Таблиця 2.3.

Визначення рівнів самооцінки психічних станів студентів І-V курсів

№ | Самооцінка психічних станів | Рівні самооцінки психічних станів (%)

Низький | Середній | Високий

1. | Тривожність | 15 | 66,6 | 4

2. | Фрустрація | 29 | 46 | 14

3. | Агресія | 15 | 68,5 | 0

4. | Ригідність | 16 | 56,6 | 32

За результатами даного дослідження, найвищий рівень тривожності спостерігається у студентів V (16%) та І курсів (10%) (див. додаток Е). Такі показники можуть свідчити про те, що більшість студентів І курсу ще не адаптувалися до умов навчального процесу, а студенти V курсу знаходяться між вибором: працевлаштування, професійного росту, і в деяких ситуаціях відчувають неспокій, тривогу, агресивно діють повідношенню до інших людей, мають розбіжності між можливостями і бажаннями, що призводить до внутрішньоособистісних конфліктів та стресових ситуацій. Також високий рівень ригідності спостерігається у студентів ІІІ, ІV курсів (20%) та V курсу (19%) (див. додаток Г).

Отже, за результатами проведеного тестування виявилось, що багато майбутніх соціальних педагогів мають високий рівень тривожності, агресивності, що впливає на процес навчання і, зокрема, на особистість. Часто бажання і можливості студентів не співпадають, в результаті чого вони перебувають в стресових та конфліктних ситуаціях. В результаті проведеного дослідження виявилось, що більшість студентів І-V курсів переживають стрес на початку вступу до навчального закладу, причинами чого є емоційне напруження, тривожність, зміна соціального середовища тощо, та в період закінчення вищого закладу, основними причинами чого може бути непрацевлаштованість, професійні труднощі, неспівпадання бажань майбутніх соціальних педагогів з їхніми можливостями. Тому необхідно підвищувати стресостійкість майбутніх соціальних педагогів, формувати позитивне ставлення до власної професії.

Для опису комунікативної компетентності нами була використана методика В.Ряховського для вивчення компетентності у спілкуванні, оцінка рівня товариськості. Дана методика містить 16 питань, які дають можливість визначити рівень комунікабельності та товариськості людини. За допомогою результатів методики ми уточнили значення спілкування соціальних педагогів у педагогічній діяльності, здатність створювати позитивну психологічну установку в групі та вміння знайомитися з новими людьми. Дані проведеного дослідження на виявлення комунікативності показані в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Визначення рівнів комунікабельності студентів І-V курсів (у %)

№ | Рівень комунікації | І курс | ІІ курс | ІІІ курс | IV курс | V курс

1. | Низький рівень комунікабельності

(31-25 балів) | 0 | 0 | 0 | 0 | 0

2. | Помірний рівень (Певною мірою комунікабельні)

(24-19 балів) | 13 | 7 | 5 | 1 | 0

3. | Середній рівень–

людина комунікабельна

(18-9 балів) | 76 | 93 | 93 | 96 | 95

4. | Високий рівень – надто висока комунікабельність

(8-3 бали) | 1 | 0 | 2 | 3 | 5

За результатами дослідження, студенти І-V курсів мають нормальний рівень комунікативної компетентності – і не надто низький, що характеризується некомунікабельністю, замкнутістю, невмінням починати розмову з новими людьми, самотністю, і не високий – надмірна комунікація, люди з високим рівнем завжди вступають у дискусії, розмови, їм легко знайти спільну мову з новими людьми.

Більшість студентів І-V курсів спеціальності “Соціальна педагогіка” мають середній рівень стресостійкості, що становить в середньому 90,6 % від загальної кількості опитаних. Даний рівень характеризується нормальною комунікабельністю, допитливістю, вмінням слухати співрозмовника, терплячістю в спілкуванні тощо. Варто відмітити, що студенти всіх курсів не мають низького рівня комунікативної компетентності (див. рис. 2.8.).

Рис. 2.8. Узагальнені показники визначення рівня комунікативної компетентності соціальних педагогів (у%)

Зокрема, студенти І курсу мають нижчий рівень комунікації, порівняно зі студентами ІІ-V курсів. Це пояснюється низькою адаптацією студентів до навчального процесу, зміною середовища спілкування, що супроводжується невмінням починати розмову з новими людьми, замкнутістю.

З рис. 2.8. можна побачити, що студенти ІV-V курсів мають вищий рівень комунікативної компетентності, що характеризується впевненістю у спілкуванні, розкутістю, високим ступенем емоційності у спілкуванні тощо.

Отже, важливу роль у підвищенні стресостійкості соціальних педагогів відіграє професійна комунікація, вміння підтримувати зв’язки з іншими людьми, емпатійність та вміння вислухати. Всі ці показники є важливими у професійній діяльності педагогів, у роботі з клієнтами чи учнями в школі.

2.3. Розробка соціально-психологічного тренінгу для розвитку комунікативної компетентності соціальних педагогів як засобу підвищення стресостійкості

Соціально-психологічний тренінг – це вид інтенсивного навчання з практичним спрямуванням; сукупність методів організації групової взаємодії з метою розвитку особистості та вдосконалення групових стосунків; сфера практичної психології. Соціально-педагогічний тренінг орієнтований на розвиток в індивіда компетентності в соціальному спілкуванні. Загальна мета конкретизована у таких завданнях: оволодіння психологічними знаннями; формування умінь і навичок у сфері спілкування, зокрема для розв’язання конфліктних ситуацій; корекція, формування та розвиток установок, необхідних для успішного спілкування; розвитк здібностей щодо адекватного та повноцінного пізнання себе й інших; корекція і розвиток системи стосунків особистості, створення сприятливого психологічного клімату в групах, а також підвищення соціально-психологічної компетентності [Звєрєва І., 2008, 92].

Соціально-психологічний тренінг спрямований на розвиток особистості, формування комунікативних умінь та навичок, засвоєння міжособистісної взаємодії. Тренінг є найперспективнішим методом психолого-педагогічної підготовки фахівців різних галузей, особливо тих, що пов'язані з різноманітними людськими контактами. Результати тренінгу не можна зводити лише до розвитку когнітивного компоненту (навчання), завдяки йому в кожного учасника формується адекватне розуміння самого себе і корекція самооцінки, відбувається вивчення індивідуалізованих прийомів міжособистісної взаємодії для підвищення її ефективності.

У психологічній науці склалося певне уявлення про поняття "соціально-психологічний тренінг". Так, у психологічному словнику соціально-психологічний тренінг визначається як галузь практичної психології, що орієнтована на використання