Рано-вранці, до сходу сонця, узяв Чоловік у кишеню білий Пряник і пішов у поле. У полі він ходив посівами, милувався пшеницею. Зірвав Колосок, вийняв з нього зернинку, попробував на зуб, усміхнувся. Сховав Колосок у кишеню. Зустрілися Колосок і Пряник.

Хто ти? – спитав Пряник.

Я Колосок.

Ой, який же ти колючий. А навіщо ти існуєш? Яка від тебе користь? Усміхнувся Колосок, поворухнув вусами-остюками і відповідає:

Без мене не було б ані хліба, ані сухаря, ані тебе Прянику. Здивувався Пряник, з повагою подивився на Колосок, потіснився, дав йому місце.

Значить, – каже Пряник, – усе від тебе. А хто ж над тобою старший?

Праця, – відповів Колосок. Вона все створює. Але праця в руках Людини. Праця й людина найголовніше (В.О.Сухомлинський).

ІІІ. Диспут

“Праця стане потребою лише тоді, коли перед людиною відкриється радість праці”.

В.О.Сухомлинський

Питання для диспуту

1. Чи може праця бути тільки душевною потребою?

2. Що таке радість праці?

3. Чи кожна людина може проявити свою творчість у праці?

4. Чи можливе утвердження власної гідності через працю?

5. Може людина відчувати себе сильною і мужньою у своїй праці?

6. Надихає праця людину на величні звершення? За яких умов?

IV. Робота з текстом.

Праця і людина

Сотні тисяч слів у нашій мові, але першими я б записав три: народ, праця, хліб. Це три корені, на яких тримається наша держава. Це сама суть нашого ладу. І ці корені переплелися між собою так міцно, що ні розірвати їх, ні роз’єднати не можна. Хто не знає, що таке хліб і праця, той перестає бути сином свого народу. Той втрачає найкращі духовні якості народні, стає відступником, безликою істотою, не вартою поваги. Хто забуває, що таке праця, піт і втома, той перестає цінувати хліб.

Нічого не даватиметься людині без напруження, без зусиль, тривог і хвилювань. Будуть і мозолі, і безсонні ночі. А найголовніше на чому стоятиме людина: її розум, совість, людська гордість – це те, що вона завжди добуватиме хліб у поті чола.

“По колоску пшениці пізнають людину, що виростила її”, – ти напевно добре знаєш це прислів’я. Кожна людина гордиться тим, що вона робить для людей. Кожна чесна людина хоче залишити частинку себе в своєму пшеничному колоску.

Повнота духовного життя залежить від того, чим людина наповнить свій вільний час. Тільки праця в усій її багатогранності спрямована на пізнання, освоєння світу, на самовираження, самоутвердження особистості у творчості. Тільки насичення вільного часу працею, що збагачує духовне життя, може дати людині щастя.

Радість праці своєрідна. Її можна порівняти хіба, що з почуттями, які переживає людина піднімаючись на високу гору. Важкий кам’янистий шлях, кожен крок дається ціною великих зусиль, але перед людиною благородна мета – досягти вершини. Піднявшись на вершину, людина підносить себе, утверджує власну гідність. Вона відчуває себе сильною, мужньою, готовою до подолання нових труднощів.

Праця – найвеличніша краса, але праця разом з тим і страшенно важка справа. (За В.О.Сухомлинським).

Питання для обговорення

1. Чи потрібна людині праця?

2. У чому ви вбачаєте красу праці?

3. Яка праця важча для вас: розумова чи фізична?

V. Робота з прислів’ями.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Що ранком не зробиш, то вечором не доженеш.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Без охоти нема роботи.

Ані за холодну воду.

І за холодну воду не візьметься.

Тобі так хочеться робить, як старому псу в завірюху брехати.

Ховається, як собака від мух.

Жвавий, як рак на греблі.

VI. Підсумок заняття.

Слово вчителя. Прекрасна людина – творча особистість, яка творить насамперед саму себе і не зупиняється на досягнутому в суспільних і особистих справах, яка включає талант, сили і вміння в повсякденну працю над собою, в справу суспільного прогресу.

Прекрасна людина – це громадянин, який гідно репрезентує свій народ, це особистість, яка невпинно творить добро. Людина прекрасна тонко відчуває красу, прагне її бачити в усьому і тому не може примиритися з будь-якою несправедливістю.

Якщо хочеш бути красивим, трудись до самозабуття, трудись так, щоб ти відчував себе творцем, майстром, господарем у будь-якій справі. Трудись так, щоб очі твої виражали натхнення великим людським щастям – щастям творчості.

VII. Завдання на наступне заняття.

Підготуватися до написання твору-мініатюри “У чому краса праці”.

Додаток Б

Нестандартні уроки

Урок 1

Тема. Виготовлення виробів з природного матеріалу / Чоловічок Шишечка/.

Мета. Формувати вміння та навички учнів при роботі з природним матеріалом. Розвивати дитячу активність. Пробуджувати почуття радості, захоплення. Виховувати естетичне сприймання тво-рів мистецтва.

Об’єкт праці: виріб з природного матеріалу Чоловічок-Шишечка.

Прилади, матеріали та інструменти: зразок виробу, природний матеріал.

Хід уроку

I Організаційна частина.–

Добрий день вам, діти,

Прошу всіх сідати.

Вже дзвіночок кличе

Урок розпочати.

Учні:–

Добрий день!

Вчитель :–

Я всім бажаю палкого завзяття.

А чи всі готові до нашого заняття?

Учні:

– Всі!

Вчитель:–

Молодці! Чудово! Все підготували.

Отже, приступімо до нашої справи!

II. Повідомлення теми та навчальної мети уроку. Мотивація доцільності визначеної трудової діяльності.

Зараз усі уважно послухайте, діти,

Бо я повідомлю, що будемо робити.

Помандруємо сьогодні ми з вами у ліс по стежині.

Про щось незвичайне дізнаєтесь нині.

Розкажу вам, любі діти, цікаву новину:

Із шишок та гілля змайструємо людину.

Багато речей ще будемо вивчати,

Та ось що потрібно мені вам сказати.

Усі ви повинні поводитись чемно,

Щоб наше заняття не пройшло даремно.

III. Актуалізація опорних знань. Планування наступних трудових дій.

– Вступна розповідь

/Раптом стук у двері класу/

Хтось, діточки, до нас проситься зрання…

Запросимо його в клас на наше заняття.

/Відкриваються двері і заходить Білочка/

– Добрий день вам, школярі,

Хлопчики й дівчатка!

Чи впізнали ви мене, дорогі малята?

З лісу я до вас прийшла,