суть понять "молодіжна політика", "державна молодіжна політика". Замість цих понять вживалося і активно експлуатувалося поняття "партійне керівництво" комсомолом, молодіжним рухом. Практично залишається недослідженою молодіжна політика політичних партій, профспілок, громадських, релігійних та інших об'єднань і організацій.
Відсутні наукові праці, у яких були б розроблені та запропоновані можливі моделі, концепції молодіжної політики, окремих її складових, молодіжних програм як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях [74, с. 29-30].
Феномен молодіжної політики варто, з нашої точки зору, розглядати як одну із складових соціальної політики у суспільстві взагалі. Т.Заславська, скажімо, наголошує на тому, що соціальну політику маємо розглядати у широкому плані, тобто, як політичну, спрямовану на перебудову соціально-класової структури суспільства, і у вузькому – як політику підтримки тих прошарків і суспільних груп, що опинилася у більш складному становищі, ніж інші. Цілком очевидно, що і в першому, і в другому випадках у такій соціальній політиці знаходиться місце і молодіжній політиці.
Молодіжна політика, на думку В. Потьомкіна та Е. Горбунова, зачіпає такі складові життєдіяльності людини як свідомість, діяльність, матеріальні умови життя, виробничі стосунки, цінності, національно-історичні особливості, соціально-демографічні умови життя молодої людини. Щодо нас, то таку політику пов’язуємо головним чином з такими формами життєдіяльності людини: освіта. праця, соціально-політична, культурно-побутова сфери [74, с. 31].
Враховуючи викладене, зазначимо, що більшість висновків і пропозицій під час вивчення молодіжної політики нам доводилося робити на ґрунті дослідження досвіду, проблем та серйозних прорахунків здійснення молодіжної політики у минулому, а також з урахуванням сьогоднішньої діяльності органів влади, політичних партій, громадських рухів і організацій з формуванню і реалізації такої політики.
1.2. Структура ціннісних орієнтацій молодого покоління
Сучасне людство все більше усвідомлює власне місцезнаходження на перехресті різних темпоральностей, а саме у часі набуття й прогресу — з одного боку, й у часі творчості та пам'яті — з іншого. Імператив усвідомлення й вільного прийняття відповідальності за долю людства в цілому має бути поєднаним із завданням відновлення минулого й живого реінтерпретування традиції. Адже лише останнє в змозі дозволити сучасним суспільствам протистояти нівеляції, якій їх прагне підкорити суспільство споживання. На жаль, узгодження об'єктивних процесів універсалізації та зумовлене глибинними культурними потребами завдання збереження унікальності власного культурного світу сьогодні постає як проблема, що потребує вирішення.
З огляду на це особливо важливим є те, наскільки сучасна українська молодь усвідомлює таке становище, яким чином вона структурує сферу своїх ціннісних орієнтирів, які напрями вважає за пріоритетні в свідомій організації своєї життєдіяльності. Адже саме молоде покоління в недалекому майбутньому відповідатиме за відтворення не лише населення нашої країни, а й того культурного контексту, в якому відбуватиметься життєдіяльність наших нащадків, створюватимуться умови для гармонійного співбуття не лише у межах сім'ї, інших соціальних інститутів, суспільства в цілому, а й у масштабах планети. В зв'язку з цим на рівні національної політики постають важливі завдання науково виваженого аналізу структури життєвих цінностей та пріоритетів сучасних молодих людей, відповідності існуючого стану у цій сфері до тих завдань, що вже сьогодні постають перед наймолодшими з соціальне активних членів суспільства, а також вивчення можливостей впливу на формування ціннісних ієрархій громадян України з метою оптимізації вказаної відповідності, що забезпечуватиме гармонійне та улагоджене спільне буття мешканців України як між собою, так і з представниками інших світових держав, здатність визначати й розв'язувати всі складники того розгалуженого комплексу проблем, що постають перед людством на межі тисячоліть [36, с. 65].
Враховуючи важливість вивчення проблем, пов'язаних із визначенням структури та ієрархії ціннісного світу сучасної української молоді, Українським інститутом соціальних досліджень у грудні 1997 р. було проведене соціологічне дослідження ціннісних орієнтацій молоді.
Серед загального спектру суспільних проблем, що турбують сьогодні молодих українців, безперечно пріоритетними виявились економічні проблеми, а саме: безробіття (ним занепокоєні 40% всіх опитаних молодих людей), зростання цін (34%), зубожіння населення (33%), незадовільний стан вітчизняної економіки (31%), низький рівень заробітної плати (29%), загальне зниження рівня життя (26%).
Проте спостерігається певна обмеженість ціннісного світу української молоді локальним життєвим світом. Так, економічні питання, пов'язані з міжнародним співробітництвом, молодь майже не цікавлять. Лише 3% молодих людей стурбовані станом економічних зв'язків з колишніми республіками СРСР. Проблеми, пов'язані з необхідністю в майбутньому повертати кошти, отримані як фінансова допомога з боку Заходу, непокоять також лише 3%. Добре це чи погано? Як оцінити цей процес? Вказана тенденція певною мірою пояснюється значенням цінностей сім'ї. Адже картина ціннісних ієрархій змінюється, коли межі ціннісного світу конкретизуються й локалізуються у більш близьких сферах життєдіяльності, позначених особистісною специфікою. Тут на перше місце потрапляє сім'я (сім'я та родичі були названі дуже важливою сферою життя 85% всіх опитаних молодих людей) [58, с. 46].
Які ж саме аспекти сімейного життя є найважливішими для української молоді? Відповіді на запитання, для чого люди створюють сім'ю, розподілились так: на першому місці — потреба у спільному житті з близькою, дорогою людиною (76% всіх респондентів позначили цю відповідь як один з трьох найважливіших чинників, що спонукають людей до створення сім'ї), на другому – народження та виховання дітей (74%); далі – бажання уникнути самотності (46%), взаємодопомога (28%), легалізація сексуальних стосунків (18%), спільне ведення домашнього господарства (16%) й покрашення власного матеріального добробуту (11%). На останньому місці – потреба в організації дозвілля (3%). Ще 5% не вважають створення сім'ї за потрібне. Пріоритет, як бачимо, одностайно віддається сфері спілкування (спільне буття з близькою людиною й подолання