«Формування творчої особистості школяра на уроках української мови та літератури»

Стати творцем –

найвище покликання людини.

Східна мудрість

Формування творчої особистості школяра – одне із ключових завдань сучасної школи. Адже саме творчість допомагає людині(дитині) швидше адаптуватися в нових суспільно – економічних умовах, відкриває шлях для її успішної самореалізації.

Життя висунуло запит на виховання такого школяра, котрий здатний самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення.На жаль, дедалі частіше педагоги стикаються із проблемою учнівської пасивності, байдужості.Сучасним школярам часто бракує творчої уяви, винахідливості, кмітливості. Такий стан справ в освітянській галузі потребує якісно нового підходу до підготовки молодої людини до життя. Орієнтиром змісту освіти XXI ст., на мою думку, повинна стати чітка, послідовна і цілеспрямована діяльність педагога, орієнтована на розвиток творчої особистості.

Хочу сказати, що ідеї, викладені вище, не нові. Ще у загальновідомому «Повчанні Володимира Мономаха дітям» знаходимо цікаві педадогічні ідеї про важливість розвитку в юному віці ініціативи, працелюбства, додержання гуманістичних стосунків між людьми.

Пізніше С.Русова, Г.Ващенко та ін. видатні українські педагоги переконували, що школа повинна давати учневі не лише певну суму знань, а й формувати само – свідомість, активність, творчу фантазію.

У бурхливі 20 – роки XX ст., коли метою суспільства і школи було формування нової людини, з'явилася педагогіка розвитку особистості, яка опиралася на дослідницький та евристичний методи, проектну технологію. Найхарактерніші тенденції цього процесу проявилися у специфіці та особливостях тих педадогічних інновацій, які набули яскраво вираженої особистісно орієнтованої гуманістичної спрямованості, коли освіта знову повернулась до інтересів, потреб та запитів учня.

Сучасні педагоги ведуть пошук та експерементують, спираючись на теоретичні розробки В.І.Кузьміної, які досліджували проблеми творчості.

В.Леві так характеризує ступені творчості: «У своїх думках, у собі людина відкриває новий, ще дивовижніший світ.А надалі потрібно знайти себе в суспільстві, себе в людстві, себе у Всесвіті.» Так чи інакше, але я дотримуюсь думки,що творчість – це пізнання чогось нового, вид діяльності, результатом якого є створені матеріальні та духовні цінності. Головним показником творчої особистості вважаю наявність творчих здібностей, які забезпечують успішне виконання нестандартних завдань.Щоб навчити дитину творчо підходити до вирішення певних завдань, слід на уроці словесності організувати свою роботу за трьома напрямками:

1) правильно формувати цільову настановку, цілепокладання (відзначати, перелічувати всі факти, що підлягають засвоєнню; давати загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити; звертати увагу на новизну виучуваного матеріалу; формувати критичне ставлення до підручника; робити прогнозування);

2) активізувати контроль за сприйняттям (визначати й пояснювати незрозуміле, суперечливе, неправильне);

3) підвищувати темп уявних операцій, звертати увагу на глибину та чіткість їх усвідомлення, на зорове уявлення фактів, вилучення головного, прогнозування прочитаного, установлення причинно-наслідкових зв'язків, критичне ставлення до тексту.

Крім того, хочу нагадати, що добрі результати дає дотримання вчителем принципів навчально-виховного процесу:

принцип розвитку, який враховує вікові та індивідуальні особливості учнів;

принцип самодіяльністі, коли учні відчувають себе співучасниками навчально- виховного процесу;

принцип самоорганізації, який передбачає вміння організувати й спланувати свою діяльність на уроці.

Керуючись цими принципами, учитель повинен стимулювати розвиток забраклих у дитини здібностей, навчати школярів ставити запитання і знаходити потрібну інформацію, розглядати завдання з різних боків, обов'язково закінчувати почату справу. Спілкуючись на уроці, діти повинні відстоювати власну точку зору (Метод «Обери позицію»), висувати цікаві гіпотези («Що могло б бути, якби…»), оригінальні ідеї («Я хочу, щоб трапилося таке…»), уміти аналізувати та синтезувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки («Чому так трапилось і що з цього випливає?»).

Коли вчитель отримує новий клас, він повинен оцінити творчу спроможність учнів за такими критеріями: ініціатива, активність, впевненість в собі, вміння виконувати нестандартні дії, довести спрову до кінця, потяг до самостійної роботи, логіка мислення, імпровізація. Після виявлення серед учнів класу творчо обдарованих дітей, учитель повинен активізувати свою діяльність через вдосконалення навчально – виховного процесу, реалізацію інноваційних педтехнологій, проблемно-пошуковий підхід, нестандартні уроки тощо.

Прийшовши на урок мови чи літератури, учень повинен заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку нового, виявляти високий рівень пізнавальних інтересів, активно мислити й діяти, бути організованим і цілеспрямованим. Учитель повинен спрямовувати розвиток дитини за такими напрямами: дитина пізнає, дитина впливає, дитина набуває здатності створити щось нове (написати твір, казку, віршик тощо). Важливим для педагога є вміння ставити учня в такі умови, коли він самостійно прийме рішення. У центрі уваги повинен перебувати не середній школяр, а кожен учасник навчально-виховного процесу як особистість у всій своїй унікальності. При цьому наставник має добре знати потенційні можливості кожної дитини.

Розвиток творчої особистості потребує впровадження в структуру уроку нових дидактично-методичних принципів, які випливають із мети й завдань