Практика показує, що неабияку роль тут відіграє діяльність самого вчителя, його ставлення до дітей, професійне вміння. Коли вчитель з дітьми привітний, бачить у них своїх друзів-однодумців, щиро ділиться з ними своїми знаннями та вміннями, тоді й учні не тільки люблять такого вчителя, а й прагнуть вміти все, що уміє він.

Вчитель, з метою активізації трудової діяльності, може надавати учневі загальну, практичну чи вербальну індивідуальну допомогу.

Загальна допомога – це стимулювання, спонукання учня до самої дії, схвалення його наміру, найнезначніших позитивних результатів та досягнень у роботі, активізація уваги на інструкцію, окремих її вимог та умов праці, ознак предмета. Практична допомога – показ учителем рухів, дій, їх послідовності, спільне з учнем виконання трудових операцій. Вербальна допомога надається у вигляді повторення інструкції, з’ясування й пояснення її змісту. Використовуються також основні та додаткові питання, які допомагають учневі в роботі [95, с.52] .

Таким чином, для підвищення ефективності активізації трудової діяльності учнів на уроках праці вчителю необхідно удосконалювати не тільки зміст навчального матеріалу, а й способи роботи з учнями, а саме: комплексно використовувати дидактичні, технічні засоби та методи навчання, включати до структури уроку проблемні ситуації, дидактичні ігри, використовувати індивідуальні та диференційовані завдання під час проведення практичних робіт, орієнтувати учнів на самостійну роботу, ініціативність, поєднувати традиційні форми роботи учнів на уроці з нетрадиційними, розвивати стимули до самоосвіти, створювати сприятливу атмосферу навчання, забезпечувати емоційність, яка сприяє активізації трудової та пізнавальної діяльності учнів.

Варто згадати і про диференціацію навчання на всіх етапах уроку, а також про організацію пошукової роботи на уроках праці, зокрема, проведення дослідів і спостережень.

Вагомим постійно діючим стимулом активізації трудового навчання є задоволення від самого процесу трудового навчання і створення ситуацій успіху у школярів у трудовому навчанні. Задоволення від навчальної праці зумовлюється такими двома факторами.

По-перше – радістю досягнення результату, яка спочатку випливає з окремих успіхів, а згодом може стати постійною внутрішньою потребою, нормою. Потреба успіху формується за умов, коли учень постійно домагається позитивних результатів. По-друге – задоволення від трудового навчання зумовлюється тим, що у процесі його реалізується потреба інтелектуальної діяльності, закладена людською еволюцією. Завдяки цій потребі людина переборює труднощі навіть тоді, коли це не має для неї практичного значення. Прикладом цього може бути участь в інтелектуальних іграх. Вдале розв’язання трудової задачі забезпечує нове, ширше розуміння дійсності, що й викликає у людини почуття задоволення.

Отже, активізація діяльності учнів та сформована на цій основі трудова активність школярів відіграє важливу роль в навчально-виховному процесі.

Висновок до розділу 1

Проаналізувавши та систематизувавши методичну, педагогічну та навчальну літературу, вивчивши і узагальнивши масову шкільну практику та кращий педагогічний досвід роботи вчителів початкових класів на предмет активізації трудової діяльності учнів на уроках праці, ми прийшли до висновку, що серед різноманітних форм і методів трудової діяльності проблема активізації цього процесу займає одне з провідних місць. Вона розглядається нами у єдності двох аспектів: як ставлення до трудової діяльності і як стійке динамічне утворення особистісного характеру.

Сучасна школа має певні можливості для налагодження навчально-виховного процесу. Ми виділяємо його позитивні аспекти на уроках праці:

1. Проаналізовано особливості історичного розвитку трудового навчання та виховання учнів, форм його організації.

2. Вивчено і узагальнено педагогічні основи трудового навчання учнів початкових класів:

а) досвід роботи вчителів Гвіздецької ЗОШ I-III ступенів Коломийського району Івано-Франківської області;

б) змістову наповненість уроку на предмет активізації трудової діяльності учнів молодшого шкільного віку.

3. Визначено структуру та роль трудової активності учнів.

Щоб процес активізації трудової діяльності учнів пройшов ефективно, потрібно враховувати суб’єктивні та об’єктивні чинники цього процесу. Це, насамперед, ставлення школярів до праці на уроках трудового навчання. Для них є важливим певний рівень сформованості мотивації трудової діяльності, усвідомлення значущості праці, відповідальність за свої дії.

Уроки праці в початкових класах дуже різноманітні за змістом, структурою, способами організації трудової діяльності. Визначаючи методику їх проведення, вчителеві потрібно врахувати змістові особливості уроку трудового навчання, істотні відмінності 6-9 річних дітей, умови, в яких працюють початкові класи, матеріальне забезпечення, організаційні форми уроку праці. Шкідливо позначилося на результативності уроку намагання частини вчителів будувати і аналізувати його, беручи до уваги зовнішній бік проблеми. Наприклад, до уроків, різних за змістом та метою застосовують єдину структуру, форми конкретного уроку, механічно ідуть за усталеними методичними розробками.

Для якісного оновлення уроку праці в початкових класах у центрі уваги вчителя має бути організація навчально-трудової діяльності учнів залежно від теми, змісту та мети уроку. Саме це впливає на навчальні результати, активізацію трудової діяльності учня в процесі праці.

Вчителеві доводиться самостійно розв’язувати щодня різноманітні педагогічні завдання: як найкраще поєднати форми, методи і прийоми в процесі проведення уроку, як диференціювати власне трудову діяльність, як вплинути на байдужих дітей, як знайти довготривалі стимули до активізації навчально-виховного процесу. Цих проблем багато. І скільки не було б методичних рекомендацій, щоразу, коли виникає потреба їх застосовувати,