностувати ступінь засвоєння навчального матеріалу, коректувати дії учня. Окрім того, мовленнєві уміння були вагомими чинником і в налагодженні комунікативної взаємодії, ділового спілкування у процесі виготовлення виробів та вирішення техніко-технологічних та організаційно-економічних завдань. Тому так важливо було у процесі трудового навчання навчити учнів умінню словесно описувати способи роботи, прийоми виконання операцій, називати основні елементи конструкцій, читати графічні зображення, пояснювати свої дії.

Однією з ефективних процедур розвитку творчої навчальної діяльності була процедура опису предметів, дій, процесів, що найбільш широко використовувалися на уроках трудового навчання. Уміння користуватися нею допомагало учневі з одного боку, раціонально сприймати, опрацьовувати інформацію з різних джерел, а з другого — самостійно і творчо описувати різноманітні предмети і явища, позбавляло його необхідності запам'ятовувати великий обсяг описового матеріалу. Наприклад, довідуючись на уроках праці про різні матеріали (папір, тканину, глину, пластилін, метали, деревину, пластмаси тощо), учні одержували завдання описати їх види, призначення, властивості, виробництво, способи обробки та інструменти, які для цього використовуються. При виготовленні будь-якого виробу, аналізуючи його зразок, технологічну документацію або умови, за якими створюється модель чи макет технічного об'єкта, вчитель домагався від учнів опису його конструкції.

Суть методики навчання процедури опису полягала в тому, щоб,

по-перше, доступно розповісти учням про неї, а по-друге, сформувати у них уміння й навички самостійно її виконувати. Розповідь вчителя про процедуру опису будувалася так: “Будь-яка наука широко використовує опис. Описати той чи інший предмет, процес — це означає вказати на такі ознаки, за якими їх можна було розпізнати, відрізнити від інших. Всі найголовніші ознаки можна перечислити в одному реченні, тоді ми одержимо визначення, або короткий опис. Коли будемо розповідати про кожну ознаку зокрема, назвемо й інші, менш важливі, то одержимо розгорнутий опис”. Сформульовані спільно з учнями визначення основних понять занотовували в робочому зошиті.

Навчити учнів спостерігати і описувати — це завдання, що передувало більш складному — сформувати уміння пояснювати свої дії. На одному з уроків учитель ознайомлював учнів з процедурою пояснення і показав, як вона виконується: “Описати предмет або явище — значить розказати про його ознаки. Пояснити свої дії з предметами — означає не тільки назвати їх і описати, але й розповісти, для чого вони виконуються і в якій послідовності, чому саме так, а не інакше, якого результату маємо досягти”. Спочатку вчитель сам демонстрував процедуру пояснення у ході інструктажу, пропонував учням виконати в зошиті схематичний запис, а далі формував уміння під час виконання практичних завдань. Найчастіше процедура пояснення використовувалася при плануванні наступних трудових дій, на етапі аналізу технології виробу, коли з’ясовували, з якого матеріалу слід його виготовити, чому саме, які технологічні операції необхідно здійснювати, які раціональні прийоми обробки використати.

Таким чином, організована пошукова діяльності на уроках трудового навчання мала не лише розвивальне значення, але й об’єднувала процеси навчання і виховання, стимулювала трудову активність молодших школярів.

2.3 Гра – метод активізації трудової діяльності молодших школярів

Як показує наша експериментальна робота, учні з цікавістю і захопленням працювали на уроках трудового навчання, де вчитель використовував ігрові форми роботи з ними. У такий спосіб відбувалося формування активної особистості, розвивався творчий потенціал дітей. Ігрові ситуації допомагали підтримувати інтерес дітей до уроку, забезпечити емоційне розвантаження, запобігти трудовій перевтомі. Крім цього, гра допомагала активізувати увагу дітей, швидко залучити всіх учнів до діяльності. Це викликало емоційний настрій, встановлювало тісний контакт між учителем та учнем, заохочувало до активної трудової діяльності.

У процесі вибору гри необхідно було врахувати вікові особливості дітей, рівень їх трудових знань. На першому етапі навчання доцільно було проводити прості ігри, які повинні бути доступні всім учням.

Вчителі початкових класів стверджують, що діти беруть активну участь в іграх. Практика показала, що школярі хочуть, щоб гра була близька до правди, їм хочеться працювати так, щоб було цікаво.

Ігри, які використовувались нами на уроках праці, сприяли створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно насиченої форми його відтворення. У ході нашої експериментальної роботи використовувались пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні), які моделювали життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ. Вони бути основною або допоміжною формою навчального процесу. Розвиваючий ефект досягався за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів. У виховному значенні гра допомагала учням подолати невпевненість, сприяла самоствердженню, найповнішому виявленні сил і можливостей у процесі праці.

Головною метою використання ігор на уроках трудового навчання було активація трудової діяльності молодших школярів. Нами була розроблена методика проведення ігор, яка складалася з таких етапів:

ознайомлення школярів із темою гри, її правилами;

підготовка до проведення гри: визначення ігрових завдань, ролей, шляхів розв’язання проблеми;

проведення гри;

обговорення.

Наведемо приклади ігор, які використовувались нами в період експериментальної роботи ( Додаток В).

Гра “З чого? Хто? Чим? Як?”

Гру проводили між командами, члени яких, отримавши завдання, обговорюють його 15 секунд і відповідають на них. Запитання готував учитель і 2-3 учні з кожної команди. Відповіді повинні бути записані на контрольних картках.

Тема. Робота з папером і картоном.

Де використовують папір, перелічіть вироби з нього?

Які технологічні операції з обробки паперу ви знаєте?

Як ви розумієте твердження “оздоблення паперу”?

Що таке аплікація?

Переможцем вважається команда, яка дала більше правильних відповідей.

Гра