підімкнути" його до того процесу, який теорія називає дидактичною взаємодією.

Дидактична взаємодія на уроці уявляється в цьому контент як співпраця в

підсистемах:

"особистість учителя - клас"

" особистість учителя - особистість учня"

" особистість учня - особистість учня"

"особистість учня - клас"

В усіх цих підсистемах постійно і незміно присутня друга, весь час

відбувається взаємодія вчителя і учня як двох особистостей. Саме її і можна вважати провідним педагогічним механізмом на уроці.

Творчість учителя породжує творчість учня. Найефективніший той урок, на

якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитись.

Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу,

пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.

2.2 Інтеграція математичної та природознавчої освіти

Відповідно до світових стандартів освіти розробка державних стандартів

природничо-математичної освіти в Україні має базуватись на філософському

підході до інтеграції різнорідних знань, поглядів на людину і суспільство, гуманізації та гуманітаризації освіти. Цього вимагає і завдання формування планетарного мислення сучасної людини.

На порядку денному - розробка та апробація концепції запровадження

інтегрованого навчання на всіх ступенях навчання загальної середньої школи. Вона має відповідати принципу вікової доцільності навчального змісту, який зумовлює добір змісту навчального матеріалу, форм його організації, рівень вивченого залежно від можливостей його сприймання і застосування, детермінованих віковими особливостями школярів. Основне дидактичне завдання - через навчальний зміст предмета забезпечити рух пізнання учня до наукового змісту, а через нього – до розуміння самої об'єктивної дійсності. При цьому передбачається:

фундаментальних понять науки;

розгляд методологічних проблем науки.

Для міжнаукової взаємодії необхідна наявність хоча б двох наук. Кожна з

них може бути інтегрована в міжнауковий процес як цілісна система або через окремі свої структурні ланки. При цьому не виключається взаємодія з іншими науковими теоріями.

Інтегративні процеси, характерні для сучасних міжнаукових зв'язків,

проходять у таких напрямках:

в окремій науці, що визначає підхід до її розвитку як мононауковий

(монодисциплінарний), тобто внутрінауковий;

між науками однієї галузі, без участі філософії, що визначає міжнауковий

(міждисциплінарний) підхід;

між конкретним пізнанням і філософією, що становить загальнонауковий підхід.

Сучасне теоретичне мислення повинно мати своїм інструментом найбільш

загальні, фундаментальні закони природи і суспільства, наукові теорії. Їх використання створено умови для формування глобального, екологічного мислення. Адже відомо, що "мислення здатне скерувати найбільш загальними, фундаментальними закономірностями обґрунтовувати на їх основі явища дійсності, часткові закони різних наук називають інтегративним мисленням".[17.с 22.]

Навчальні предмети - дидактичний еквівалент основ відповідних наук. Дидактична специфіка істотно відрізняє навчальні предмети і їх взаємодії - від міжнаукових.

Викладене певною мірою стосується теорії імовірностей, яка займає

особливе місце в сім'ї математичних наук.

Загальнодидактична схема на засадах інтеграції, яка дозволяє усунути

дублювання навчального матеріалу, забезпечує єдиний підхід до здобуття

ґрунтовних і цілісних знань при економії навчального часу, така:

вибір базового предмета - теми(математика);

інтеграція знань базового предмета - теми за знаннями сумісних

фундаментальних наук(математика, природознавство, художня праця);

профілювання знань із врахуванням типу закладу, потреб особи і суспільства.

Функцію синтезування і поглиблення знань виконують системно-узагальнюючі заняття, інтегративні дні, інтегровані курси, заняття в гуртках, екскурсії в природу тощо.

Основна мета уроків серед природи – навчити дітей думати. Досягти

цього, вважав В.О. Сухомлинський, можна, тільки навчивши їх спостерігати, дивуватися, радіти пізнанню, перетворювати думку слова, творити казку. Коли діти спостерігають за явищами природи, перед ними відкривається несподіване в навколишньому світі, його таємниця і краса. Вони дивуються раніше не поміченому. І тут починається роздуми серед природи.

Проаналізувавши розділ можна зробити такий висновок, визначивши

особливості інтеграції математичної і природничої освіти:

навчання повинне бути побудоване таким чином, щоб формувати в учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для кращого запам’ятовування нового матеріалу;

систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами

навчальних предметів природознавства й математики – одне з необхідних умов розвитку пізнання учня наукового змісту, а через нього – до розуміння самої об’єктивної дійсності;

сприйняття природничих і математичних понять носить схожу природу й

доповнює один одного;

виходячи із проаналізованих передових робіт учителів багато хто з них

використовують, і досить успішно, даний тип інтеграції;

освітні програми по природознавству і математиці дозволяють повною мірою

використати даний тип інтеграції в навчальному процесі початкової школи;

інтеграція природознавства і математики в початковій школі на практиці

використовується не повною мірою, тому що для цього багато вчителів недостатньо підготовлені в науковому й методичному плані, що в свою чергу вимагає більше глибокого методичного пророблення інтегрованих процесів між курсами природознавства і математики в початковій школі.

2.3 Інтегрований урок читання і природознавства на тему:

« Торкнутися краси можна тільки серцем»

Мета: Вчити дітей любити і берегти природу рідного краю, виховувати доброту і великодушність.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Розповідь казки В. Сухомлинського про те, як хлопчик з рогатки вбив пташку.

Що ви можете сказати про поведінку хлопчика?

Як ви ставитесь до вчинку хлопчика? Чому?

Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: про птахів, про рослин

і звірів. І про те, як можна побачити красу, що оточує нас. Сьогодні ми

ще раз переконались, що торкнутися краси можна тільки серцем.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1. Бесіда по картині.

- Уявіть собі, що у мене в руках чарівна паличка, я змахну нею – і ми

опинимось на цій чудесній галявині. Давайте присядемо, вдихнемо запах

трав і квітів та повідгадуємо загадки.

2. Робота над загадками.

Всі пани скинули жупан,

А один пан не скинув жупан.

(Листяні дерева і сосна).

Прилетіли гості, сіли на помості,

Без сокири, без лопати,

Поробили собі хати.

( Пташки).

Влітку сіренький ,

А взимку біленький,

Довгі вуха має,

Швидко стрибає. (Заєць).

Хлопчик