19. Коваль А.Г., Звєрєва І.Д., Хлебік С.Р. Соціальна педагогіка. Соціальна робота. — К., 1997. -352с.

20. Ковальов С.В. Психологія сучасної сім”ї. – Наука, 1999.-280с.

21. Ковальов С.В. Психологія сімейних стосунків. – Наука , К 2001. – 354с.

22. Ковбас Б., Костів В. Родиннна педагогіка: Том 1. Основи родинних взаємовідносин.- Івано-Франківськ, 2006.- 288с.

23. Ковбас Б., Костів В. Родиннна педагогіка: Том 2. Основи родинного виховання.- Івано-Франківськ, 2006.- 288с.

24. Кон И. С. Психосексуальное развитие и взаимоотношение полов.

Психология ранней юности. — М.: Просвещение, 1989. — 236с.

25. Кравець В. П. Психологія сімейного життя: (навчальний посібник для педвузів із спец. “практична психологія”) / М-во о. У.- Тернопіль, 1995. – 234с.

26. Левицкий В. Н. Психология семейных отношений. — К.: Феникс,

1991. — 124 с.

27. Макаренко А. С. Книга для родителей. — М.: Педагогика, 1988.—300 с.

28. Молода сім’я України 90-х. — К.: А. Л. Д., 1996. — 104 с.

29.Міщик Л. І. Соціальна педагогіка. – Запоріжжя: ЗДУ, 1999.- 323с.

30. Мигович І. І. Соціальна робота. – Ужгород: УДУ, 1999. – 286с.

31. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. — К., 2000. – 325с.

32. От Я до Мы: Азбука семейной жизни / Сост. В. Ковалев. — 2-е изд., доп. — М.: Педагогика, 1990. — 336 с.

33. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: Семья как терапевт. — М.: Семья, 1993. — 332 с.

34. Психологічна допомога сім’ї: Посібник / За ред. З. Г. Кісарчук. —

К.: Вид-во Ін-ту соціології НАН України, 1998. — 181 с.

35. Рибалко Е. Ф., Попова Е. Ф. Влияние оценки и самооценки личностных качеств на напряжённость семейных отношений // Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). – М., 1981. – С. 192 – 193.

36. Рувинский Л.И., Соловьева А.Е. Психология воспитания.–М.: Просвещение, 1982. – 143с.

37. Сатир В. Вы и ваша семья: Руководство по личностному росту. — М.: Эксмо-Пресс, 2000. — 320 с.

38. Семья в кризисном обществе / Под ред. М. С. Мацковского, Е.Ф.Фотеевой. — М.: Ин-т социологии РАН, 1993. — 96 с.

39. Семья в психологической консультации: Опыт и проблемы психологического консультирования / под ред. А. А. Бодалева, В. В. Сто-

лина. — М.: Педагогика, 1998. — 254 с.

40. Сысенко В. А. Супружеские конфликты - 2-е изд. Переработаное и дополненое.-М.: Мысль, 1989. – 245с.

41. Словник – довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/ За заг. ред. А. Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. толстоухової. – К., 2000. – 260с.

42. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник, Киїів - 2000 . - 259 с.

43. Соціальна робота з молоддю в Україні ( Збірник інформаційно – методичних матеріалів). – К.: Столиця, 1997. - 375с.

44. Соціальна робота з молодою сім”єю. Збірник теоретичних і методичних метеріалів для працівників соціальних служб для молоді. Вип. 2. – К.: А.Л.Д., 1995.- 342с.

45. Торохтий В. С. Психологическое здоровье семьи и пути его изучения // Вестн. психосоциальной и коррекционно-реабилитационной

работы. — 1996. — № 3, 4. – 53с.; 1997. — № 2. – С.65-69.

46. Фіцула Н.М. Педагогіка. – К.,2001. - 352с.

47. Харчев А.Г. Социология воспитания : о некоторых актуальных социальних проблемах воспитания личности. – М.: Политмздат, 1990. - 342с.

48. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. У. Психология и психотерапия семьи. — СПб.: Питер, 1999. — 656 с.

49. Шилов И. Ю. Фамилистика (психология и педагогика семьи ) Практикум. Санкт-Петербург, изд-во «Петрополис», 2000, - 416 с.

50. Піча В.М. Соціологія. – К., 2000. - 354с.

ДОДАТКИ

Діагностика рівня алекситимії.

Призначення.

Методика спрямована на вивчення алекситимії – якість особистості, яка характеризує неадекватне відношення до партнера. Алекситимія розглядається нами як прояв пониженої здатності або труднощів у верболізації емоційних станів.

До її критеріїв відносяться:

труднощі у визначенні (ідентифікації) і описанні власних переживань;

труднощі при проведенні паралелей між почуттями і тілесними відчуттями;

зниження здатності до символізації, про що свідчить бідність фантазії та уяви;

концентрація уваги в більшій мірі на зовнішніх подіях, ніж на внутрішніх переживаннях.

Алекситимія характерна людям, які з тих чи інших причин обмежено переживають емоційні враження.

Інструкція.

Пропонуємо вам визначити свій рівень алекситимії за допомогою спеціального опитувальника – Торонтської алекситимічної школи, апробованої в інституті ім. В.М. Бехтєрєва. Користуючись даною школою, вкажіть, в якій мірі ви згідні чи не згідні з кожним із наступних тверджень (ставте знак „Х” у відповідному місці).

На кожне твердження слід давати одну відповідь:

цілком не погоджуюсь;

швидше незгоден;

ні те, ні інше;

швидше згоден;

цілком погоджуюсь

ТВЕРДЖЕННЯ | Цілком не погоджуюсь | Швидше незгоден | Ні те, ні інше | Швидше згоден | Цілком погоджуюсь

1. Коли я плачу, то завжди знаю чому?

2. Мрії – це трата часу

3. Я хотів би бути не таким сором’язливим

4. Мені часто важко сказати, що я відчуваю

5. Я часто мрію про майбутнє

6. Мені здається, що я так само легко завожу друзів, як інші

7. Знати, як вирішити проблему, важливіше, ніж розуміти причину її вирішення

8. Мені важко знаходити правильні слова для прояву почуттів

9. Мені подобається ставити людей до відома про свою позицію у тому чи іншому питанні

10. У мене бувають такі фізичні відчуття яких не розуміють навіть лікарі

11. Мені недостатньо знати, що саме привело до такого результату, мені необхідно знати, чому і як саме це відбувається

12. Я здатен з легкістю описати свої почуття

13. Я надаю перевагу аналізувати проблеми, а не просто їх описувати

14. Коли я засмучений, то не знаю сумний я, наляканий чи злий.

15. Я часто даю