2.2. Аналіз особливостей батьківських стилів виховання у стосунках з юнаками та дівчатами

У кожній сім’ї об’єктивно складається певна, далеко не завжди усвідомлена батьками система виховання дитини. Тут мається на увазі і розуміння цілей виховання, і формулювання його завдань, і більш менш цілеспрямоване застосування методів і прийомів виховання, перелік того, що можна і чого не можна допустити відносно дитини. Батьки застосовують різні санкції, щодо своїх дітей та різний рівень контролю. Вони виявляють різний рівень тепла, любові та прийняття власних дітей. На основі даних характеристик вчені виділяють 4 стилі виховання: авторитетний, авторитарний, ліберальний та демократичний.

Опитувальник «Підлітки про батьків» ADOR дає нам можливість визначити стилі виховання, характерні для батька та матері в сім’ях. Л. І. Вассерман, І.А. Горьковая, Е.Е. Роміцина в своїй книзі «Родители глазами подростка: психологическая диагностика в медико-педагогической практике» стверджують: близькість (теплота) обчислюється шляхом алгебраїчної різниці "сирих" балів за шкалами позитивний інтерес – POZ і ворожість – HOS.

Даний показник характеризує ступінь прояву теплих відчуттів і прийняття своєї дитини;

Критика (контроль) обчислюється шляхом алгебраїчної різниці "сирих" балів за шкалами директивність – DIR і автономність – AUT.

Характеризує високу зацікавленість і тотальний контроль родителя відносно своєї дитини при високих оцінках.

При низьких оцінках указує на відсутність зацікавленості у поєднанні з бездоглядністю10].

Співідношення цих даних дозволить нам визначити стилі виховання характерні для кожного родителя зокрема. Як вже зазначалось в теоретичній частині, Д. Бомрінд виділяє три стилі виховання авторитетний, авторитарний і ліберальний, які характеризуються різним ступенем контролю і теплоти:

- авторитетний стиль – теплі відносини, високий рівень контролю;

- авторитарний стиль – холодні відносини, високий рівень контролю;

- ліберальний стиль – теплі відносини, низький рівень контролю.

Е.Маккобі і С.Мартін виокремили ще четвертий, індиферент-ний стиль виховання – холодні відносини, низький рівень контролю28; ].

Результати отримані по опитувальнику «Підлітки про батьків» ADOR подаються в таблиці «Результати отримані по опитувальнику «Підлітки про батьків» ADOR» додаток Б.

Розглянемо отримані результати в процентному відношенні:

Стилі виховання притаманні матерям (Рис. 2.1.):

Рис. 2.1 Стилі виховання дітей, притаманні матерям

Стилі виховання притаманні батькам (Рис 2.2.):

Рис. 2.2 Стилі виховання притаманні батькам

Із рисунків 2.1. та 2.2. ми бачимо що домінуючим стилем виховання серед батьків є ліберальний стиль. Як матері так і батьки використовують цей стиль найчастіше. Приділяючи багато уваги, теплоти та любові своїм дітям вони не висувають до них ніяких вимог та не контролюють їх поведінку та вчинки. Це спричиняє виникнення неслухняності агресивності та імпульсивності, діти невимогливі до себе. Лише в окремих випадках вони стають активними, рішучими і творчими людьми.

Також ми бачимо, що достатньо високий відсоток батьків, частіше ніж матері застосовують індиферентний стиль виховання, який вважається неадикватним. Повністю відсторонюються від своїх дітей, проявляють холодність по відношенню до них. Це спричинює формування почуття незахищеності та непотрібності. Дитина почуває себе зайвою та неповноцінною, досить часто формується безпідставне відчуття провини.

Матері також достатньо часто використовують авторитетний стиль виховання, який вважається найоптимальнішим. Вони багато спілкуються з своїми дітьми, прислуховуються до їх думки, дозволяють робити самостійні вибори ненав’язливо контролюючи їх. Діти формуються комунікабельними та самостійними.

Розглянемо у скількох відсотків збігається стиль батьківського і материнського виховання:

Авторитетний стиль виховання – 6,4%

Авторитарний стиль виховання – 3,2%

Ліберальний стиль виховання – 41,9%

Індиферентний стиль виховання – 3,2%

Переведення отриманих результатів по опитувальнику ADOR із сирих балів в стандартизовані дасть нам можливість побачити вираженість у вихованні таких параметрів: позитивний інтерес – POZ, директивність – DIR, ворожість –автономність – AUT, непослідовність – NED.

Якщо по параметру вийшло 1-2 бала, то можна говорити, що він слабо виражений, якщо ж 4-5, то вимірювана властивість виражена достатньо чітко. Нормою являється середнє значення – 3.

Опитувальник ADOR дає нам можливість окремо розглянути ставлення синів до батька і матері та ставлення дочок до батька і матері.

Оцінка матерів синами за п’ятьма шкалами у відсотковому співвідношенні зображена на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Оцінка синами виховного стилю матерів

Те, що нижче виділене оранджевим, я змінювала частково, враховуючи ваші рекомендації.

Аналізуючи шкалу «позитивний інтерес» рис. 2.3 ми бачимо, що більшість матерів обрали тактику не просто компетентної поведінки, дружній спосіб спілкування і нормальних емоційних контактів, а зверхопіку своїх синів.

По шкалі «ворожості» результати знаходяться в обернено пропорційній залежності до результатів по шкалі «позитивний інтерес»: частина матерів холодно ставляться до своїх дітей, агресивні і надмірно строгі в міжособистісних контактах. Орієнтування матерів виключно на себе, їхнє самолюбство, самоствердження, як правило, виключає прийняття дітей. Що деструктивно впливає на їхній розвиток. Решту матерів приймають своїх дітей, опікуються ними та дбають про них.

Результати по шкалі «директивності» більшість матерів ставлять до своїх дітей вимоги, яких ті здатні дотриматись – це сприяє формуванню юнаків, які вимогливі до себе та досягають поставлені перед собою. А інші нав’язують синам почуття провини стосовно себе, постійно нагадують, що вони «пожертвували всім заради сина». Прагнуть будь-яким способом виключити неправильну поведінку сина.

Результати по шкалі «автономності» показують, що матері рідко відсторонюються від своїх синів. У вихованні застосовують адаптивну форму авторитету матері засновану на довірі і повазі, також прийнятні формі жорсткості і різкості.

Параметр по шкалі «непослідовності» в більшості випадків не є сильно вираженим і знаходиться нижче норми, чи в її межах.