Навчаюча формотворна діяльність виступає в нас, насамперед, як така, що допомагає розвиткові цілого комплексу якостей творчої особистості: розумової активності, швидкості навчання, винахідливості, самостійності у виборі задачі, прагненню здобувати знання, здатністю бачити загальне в різних та різне в схожих предметах, формах, образах, явищах. Іншими словами, мова йде про оволодіння мінімальним обсягом знань, необхідних для ефективної творчої роботи в умовах наукомісткого виробництва та інформаційного суспільства.

Однак, щоб створити конкретний продукт праці, треба, крім загальнонаукових знань про способи діяльності (правила роботи з інструментами, технології виготовлення виробу, правила композиції тощо), включити в навчальний процес спеціально розроблені та створені для обробки кожного з матеріалів засоби для формотворної діяльності, аби зробити цей процес більш цікавим для учнів, полегшити умови для їх розвитку.

Раннє залучення дітей до художньо-конструкторської діяльності з використанням цих засобів, ігрових атрибутів, головоломок з використанням творчих завдань є передумовою появи в майбутньому талановитих творчих працівників, художників, дизайнерів, тощо. Дитяче художнє конструювання припускає приведення до певного взаємного розташування окремих елементів, деталей, їх частин тощо.

Для розв’язання задач, які пов’язані із залученням учнів до такої діяльності, необхідно дати їм такі засоби, які в результаті забезпечили б успіх кожному з них.

Геометричні форми здавна приваблювали людей можливістю за їх допомогою створювати стилізовані зображення навколишнього світу, який легко впізнати. Йдеться про такі ігри, що пов’язані з формотворною діяльністю на основі комбінування геометричних форм. Вони з’явились на межі XVIII–XIX ст. Це “Танграм”, або мозаїчний квадрат, який складається з 7 геометричних форм, овал Колумба з десяти частин тощо. Таким чином, ми маємо приклад того, що ці ігрові образи, концентруючи в собі геометричні форми, стають для учнів так би мовити “малими конструкторами”.

У літературі нам не зустрічались описи художнього конструювання за допомогою круга та таких його складових елементів, як півкруг, сектор, сегменти, кільце, півкільця, шар [5]. Крім того, що такий конструктор може мати необмежену кількість складових, геометричні форми виготовляють самі учні в тій кількості та за тими розмірами, які відповідають їх задуму. Учні, по-перше, навчаються планувати власні дії, а по-друге, виготовляють для себе необхідний за кількістю комплект засобів для оперування ним та створення більш привабливих зображень задуманих предметів та об’єктів [5, с. 132-133].

Працюючи з цим набором, діти краще запам’ятовують назви цих засобів відповідно до форм пристосувань, бо це стає необхідним у процесі колективної праці або обговорення виготовлених продуктів праці. При цьому вчителі мають можливість розв’язувати такі завдання: залучати учнів до виготовлення своєрідної “абетки геометричних форм”, якими є круг та його елементи; комплектувати добірки виготовлених (вирізаних з тонкого картону або цупкого паперу) геометричних форм з урахуванням їх форм, розмірів, кольорів за кількістю, необхідною їм для відтворення задуманих продуктів праці; стимулювати інтерес до художнього конструювання та формотворення.

Шукаючи засоби тренування уяви та фантазії учнів молодшого шкільного віку, ми використовуємо спеціально розроблені засоби, розуміючи, що добре розвинута уява є неодмінною умовою розширення обсягу знань та інтересів дітей.

У результаті проведеного нами дослідження в цілому підтвердилась гіпотеза про доступність творчої трудової діяльності молодшим школярам з певним рівнем розвитку. У процесі цієї діяльності широко використовувались ситуації, засоби з використанням напівформ для створення нових виробів, орнаментографа – пристосування для побудови орнаментів у колі, квадраті, смузі.

Підтвердилися загальні припущення про те, що діапазон творчої діяльності залежить від конкретного віку, загального рівня розвитку індивідуальних можливостей учнів.

Експериментально підтверджено, що в процесі формування в учнів початкових класів психологічної та практичної готовності до творчої праці ефективним буде включення до системи спеціально організованого тренінгу з використанням розроблених нами пристосувань: напівформ, об’єднуючих буквені та цифрові зображення, зображення рослин, орнаментів, масок, казкових персонажів, геометричних форм та їх елементів, орнаментографів.

Така тренінгова система може вдало поєднувати в собі елементи технічної та художньої творчості, допоможе учням, спираючись на вирізані ними напівформи та пристосування, широко проявляти вигадку, винахідливість у процесі створення корисних творчих продуктів праці.

Тут доцільно підкреслити, що отримані результати узгоджуються з висновками, зробленими в дослідженнях В.Давидова, Т.Кудрявцева, Е.Фарапонової, Е.Проскури, Р.Пономарьової, В.Ткаченко, а також Н.Ветлугіної та інших.

Разом з тим проведене дослідження дозволило отримати оригінальні матеріали відносно специфіки творчої діяльності молодших школярів, сполучення ігрової, учбової та трудової діяльності в загальному контексті творчої підготовки до праці та розробити наукову концепцію, сутність якої полягає в тому, що у дітей молодшого шкільного віку на уроках трудового навчання можна виявляти та формувати такі мислительні тенденції: аналогізування, комбінування, реконструювання, універсалізування в процесі організації та проведення спеціального навчально-трудового тренінгу, який поєднує в собі систему спеціально розроблених творчих завдань.

Отже, сказане вище дозволяє зробити такі висновки:

1. Для розвитку мислительних творчих процесів у молодших школярів (вміння аналогізувати, комбінувати, реконструювати і т. ін.) потрібні спеціальні опорні засоби, посильні учням даного віку та органічно пов’язані з навчальним процесом. Одним з таких засобів може бути орнаментограф.

2. Навіть найдосконаліші засоби без відповідної методики їх використання або технології їх застосування, як правило, не дозволяють досягти поставленої мети. Спеціально розроблені творчі завдання та методика їх використання дозволили в процесі експерименту встановити, що на початковому етапі впровадження орнаментографа до навчально-виховного процесу, представленого носієм діалектичної єдності цілого та часткового, нахил до аналогізування мали біля 40% учнів. Також отримано підтвердження того, що творчий тренінг є достатньо ефективним для цілеспрямованого