Проаналізувавши історичні аспекти трудового навчання та виховання учнів молодшого віку, розвитку урочної системи навчання праці школярів та форм організації цього процесу, ми прийшли до висновку, що питання організації трудової діяльності дітей початкової школи потребує теоретичних та практичних рекомендацій. Зокрема, потрібно впроваджувати в навчальний процес форми, методи та прийоми, які б сприяли активізації трудової діяльності молодших школярів на уроках праці.

1.2. Педагогічні основи трудового навчання учнів початкових класів:

а) Вивчення та узагальнення організаційних форм трудового навчання у досвіді роботи вчителів початкових класів.

З метою організації і проведення експерименту ми вивчали і систематизували досвід роботи вчителів Гвіздецької ЗОШ I-III ступенів. В опрацьованих матеріалах зазначено, що в умовах сьогодення необхідно створювати та впроваджувати в навчальний процес нові технології, які б дозволяли педагогам розвивати та розкривати творчий потенціал учнів. У школу вчитель має нести сучасні педагогічні ідеї, нові підходи до роботи з дітьми. Для того, щоб “вчитися було цікаво” як учням, так і самому вчителеві, йому слід мати чітке бачення свого предмета і його ролі в розвитку і формуванні особистості дитини. З цією метою повинен поповнюватися також і арсенал дидактичних засобів, якими має володіти вчитель при роботі з учнями.

Як зазначено в матеріалах роботи школи, важливим у навчанні стає не лише обсяг знань, усвідомлення основ науки, розвиток творчого мислення дітей, вміння самостійно здобувати знання, а й практично впроваджувати їх в життя. При цьому потрібно самостійно і систематично вдосконалювати методи і прийоми навчання, щоб змусити дитину творчо мислити, самовдосконалюватися в праці, стимулювати розвиток активності, самоутверджувати свої думки.

З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу кожний вчитель трудового навчання намагається в своїй практичній діяльності знайти оптимальні шляхи його удосконалення. Це сприяє активізації трудової та пізнавальної діяльності, розвитку мислення, уваги, пам’яті, технічної творчості школярів.

Сучасні технології, які поступово впроваджуються в практику роботи школи, є необхідною і обов’язковою передумовою духовного, інтелектуального і творчого розвитку учнів. Саме в цьому контексті значна роль відводиться вчителю, який є носієм та реалізатором нових педагогічних ідей.

Учителі Гвіздецької ЗОШ I-III ст. Г.Д.Довганюк та П.К.Грущук на уроках трудового навчання значну увагу приділяють розвитку творчої особистості учнів, формуванню в них позитивного ставлення до праці.

Протягом 22 років Г.Д.Довганюк, після закінчення Івано-Франківського державного інституту за спеціальністю вчитель початкових класів, працює над проблемою організації навчально-виховного процесу, спрямованого на активізацію трудової діяльності учнів, оволодіння ними новими знаннями та вміннями, розвитку творчої ініціативи, природних задатків, логічного та технічного мислення.

П.К.Грущук, закінчивши Коломийське педагогічне училище і отримавши кваліфікацію вчителя початкових класів, протягом 25 років ефективно вирішує проблему індивідуального трудового навчання в початкових класах, сприяє формуванню в учнів загальнолюдських цінностей, культури праці тощо.

Контроль за рівнем засвоєння знань учнів здійснюється на основі різнорівневих тестових завдань, які забезпечують диференційований підхід у навчанні. Розробляючи поурочні плани, вчителі дотримуються принципу: кожний наступний урок має бути складніший від попереднього. Така послідовність відповідає важливому принципу дидактики – від простого до складного, що дає змогу створити атмосферу зацікавленості, творчого пошуку, сприяє удосконаленню вмінь та навичок під час виконання навчальних завдань.

Якщо учень відчуває увагу до себе з боку вчителів, зацікавленість в його успіхах, доброзичливість, то з радістю іде до школи та приділяє набагато більше уваги навчанню, що позначається на результатах роботи. Щоб не допустити втрати інтересу до трудового навчання, вчителі Г.Д.Довганюк і П.К.Грущук всіма можливими засобами намагаються сформувати в дітей гаряче прагнення до знань, до трудової активності на уроках. Стосунки з учнями вчителі будують на взаєморозумінні, відкритості, довірі, саме тому процес трудового навчання є легким не лише для педагогів, але й для учнів.

Г.Д.Довганюк і П.К.Грущук всіма можливими засобами створюють ситуації подиву, захоплення,успіху, які є небхідною умовою формування активності інтересу до знань. Вони подають навчальний матеріал так, щоб запалити інтерес учнів до знань. Для успішного навчального процесу необхідною умовою в школі є співпраця вчителя та учнів. Дитина часто втрачає інтерес до навчання внаслідок зневіри. Тому вчителі частіше оцінюють дитину, а не ставлять їй оцінки. Тільки підтримавши, додавши віри в себе, поставивши посильне завдання, педагоги поможуть дитині повірити, що вона здатна активно засвоювати знання.

Щоб отримати результативність у роботі, потрібно володіти головним– любов’ю до своєї праці й дітей. Цієї любові вистачає Г.Д.Довганюк та П.К.Грущук, щоб запалити вогонь знань, надихнути на пошук нового, виховати дитину, виростити повноцінну людину, громадянина.

Педагогічну діяльність вчителів даної школи на уроках трудового навчання можна проаналізувати за такими параметрами: інформаційний, мобілізаційно-орієнтовний, розвиваючий, комунікативний, організаторський, конструкторський, дослідницький, технічний.

Інформаційна діяльність вчителів передбачає досконале володіння ними усним мовленням як основним засобом передачі інформації в навчальному процесі. Педагоги вільно володіють навчальним матеріалом, доступно ознайомлюють учнів з послідовністю виконання різноманітних технологічних дій, добре володіють мультимедійними засобами навчання, які використовують у навчально-виховному процесі.

Мобілізаційно-орієнтовна діяльність вчителів полягає у формуванні в учнів суспільно потрібних мотивів навчально-трудової діяльності, інтересу до неї, прагнення до професійного самовизначення. Г.Д.Довганюк та П.К.Грущук використовують знання і особистий досвід учнів з метою розвитку в них пізнавальної діяльності й трудової активності, навчають школярів наукової організації й культури