Характерний, за колом Г.Айзенга, середній рівень психофізіологічної сумісності за темпераментом: холерик-меланхолік, яким не вистачає емоційної стабільності; меланхолік-флегматик і флегматик-сангвінік, які характеризуються відповідно безініціативністю і відчуженістю один від одного; сангвінік-холерик, які сперечаються за відповідальність і верховенство в сім’ї.

Низький рівень психофізіологічної сумусності властивий парам з однаковим темпераментом через відсутність у дворах холериків витримки, у меланхоліків-бадьорості та енергії, у флегматиків-ініціативності і швидкості реагування, у сангвініків- послідовності.

Разом з тим не варто вважати, що погана сумісність темпераментів прогнозує завжди невдачу. Можливості людей до взаємної адаптації величезні, й особливу роль в цьому відіграє рівень інтелекту- здатність (чи нездатність) до накопичення життєвої мудрості, що проявляється в наступних рівнях сумісності.

Другий рівень подружньої сумісності становить функціонально-рольова узгодженість, тобто узгодженість структури, розуміння, розподілу і прийнятя сімейних і між особистих сімей.

Зарубіжні, а сьогодні й відчизняні вчені велику увагу приділяють аналізові наслідків обраної сімєю рольової моделі, згодженості подружньої рольової взаємодії, ідеалів та очікувань. Дослідники підкреслють негативні наслідки традиційної рольової моделі для жінок і чоловіків (Н.Голдберг, Д.Сканцоні, Г.Фокс та інші), демонструють труднощі, в які потраплять сімї, що прийняли егалітарний зразок розподілу ролей (Р.Раппопорт, М.Беогер, інші), виявляють вплив сфери рольових відносин на задоволення подружжя своїм шлюбом (Г.Боуен, Д.Отер та інші).

Наведемо класифікацію основних сімейних ролей, описано Ю.Альошеною та С.Ковальовим[20, с.145]:

відповідальний за матеріальне забезпечення сімї;

господар-господарка; роль відповідального за доглядом малюка;

роль вихователя;

роль сексуального партнера;

роль організатора розваг;

організатор сімейної субкультури;

роль відповідального за підтримку родинних зв’язків;

роль «психотерапевта».

Найважливіше значення у взаємодії сімейних ролей віді-грає те, наскільки співпадають уявлення членів родини з їх очікуваннями та яким чином налагоджено взаємодоповнення у забезпеченні нормальної життєдіяльності сім'ї, задоволенні власних потреб усіх членів родини. У цьому зв'язку розріз-няють традиційні та егалітарні сім'ї. У традиційній сім'ї відповідно до статевого поділу закріплені й певні ролі: дружина виконує роль матері й господарки, чоловік - в основному відпо-відальний за матеріальне забезпечення та сексуальні відносини. Причому один із членів подружжя виступає внутрішньосімейним лідером, активнішою стороною родинних стосунків і зв'яз-ків із соціумом. В егалітарній сім'ї фактично всі ролі розподіля-ються порівну, з урахуванням конкретних інтересів і мож-ливостей партнерів. Соціальні педагоги виділяють ряд перехідних форм, в яких прослідковується видозміна й специфічна структура сімейних ролей, відбувається їх диференціація.

Вищим рівнем подружньої сумісності с ціннісно-орієнтаційна єдність, що фіксує міру збігу оцінок подружжям сімейних цілей і цінностей.

Більшість дослідників однією з найважливіших для налагодження сприятливого психологічного клімату вважають сексуальиу сумісність, хоча, звичайно, її необхідно розглядати тільки в єдності з іншими видами сумісності.

Взаємопоєднаним вважається психологічний клімат сім'ї та несумісність подружжя. Соціолог В. Сисенко виділяє такі наслідки негативного впливу на дітей в умовах несумісності [40, с.43]:

дитина росте в суперечливих умовах, коли вимоги батька й матері не узгоджені;

члени сім'ї позбавлені спокою, благо-получчя, стабільності, що вкрай необхідні для повноцінного різнобічного розвитку дитини;

різко зростає ризик нервово-психічних захворювань;

зростає бездоглядність і безконтроль-ність поведінки дітей; знижується можливість адаптації;

дитина не засвоює ряд моральних загальнолюдських норм;

часто формуються суперечливі, а іноді й ворожі почуття до одного чи обидвох батьків.

Отже, основні етапи досягнень подружньої сумісності за В.Кравцем є: [25, с.145-146]:

1. Усвідомлення того, що твій шлюбний партнер відрізняється від тебе і має повне право бути іншим, не подібним на тебе, ні на будь-кого.

2. Усвідомлення того, що ти повинен пройти свою полови-ну шляху до сумісності.

3. Усвідомлення необхідності узгодити: збалансувати свою подружню, людську, життєву діяльність, інтенсивне пізнання особливостей партнера, його звичок, інтересів, пізнання його як людини.

4. Зміцнення позитивних емоційних установок щодо парт-нера, розвиток потреби в емоційному контакті, синхронізаціє емоційних реакцій і формування стійкого позитивного емоційного фону подружніх стосунків.

5. Досягнення координованості психомоторики, що: спільний темпоритм рухів влаштовував обох і не вимагав значного нервового напруження. Формування відповідності сі-мейних, рольових очікувань і відповідно характерологічної взає-модії. Прагнення з'ясувати і зрозуміти уявлення і невисловлені вимоги вашого партнера до вашої поведінки, якщо вони несуперечать вашим уявленням, слід намагатись засвоїти саме таку поведінку.

6. Поступове поглиблення взаєморозуміння, турбота про
зближення інтересів і культурних потреб.

7. Намагання кожного стати трішки схожим на партнера(у думках, звичках, потребах, вчинках, оцінках, діях).

8. Формування не лише спільної мети, але й спільних мотивів її досягнення. Адже спільний мотив, спільна мета спонукають до узгодженості дій, що допомагає виробити стиль сімейної взаємодії.

9. Підвищення культури спілкування у процесі подруж-ньої взаємодії. Вона допомагає ефективно обмінюватись знан-нями, емоціями. Відверто, щиро і тактовно спілкуючись, по-дружжя має можливість постійно розширювати зону взаємної згоди, зміцнювати почуття "МИ".

У процесі гармонізації сімейних стосунків важливими особливостями сумісності є:

1.Чим подібніші моделі сімей, з яких походять чоловік і дружина, тим більша вірогідність гармонійного подружнього життя.

2. Особи, що походять з виразно відмінних сімей, як правило не можуть бути повноцінними партнерами в сімейному житті.

З.Дві домінуючі чи дві підпорядковані особи не можуть утворити хорошої подружньої пари.

4. Однакові недоліки характеру утруднюють сумісність. Однакові або схожі позитивні якості теж сумуються, і це полегшує уживання.

5. Краще суміщаються люди з полярними психологічними темпераментами, близькою статевою силою і глибокою духов-ною родинністю.

6. Легше за інших уживаються між собою характери із середнім розвитком психологічних і нервових властивостей. Це амбіверти, люди із середньою збудливістю,