Хоча більшість опитаних (53%) пов'язує благополуччя своєї власної сім'ї в першу чергу з матеріальним добробутом, решта (друге й третє місця) серед чинників благополуччя називає відсутність скандальних ситуацій, конфліктів (47%) й наявність відвертих і щирих стосунків та повного взаєморозуміння між членами родини (42%). Показовим є також те, що на другому після сім'ї та родичів місці, разом із матеріальною забезпеченістю, стоїть щире кохання (його визнали дуже важливим 79% респондентів), тоді як секс – лише на дев'ятому місці (40%). Важливість спілкування із друзями й знайомими (66%) поступається лише матеріальній забезпеченості, котра, як бачимо, хоча й визнається надзвичайно суттєвим аспектом людського особистого життя (79%), все ж таки поступається таким цінностям, як сім'я та родинні стосунки, й опинилася на другому місці. Досить багато респондентів відзначають взаєморозуміння з іншими (47%, а ще 44% вважають його скоріше важливим, ніж ні), а лідерство й авторитет – лише 22% [40, с. 131].

Отже, розмежовуючи свій ціннісний світ, молодь віддає безперечну перевагу саме цінностям мікро рівня (сім'я, родичі, сусіди) перед сферами суспільного, національного, а також макрорівня, що стосується спільної долі людства у планетарному масштабі. Однак зазначимо, що переважна орієнтація на царину локального осередку пов'язана з тим, що саме на цьому рівні найбільш яскраво й безпосередньо проявляються саме ті аспекти людського буття, які потребують гармонізації життєвого світу, полагодження стосунків з іншими, створення збалансованого й комфортного осередку життєдіяльності.

Аналіз даних дослідження свідчить про те, що цінності спілкування, щирих, відкритих стосунків значною мірою локалізовані в найближчому оточенні опитаних. У суспільному житті ж виявляється тенденція прагнення: успіху, лідерства, що є значною мірою проявом егоцентричних орієнтацій. Прагматичні орієнтації не пов'язуються з цариною сім'ї, що можливо пояснюється відсутністю відчуття безпосереднього зв'язку між цими сферами. Це, в свою чергу, спричинено тим, що сім'я для молодих людей є тією нішою, що уможливлює збереження гармонійності життєвого світу. Можна також стверджувати, що надаючи першочергового значення сімейному та родинному життю, критерієм його задовільності молодь вважає не матеріальний добробут, а комунікативну гармонію [48, с. 182].

Однак, незважаючи на безперечний пріоритет цінностей локального рівня, матеріали дослідження дають підстави стверджувати наявність певних об'єктивних умов входження України до спільного європейського світу, залучення нашої країни до планетарних цивілізаційних процесів. Перш за все слід відзначити досить високий рівень сприйнятливості молоді до тих соціально-економічних перетворень, яких зазнає сьогодні наша держава. Молодь переконана у неможливості повернення комуністичного минулого. З іншого боку, капіталістичні принципи життєдіяльності суспільства лякають лише 3% сучасної української молоді. На користь поступової адаптації до особливостей ринкової економіки свідчить той факт, що на фоні надзвичайної стурбованості станом вітчизняної економіки лише 11% не сприймає розшарування суспільства на багатих та бідних. Загальною кризою моралі стурбовано 11% молоді, що, серед іншого, підтверджує адаптацію молоді до тих коректив, що вносяться до системи ціннісних орієнтацій та моральних норм тими структурними соціально-економічними перебудовами, до яких залучена Україна. Сьогоднішня українська молодь віддає перевагу активній життєвій позиції. Більшість молодих людей відзначили, що у своєму житті найбільшою мірою вони покладаються на особисті знання, здібності та сили (76% усіх респондентів). Більшість респондентів схильні вважати, що долю людини визначає головним чином вона сама, а не зовнішні обставини.

Таким чином, ми бачимо наявні зрілість сучасної вітчизняної молоді у сенсі самостійності, покладання на особисті здібності і сили, готовність до активного будування свого життя та щастя. Визначення чинників, що зумовлюють досягнення успіху в житті, є позначеним переважанням орієнтацій на активну життєву позицію, пов'язану з розрахунком на власні сили та здібності, підвищенням власної кваліфікації та професійного рівня, вмінням знаходити спільну мову з колегами та оточуючими, а також із розвиненим почуттям відповідальності за власні дії, вчинки, за обрані життєві стратегії [36, с. 69].

Усвідомлення входження до планетарної цивілізації відбувається через зіткнення з проблемами, спричиненими неготовністю країни до пов'язаних з цим процесів. Планетарні цінності сьогодні досягають свідомості молодих українців головним чином як дещо зовнішнє. Вони не є усвідомленими як цінності, але сприймаються переважно як проблеми, як щось подібне до стихійного лиха. З цим узгоджується й те, що, незважаючи на потужну хвилю вестернизації, більшість молодих українців віддає перевагу слов'янській культурі (58% опитаних); тоді як західноєвропейська культура приваблює лише 16%, американська – 15%, східна –7%.

Отже, орієнтації на традиційні національні цінності, на культурні пріоритети слов'янського світу, утворюють, з одного боку, потужну альтернативу беззастережному прийняттю життєвого сенсу та програм масової культури Заходу. З іншого боку, проблема узгодження локальних культурних цінностей з універсальними планетарними завданнями людства ще чекає на своє вирішення.

1.3. Динаміка та зміна цінностей у сучасної молоді та їх вплив на соціально–молодіжну політику

Динаміку ціннісних орієнтацій ми уявляємо як послідовну і інтенсивну зміну цього явища суспільної свідомості під впливом соціально-економічного, політичного і культурного середовища.

Система цінностей – це результат духовної роботи суспільства; це діюча сторона суспільної свідомості, взятої в єдності всіх її форм. Вона