такі цифри: 68 % дітей та 72 % батьків визнали, що не розуміють одне одного. Різкий злам системи, що існувала, призвів до суттєвих змін у соціокультурній спадковості. Такі важливі складові її механізму, як освіта та виховання, останнім часом помітно поступилися в системі соціалізації молоді інститутам і цінностям культури масового споживання. Більше того, інститути соціалізації зараз не тільки розрізнені, а й конкурентні, або й взагалі не пов'язані між собою утворення, які, до того ж, перебувають в нерівних умовах щодо поширення свого впливу.
В 1960–1970-ті роки серед занять молоді різними видами культурної діяльності були: на першому місці „відвідування кінотеатрів" (91,6 %), на другому – „читання газет і журналів" (85,2 %), на третьому – „слухання радіо" (82,8 %), на четвертому – „читання книжок" (66,8 %), а на п'ятому – „перегляд телепередач" [38, с. 91]. Сьогодні ж електронні ЗМІ контролюють значну частину дозвілля молодіжної аудиторії та виступають важливим інструментом формування соціальних настановлень, ціннісних орієнтацій молоді. Зараз для третини молоді перегляд телепередач є переважним заняттям у вільний час. Тим часом, за матеріалами міжрегіонального дослідження, проведеного наприкінці 1980–х років, перегляд телепередач і слухання радіопрограм посідало друге місце у структурі вільного часу. І якщо дорослі в середньому витрачають 10-12 годин на тиждень на перегляд телебачення, то молодь проводить біля телеекранів приблизно 30 годин на тиждень. До речі, на першому місці було все ж таки спілкування з друзям і знайомими.
Отже, пріоритет ЗМІ і особливо телебачення є очевидним у формуванні ціннісних орієнтацій і в процесі соціалізації, але сьогодні виникає загроза з боку західної інформаційної продукції.
Широка інтеграція культури (а це невід'ємна риса нашого часу) провокує поширення культурної продукції інших країн, але не поряд з вітчизняною, а частіше замість неї. Особливо тривожні ці тенденції, якщо «звернути увагу на пріоритетність вибору молоддю літератури для читання як одного з найважливіших джерел культурної інформації:
Жанр % до всіх опитаних
Зарубіжна сучасна література 66,7 %
Зарубіжна класична література 44,1%
Російська класична література 26,2 %
Раніше заборонена література 20,3 %
Особи, які читають українську сучасну та класичну літературу, склали лише – 7,1 % серед від усього числа респондентів. Це засвідчує, на нашу думку, по-перше, тотальне зростання „західнізації" молодого покоління України; по-друге – популярність серед нашої молоді і підлітків ідеалів іншого способу життя [1, с. 156].
Примушує тривожитися не стільки зміна цінностей з соціалістичних на так звані демократичні, а відчуження молоді від національної культури, незнання і небажання знати вітчизняну історію, мистецтво, літературу. Але ми в жодному випадку не схильні пропонувати насильно застосовувати якісь методи поширення серед молоді знань про рідну країну. Ні. Йдеться про використання таких методів і форм, які були б зрозумілі й прийнятні сучасній молоді. Тобто: через уже пізнане – до нового. Бо є вагомі підстави вважати, що, попри всі труднощі сьогодення, більше половини нашої молоді все ж оптимістично дивиться у завтрашній день. Лише незначна її частина (7,5 %) очікує гіршого.
Які ж саме цінності характерні сучасній молоді?
Щодо цього цікавою є думка В. Лісовського: „Сьогоднішні молоді люди перебувають у двічі екстримальних умовах: зміни в соціально-економічному складі супроводжуються кризою ціннісної свідомості. Молоді доводиться самій вирішувати, що цінніше - збагачення будь-якими засобами чи набуття високої кваліфікації, що забезпечує можливість адаптуватися до нових умов; заперечення колишніх моральних норм чи гнучкість, пристосування до нової дійсності; повна свобода міжособистісних, міжстатевих взаємовідносин чи сім'я як запорука успішного існування" [39, с. 36-38].
Спираючись на дані деяких досліджень, спробуємо „намалювати" ціннісно-орієнтаційний портрет сучасної молоді.
За результатами дослідження, проведеного 1990 року Інститутом соціології АН України серед жителів Києва віком від 16 до 30 років [20, с. 80], рейтинг життєвих цінностей молоді мав такий вигляд:
№ п/п | Життєві цінності | Розподіл відповідей | Ранг
1 | Житлові умови | 70,9 | 1
2 | Цікава робота | 63,6 | 2
3 | Власне здоров'я | 59,3 | 3
4 | Здоров'я близьких і родичів | 57,3 | 4
5 | Матеріальний добробут | 48,5 | 5
6 | Інтимне життя | 48.2 | 6
7 | Незалежність думок і вчинків | 35,6 | 7
8 | Спілкування з друзями | 28,5 | 8
9 | Життя своєї сім'ї | 25,8 | 9
10 | Ставлення оточуючих | 17,3 | 10
11 | Стан природного середовища | 16,3 | 11
12 | Умови для різнобічного розвитку своїх здібностей | 15,6 | 12
13 | Харчування та одяг | 13,6 | 13
14 | Навчання | 12,4 | 14
15 | Умови відпочинку | 10,9 | 15
Центр „Соціальний моніторинг" та Український інститут соціальних досліджень провели опитування „Ціннісні орієнтації населення – 1996" та „Ціннісні орієнтації населення – 1999". Для порівняння включено окремі індикатори моніторингового опитування громадської думки населення України у 2002 році, яке щомісячно проводиться Українським інститутом соціальних досліджень і Центром „Соціальний моніторинг" [6, с. 68]. Результати цих досліджень дозволяють виявити такий рейтинг загальнолюдських цінностей:
№ п/п | Загальнолюдські цінності | 1996 | 1999 | 2002
1. | Сім'я | 97 | 95 | 93
2. | Друзі, знайомі | 93 | 91 | 95
3. | Робота | 84 | 86 | 90
4. | Вільний час | 81 | 76 | 90
5. | Хобі | 72 | 68 | 75
6. | Релігія | 49 | 40 | 48
7. | Власний бізнес | 65 | 59 | -
8.