праці.
Розвиваюча діяльність вчителів спрямована на пробудження й стимулювання в учнів інтересу до навчальної праці, трудової діяльності, розвиток пізнавально-творчої й трудової активності школярів, технічного мислення.
Г.Д.Довганюк і П.К.Грущук вміло готують учнів до роботи з урахуванням мети заняття й особливостей групи (значення нового матеріалу, проблемні ситуації, постановка завдань тощо); створюють умови для реалізації навчальних і виховних можливостей матеріалу, використовуючи методи пояснення, показу, ілюстрування; забезпечують сприятливу емоційну атмосферу на заняттях; здійснюють диференційований та індивідуальний підхід до навчання. Вчителі вдало оцінюють засвоєння знань і вмінь тих, кого навчають, визначають їх виховне значення, швидкість і правильність орієнтації в проблемних ситуаціях; організовують ділові контакти і спільну діяльність з родиною, виробничими колективами, громадськістю.
Організаторська діяльність педагогів полягає у залученні учнів до різних видів навчально-трудової діяльності, організації позакласних заходів з науково-технічної творчості й сільськогосподарського дослідництва, визначенні структури занять з урахуванням часу на кожну частину, забезпечення контролю за поточним засвоєнням знань і вмінь; організації колективної, групової й індивідуальної навчально-трудової діяльності тих, кого навчають, комплексному поєднанні цих форм; інструктажі учнів з виконання практичної роботи на початку й у ході заняття, організації й проведенні підсумкової частини уроку, підведенні підсумків, оцінці й коментуванні якості виконаної роботи, постановці завдань наступного заняття, прибиранні робочих місць. Організаторська діяльність учителів спрямована на проведення різноманітних конкурсів, змагань, вікторин, виставок учнівських робіт.
Конструктивна діяльність вчителів спрямована на визначення мети занять відповідно до загальних педагогічних цілей трудової підготовки в школі; відбір навчального матеріалу, що передбачає розвиток і формування системи техніко-технологічних знань і трудових умінь; підбір об'єктів праці, цілей і завдань занять, їх навчальної й практичної спрямованості, суспільно корисної значущості. Г.Д.Довганюк та П.К.Грущук вміло прогнозують результативність можливих форм і методів навчання, аудіовізуальних засобів, передбачають можливі труднощі у навчально-виховній роботі; планують розвиток навчально-матеріальної бази з предмету відповідно до поставлених цілей навчання й виховання.
Дослідницька діяльність педагогів передбачає вивчення ними навчально-програмової літератури, системи методів, форм і засобів трудового навчання й виховання, можливості їхнього застосування в конкретному навчально-виховному процесі.
Отже, модель фахівців трудового навчання представлена як педагогічний проект діяльності, взятий у її цілісній єдності й сукупності його професійних функцій, що у певній мірі задовільняє вимоги щодо активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку на уроках праці. Разом з тим, самовіддана праця цих вчителів потребує постійного методичного удосконалення, професійного росту, а основне оволодіння інноваційними технологіями, які допомогли б їм у процесі активізації трудової діяльності учнів.
б) Змістова наповненість уроку на предмет активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку.
Трудове навчання в початкових класах є складовою частиною загальної системи політехнічного навчання і всієї навчально-виховної роботи, яка сприяє загальній трудовій підготовці учнів і органічному зв’язку їх розумової та фізичної праці [92, с.199] .
Метою уроків праці є розвиток особистості через залучення школярів до активної творчої праці, формування конструктивного підходу до вирішення трудових завдань, засвоєння знань про властивості оброблювальних матеріалів, вивчення засобів праці, навчання безпеки праці.
Зміст навчального предмета визначається програмою. Вона побудова так, що з кожним роком навчання обсяг знань, умінь та навичок з кожного окремого виду праці ускладнюється, але забезпечується наступність, а між окремими видами праці – взаємозв’язок. У програмі виділяють наступні розділи: “Людина і природа”, “Я сам та інші люди”, “Людина і знаки інформації”, “Людина і техніка”, “Людина і художнє довкілля”.
Важливим компонентом програми є пропедевтична профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні ранньої профінформації і первинної діагностики. Подається елементарна профінформація про зовнішні атрибути професій (1 клас), предмети і засоби професійної діяльності (2 клас), мету і умови праці з різних напрямків професійної діяльності (3 клас), кваліфікаційні якості працівників (4 клас) [65, с.202] .
Базовою навчальною програмою передбачено різноманітні практичні роботи на уроках праці з метою активізації трудової діяльності школярів такі як досліди і спостереження над властивостями паперу і картону; конструювання художніх виробів із природного матеріалу та виробів з різних матеріалів; робота з тканиною та іншими матеріалами; технічне моделювання та конструювання.
Опрацьовуючи розділ “Людини і природа”, учні ознайомляться з професіями відповідного типу. Діти вчаться працювати з рослинним матеріалом: створюють аплікації з рослинних форм, виготовляють предметні композиції з природних матеріалів, створюють візерунки рослин і тварин у квадраті, смужці. Не менш цікавим є для учнів робота з глиною та пластиліном. Розділ “Я сам та інші люди” представлений побутовою працею, виготовленням подарунків та сувенірів до свят з такого матеріалу як папір, нитки, тканина.
Зміст розділу “Людина і знаки інформації” знайомить учнів з відповідними професіями, умовними знаками передачі інформації. При цьому молодші школярі працюють з картоном та матеріалами хімічного походження.
Працюючи над розділом “Людина і техніка”, учні дізнаються про технічні професії. Вони виконують роботу з будівельними та технічними конструкторами і різними матеріалами. Молодші школярі створюють моделі, макети об’єктів за зразками, технічними малюнками і власним задумом. Розділ “Людина і художнє довкілля” вводить школярів у світ професій, пов’язаних з дизайном, знайомить з творами декоративно-ужиткового мистецтва, з елементами художнього контрастування предметів побуту, елементами паркового мистецтва, макетування [77, с.16] .
Завдання, які виконують учні на уроках праці, спрямовані на розвиток розумових та фізичних сил дітей. Крім того, трудова діяльність має практичне спрямування. Вона допомагає адаптуватись учням до навчально-трудового процесу.
З кожним роком навчання простежується тенденція ускладнення трудових практичних дій. Це пов’язано з віковими особливостями школярів, їхньою здатністю продуктивніше працювати на всіх уроках, а особливо на уроках праці. Учням