багато ідей, навіть фантастичних;

здатність запропонувати широкий спектр своїх варіантів розв’язання певного завдання;

вміння психологічно перебудовуватися, коли заважають умови або з’являються нові завдання;

схильність до винахідництва в ігрових та практичних ситуаціях, із проявом при цьому власного оригінального підходу[15].

Матеріали спостережень, які проводяться в різноманітних шкільних ситуаціях (а також у родинах) дозволяють зібрати дані для попередньої й більш точної характеристики учнів. Важливо при цьому зіставляти такого роду відомості. Одна спостереження далеко не завжди подають нам інформацію про внутрішнє спонукання та стан здібної дитини в процесі її діяльності. У цьому плані необхідно використовувати методи опитування самого учня.

При складанні опитувальних листів, анкет, інтерв’ю необхідно отримати довідку про динамічні характеристики як у самої здібної дитини, так і в конкретного кола експертів (батьків, учителів, ровесників). Важливо зафіксувати через відповіді респондентів підвищену потребу особистості в розумних діях, схильність до занять з високою мірою захопленості , міру прояву її інтелектуальних та творчих поривань, кмітливість та винахідливість[35].

Розробка шкільними психологами й соціальними педагогами методичних процедур діагностики здібностей мають на меті встановлення конкретного спектру умов, що виливають на розвиток обдарованої особистості. У цьому плані слід розуміти думки самих дітей щодо тих умов, за яких їм „добре думається”, „добре працюється”: індивідуально або в колективі, а також місце, час, настрій, особливості переживань, якщо є конкретні перешкоди тощо. Крім того, необхідно „дізнаватись” про думки батьків, учителів, ровесників – свідків їхньої пізнавальної активності та продуктивної діяльності[22].

Опитувальні листи можна підготувати з конкретного переліку тверджень, які розкривають характер дій батьків та вчителів і культивуються ними у процесі праці, спілкування та організації дозвілля дітей. Зміст тверджень має бути таким, щоб отримати інформацію про конкретну „технологію” родинного, дошкільного та шкільного виховання обдарованої дитини, рівень психологічної культури та педагогічної майстерності педагогів. В опитувальний бажано включити не більше 10-15 тверджень. Найбільш значущими серед них можуть бути такі:

я допомагаю дитині будувати її особисті плани та підтримую її у прийнятті нею рішень;

я допомагаю дитині удосконалювати результати її праці;

я забезпечую дитину книгами й матеріалами для її улюблених занять;

я заохочую дитину до вигадування історій та фантазування;

я підтримую в дитині прагнення знаходити проблеми та вирішувати їх;

я обговорюю з дитиною широке коло проблем;

я сприяю розвиткові у дитини позитивного бачення власних здібностей;

я відповідаю на всі запитання дитини зі всією щирістю й без роздратування;

я розробляю практичні завдання (експериментального характеру) з метою спрямування дитини на творчий пошук та досягнення успішних результатів.

Дані, отримані в результаті опитування батьків (учителів, вихователів), дозволяють визначити стиль, різноманітність способів, характер їхніх стосунків у спільній праці та під час спілкування з іншими дітьми. Одночасно такі матеріали дають можливість побачити риси характеру дитини[7].

Однак кожен з учнів постійно перебуває і серед своїх ровесників. У шкільних ситуаціях думки ровесників, їхня оцінка та ставлення можуть багато змінити у її поведінці. Саме тому важливою є інформація однолітків при вивченні здібностей школяра. Так, при опитуванні ровесників, дитині можна запропонувати перелік таких запитань:

Назви коло друзів, з якими тобі подобається фантазувати, щось вигадувати, винаходити?;

До яких своїх занять ти б запросив цих друзів?;

У спільних заняттях з ровесниками найчастіше:

а) тобі „дістається” роль лідера;

б) тебе обирають лідером інші;

в) ти вибираєш сам роль лідера;

При обговоренні досягнутих результатів заняття (діяльності чи справи) оцінка кого із названих трьох – семи друзів для тебе є найвагомішою, значущою, цікавою?

При розробці інтерв’ю зі здібною дитиною педагог, психолог має передбачити момент знайомства та ретельний аналіз її навчальних та творчих досягнень. Використовуючи метод інтерв’ю, можна глибше вивчити бажання або прагнення здібної дитини діяти, стимулювати, контролювати та оцінювати себе саму. Такого роду інтерв’ю, на нашу думку, має охоплювати серед інших і такі запитання:

Назви свої улюблені види занять (діяльності, справ) вдома, у школі, на вулиці?;

Кому із людей (дорослих, однолітків) ти віддаєш перевагу при обговоренні своїх планів, задумів, проблем?;

Чия оцінка є для тебе найбільш значущою вдома, у школі, на вулиці?

На кого ти найчастіше розраховуєш у складних або скрутних ситуаціях вдома, у школі, на вулиці?

Кого найчастіше ти прагнеш наслідувати у роботі, навчанні, поведінці?

Аналіз навчальної та творчої продуктивної діяльності дозволить соціальному педагогу й психологу отримати інформацію про джерела її творчого задуму, терміни виконання, причини переробки задуманого образу, міру задоволення від того, що власноручно зроблено, бажання рекламувати свій успіх. У ході аналізу навчальної та творчої діяльності дітей увага дослідника має акцентуватися на критеріальних ознаках, закладених у схему аналізу (як кількісного, так і якісного). У схему аналізу треба закладати ті критеріальні питання, що відбивають суть поняття „оригінальність”. Мабуть, найбільші труднощі виникають під час визначення „почерку” майстерності, при оцінюванні якого завжди спостерігаються великі розбіжності між експертами.

Оцінка творчого потенціалу за допомогою спостережень, опитувань, анкет та аналізу продуктивної діяльності не виключає застосування спеціально розроблених експериментальних завдань, складання, яких передбачає оперативне збирання широкого кола інформації[15].

Тренінгові методи виявлення й розвитку обдарованості

Головна відмінність тренінгових методів від інших пов’язана з тим, що з їхньою допомогою увага переключається з аналізу досягнутих результатів на вивчення способів здійснення діяльності. При цьому виявляється, що способи виконання одного й того ж завдання можуть бути різними.

Дослідження цих методів особливо є доречним для:

виявлення прихованих здібностей обдарованих дітей та їхнього розвитку;

подолання дисинхронії, а також емоційних, міжособистісних та інших психологічних бар’єрів, що утруднюють розвиток обдарованих дітей;

розвитку різних видів обдарованості;

професійної й особливо особистісної підготовки педагогів і психологів,