Арттерапія – цікава і доступна для соціальних педагогів проективна методика, що дозволяє їм, без допомоги психолога, одержати унікальні й достовірні дані про кожну дитину, її взаємини з однолітками, батьками, дорослими. На заняттях легко встановлюється доброзичлива, довірлива атмосфера, що позитивно впливає й на процес діагностики. При цьому також вирішується виховні, корекційні, терапевтичні завдання, не лише виявляється, але й розвивається творча обдарованість дітей.

Проблема діагностики дитячої обдарованості для соціальних педагогів є складною у зв’язку з недостатністю розроблених методик для них[17].

Методики діагностики обдарованості для психологів

Серед найбільш відомих в міжнародній практиці стандартних інтелектуальних тестів можна відзначити такі:

Школа інтелекту Стенфорд-Біне. Розроблена для тестування дітей, починаючи з двохрічного віку, спрямоване на те, щоб одержати єдиний показник, що характеризує загальний інтелектуальний розвиток індивідума.

Векслерівська шкала інтелекту. Вміщує вербальні й невербальні субтести (вербальну шкалу й шкалу дії).

Інтелектуальний тест Слоссона на основі даних про словниковий запас, вербальних і математичних суджень, пам’яті.

Кауфманівська оціночна батарея тестів дає дві глобальні оцінки – розумових процесів і досягнень.

Шкала дитячих здібностей Маккарті дає узагальнену оцінку (загальний когнітивний індекс) і п’ять субоцінок (для вербальних, перцептивних, вичислювальних і моторних здібностей, а також пам’яті).

Тести креативності Е.Л. Торренса.

Методика діагностики для педагогів і батьків якісно відрізняється від методик для психологів, але у вітчизняній психолого-педагогічній науці вони розробляються мало. В основному вони користуються методиками, розробленими для практичних психологів. Оцінка за інтелектуальними тестами доповнюється тренінговими методами, спостереженнями, бесідами, опитуваннями і т.п[28].

Методики для батьків і самих дітей

Аналогічно склались справи і з методиками для батьків. Методичний інструментарій для самих дітей не розроблявся, оскільки в цьому немає необхідності при тій формі організації занять, яка запропонована вище. Він вміщений у саму структуру розвиваючих тренінгових занять і є їхньою невід’ємною частиною.

Діагностика дитячої обдарованості була й залишається однією з найбільш складних психодіагностичних проблем. Її подальша розробка на теоретичному й психометричному рівнях, мабуть, додасть масу нововведень в освітню практику, але на даному етапі розвитку теоретичних уявлень і рівні розробленості психометричних процедур обійтися без складної й відносно тривалої організаційної структури дослідження неможливе.

Основні напрямки роботи педагогічного колективу, соціального педагога з обдарованими дітьми. Вона вміщує в собі:

Систему цілеспрямованого вияву обдарованих і здібних дітей за допомогою комплексної діагностики;

Систему добору учнів у рівневі класи, яка дозволяє диференціювати процес навчання, створити максимально сприятливі умови для інтелектуального, морально-фізичного розвитку здібних дітей і забезпечити їм фундаментальну підготовку;

Систему реалізації нової стратегії навчання, спрямовану на „прискорення” й „збагачення” змісту освіти;

Систему стимуляції творчої діяльності здібних і обдарованих дітей через організацію масових форм роботи з учнями;

Систему реалізації особистих творчих здібностей учнів через організацію індивідуальних форм діяльності;

Систему розвитку загально інтелектуальних, науково дослідних, організаційних умінь і навичок учнів, що дозволяють інтенсифікувати самостійну навчально-пізнавальну діяльність учнів;

Систему розвитку якісно високого рівня світоглядних переконань через поглиблене вивчення суспільних дисциплін, які дозволяють учням орієнтуватися в складному світі соціальних відносин, адаптуватися до вимог сучасного суспільства;

Систему методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямовану на організацію, координацію, контроль і узагальнення діяльності вчителів, що працюють з обдарованими дітьми;

Систему взаємодії з батьками з метою формування у дитини позитивної концепції й створення сімейного клімату, який сприятиме розвитку здібностей дитини[35].

Соціальний педагог у роботі по виявленню, розвитку обдарованих дітей діє спільно з учителями школи, тобто тільки спільні зусилля здатні принести конкретні, ефективні результати. Доцільно для вирішення проблеми розвитку обдарованих дітей використовувати такі форми і методи:

Створення в школі психолого-педагогічного консиліуму, що складається з учителів, соціального педагога й психолога. Для підготовки консиліуму проводиться комплексна діагностична робота в1-му, 3-му, 5-му, 8-му, 10-му класах, організовується анкетування дітей, батьків, вчителів. Завдяки цьому складається багаторівневий і багатопрофільний „банк даних” здібностей учнів. Причому, ці дані не завжди відповідають показникам успішності учнів, оскільки існує поняття „схована обдарованість”. Завдяки цьому педагоги мають можливість виявити й простежити розвиток кожної дитини, своєчасно надати їй педагогічну підтримку.

Проведення активної роз’яснювальної роботи з батьками. Регулярне проведення лекторію для батьків з проблем виявлення, розвитку й підтримки обдарованості й здібностей у дітей „Виявлення й розвиток обдарованості й здібностей дітей”.

Добір учнів у класи для організації рівневого навчання на основі системи діагностичних робіт.

Залучення учнів до роботи, зокрема, у масових формах організації творчої активності здібних учнів (гуртки, факультативи, творчі студії, інтелектуальні конкурси й огляди, предметні тижні, наукова рада учнів, олімпіади, профільні класи, навчання в заочних школах при вузах під керівництвом учителя).

Систематична методична робота вчителів, що містить у собі освіту вчителів з проблем обдарованих дітей, що організовується соціальним педагогом і шкільним психологом.

Організація соціальним педагогом і шкільним психологом роботи теоретико-методичного семінару для вчителів:

Приблизна тематична робота семінару:

Методика виявлення обдарованих дітей.

Типологія обдарованих і здібних дітей.

Масові й індивідуальні форми роботи з обдарованими дітьми.

Робота з обдарованими дітьми за індивідуальними програмами.

Формування діагностичного банку даних „обдаровані й здібні діти школи”.

Стратегія й принципи навчання обдарованих дітей.

Психологічні проблеми обдарованих дітей і особливості виховної роботи з ними.

Організація роботи з обдарованими дітьми в межах технології саморозвитку.

Залучення обдарованих учнів до проведення місячників з предметів.

Проблеми прихованої обдарованості.

Результативність роботи з обдарованими дітьми за рік.

Організація матеріальної, моральної, психічної підтримки обдарованих дітей.

Підключення до вирішення проблем обдарованих дітей позашкільних культурно-освітніх, спортивних установ, соціальних служб.

Таким чином, методами виявлення обдарованості дітей у роботі соціального педагога є: спостереження, бесіди, опитувальні