– найстаріший метод психологічного дослідження, зберігає за важливістю першочергове значення в клінічній психодіагностиці. Спостереження супроводжує всі інші методи дослідження (збирання анамнезу, виявлення скарг, виконання експериментально-психологічних методів, тестів). Головна перевага методу в тому, що він дозволяє побачити поведінку, міміку, жести у всій широті їх проявів у різних ситуаціях і отримати найбільш повну інформацію про хворого.
У клінічних умовах завданнями спостереження є оцінка таких показників:
1) особливостей особистості;
2) психічного стану;
3) психології хворого та його відношення до хвороби.
Спостереження повинно бути по можливості більш тривалим, і, головне, необхідно побачити поведінку хворого в різних ситуаціях, що допоможе розкрити риси особистості та особливості психології хворо-го під час огляду спеціалістами; при підготовці та проведенні відповідальних діагностичних чи лікувальних процедур; під час побачення з рідними чи близькими; в ситуаціях взаємодії з іншими хворими; в ситуаціях, коли хворий стає свідком або дізнається про неспри-ятливе завершення подібного захворювання в іншого хворого, особливо з подібним діагнозом.
Спостереження вимагає постійного прагнення до об’єктивності з боку спостерігача, який повинен стежити за собою, щоб його висновки не були результатом упередженості, проявом симпатії або антипатії до хворого.
Реєстрація результатів спостереження проводиться двома способами:
все побачене записується "вільним текстом";
реєструється на спеціально розробленій карті спостереження.
Важливо пам'ятати, що при описанні результатів спостереження не-обхідно вказувати тільки побачені факти (особливості поведінки, інтонації, пози, міміки, жести, висловлювання та ін.), а не власну думку про них. Психологічне спостереження повинно бути, по можливості, малопомітним, недокучливим, але не потаємним з етичних мотивів [Миколайський М.В., 2006, 228].
Ми використовували в експериментальному дослідженні також анкетування. Анкету було складено для вчителів, які працюють з дітьми розумово неповносправними. Це анкетування ми провели для того, щоб краще пізнати їхнє почуття, відчуття коли вони працюють з дітьми, наскільки вчителям важко адаптуватись до умов навчання розумово неповносправних дітей.
Анкетування для працівників включає в себе такі аспекти як:
- почуття та відчуття вчителів у роботі;
- досвід роботи;
- виникнення труднощів у роботі з підлітків із вадами розумового розвитку
Отже, проведення експериментального дослідження з розумово відсталими підлітками дозволяють нам краще пізнати зовнішній і внутрішній світ підлітка, наскільки розумово неповносправні підлітки орієнтують в просторі, часі. За допомогою методу спостереження на перервах, під час проведення експериментального дослідження, ми можемо побачити як вони спілкуються між собою, як реагують на ту чи іншу ситуацію, подію та поведінку інших підлітків.
2.2. Психологічна діагностика окремих пізнавальних процесів у підлітків з вадами розумового розвитку та визначення інтелектуальної шкали
Експериментальне дослідження здійснювалось протягом 2008-2009 року. Всього в ньому взяло участь 17 підлітків з особливими потребами навчально-реабілітаційного центру «Джерело» м. Львів віком від 12 до 16 років. В обстежених нами учнів наявні такі ступені захворюваності як: легка розумова відсталість з емоційно-вольовою нестійкістю, з гіпертонічним синдромом (переважає збудження над гальмуванням), з психопатиподібною симптоматикою (напруження, тривога, замкнутість), з гіперкінетичним розладом у поведінці, з загальним недорозвитком мови; помірна розумова відсталість, синдром Дауна та дитячий аутизм.
В експериментальному дослідженні ми використовували методику «Знайди і викресли» (на визначення продуктивності та стійкості уваги), методику на визначення рівня розумового розвитку дитини Біне-Сімона, методики «Сприйняття кольору», «Сприйняття предметів», «Сприйняття форм», а також ігри та вправи, за допомогою яких ми визначили орієнтацію в просторі розумово неповносправних дітей.
Тестування учнів навчально-реабілітаційного центру за методикою Біне-Сімона на визначення рівня розумового розвитку дозволило з’ясувати, що: підлітки мають значне відставання у розвитку. Наприклад за паспортом вік дитини становить 12 років, за методикою Біне-Сімона вік розумовий становить 3 роки, тому відставання у розвитку є 9 років. В окремих підлітків рівень відставання у розвитку був меншим, тобто на 2, 3, 4 роки (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Визначення розумового розвитку підлітків за бланком Біне-Сімона
№ | Учні | Вік паспортний | Вік розумовий | Відставання у розвитку
1. | Учень 1 | 12 р. 3 м. | 3р. 4м. | 9р. 11м.
2. | Учень 2 | 12р.5м. | 4р. 8м. | 8р.7м.
3. | Учень 3 | 14р. 5м. | 5р. 10м. | 9р. 7м.
4. | Учень 4 | 16р. 4м. | не говорить
5. | Учень 5 | 13р. 9м. | 8р. | 5р. 9м.
6. | Учень 6 | 12р. 8м. | 7р. 4м. | 5р. 4м.
7. | Учень 7 | 15р. 1м. | 8р. | 7р. 1.
8. | Учень 8 | 14р. | 8р. 2м. | 6р. 10м.
9. | Учень 9 | 15р. 5м. | не можливо провести (дитина неуважна, гіперактивна)
10. | Учень 10 | 13р. | не можливо провести (у зв’язку з ехолалією)
11. | Учень 11 | 12р. 3м. | 6р. 4м. | 6р. 11м.
12. | Учень 12 | 16р. 11м. | 7р. 7м. | 9р. 4м.
13. | Учень 13 | 14р. 6м. | 4р. 6м. | 10р.
14. | Учень 14 | 12р. 7м. | 4р. 2м. | 8р. 5м.
15. | Учень 15 | 13р. 1м. | 7р. 10м. | 6р. 3м.
16 | Учень 16 | 12р.4м. | 6р.12м. | 6р. 7м.
17 | Учень 17 | 15р.11м. | 8р.4м. | 7р. 6м.
З цих результатів бачимо, що підлітки мають досить значне відставання в розвитку. Деякі підлітки з розумовою неповносправністю не говорять, мають ехолалію (повторюють те, що говорить вчитель) та є гіперактивними і неуважними. Всі підлітки незалежно від віку, мають різні рівні розумового розвитку, та їх поведінка не відповідає їхньому віку.
Також проводилась діагностика інтелектуальних розладів (тест