заняття. Інтереси дитини виступають важливою умовою творчої діяльності, яка визначає ефективність уроку. У школярів має з'явитися захопленість, прагнення збагнути суть нового матеріалу, бажання застосувати вивчене у практичній діяльності (під час виконання творчих завдань). Проте слід зауважити, що одне й теж завдання для одних учнів може бути творчим, а для інших – навчальним , тому педагогу слід враховувати індивідуальний розвиток школярів, насичувати заняття різнорівневими творчими завданнями (Наприклад: 1 група працює над вправою «Незакінчені речення», 2 група складає сенкан чи асоціативне гроно, 3 група пише твір-мініатюру, вірш, казку чи складає кросворд).
Орієнтовно урок розвитку творчих здібностей у старших класах можна побудувати так:
активізація;
повідомлення теми, мети, завдань, плану уроку;
вивчення нового матеріалу, складання опорного конспекту;
обговорення теми, виконання практичних завдань із поступовим нарощуванням рівня складності;
самостійна робота творчого характеру.
Формування творчої особистості учня можливе тільки тоді, коли наставник сам творчо реалізує свої педагогічні здібності, тобто є новатором по суті. Діяльність вчителя повинна бути спрямована на вільне вираження учнем свого «Я». Тому рекомендую починати розвиток творчих здібностей дітей з казки, подорожі у світ фантазій й вигадки, пропонуючи їм здійснити уявну мандрівку у часі, просторі, відчути щось нереальне в оточуючому світі. Часто навчання ефективніше, якщо відбувається через гру, змагання, певні випробовування, які стають на заваді успіху. Улюблені іграшки та казкові персонажі приходять у гості на уроки, приносячи цікаві завдання та листи школярам. Тоді діти перетворюються на маленьких чарівників, що вміють складати казки, пишуть оповідання, поезії, беруть участь у літературних вікторинах, конкурсах юних філологів. У своїй роботі практикую поетичні хвилинки, змагання фантазерів, перегони кмітливих і допитливих, віртуальні мандрівки у світ друкованого слова…
На мою думку, процес формування творчої особистості починається ще в ранньому дитинстві, коли немовля пізнає світ, вивчає перші слова, і триває протягом всього життя, аж до глибокої старості. Тому дуже важливо, щоб кожна дитина розуміла свою унікальність і відчувала себе творцем чогось нового навіть тоді, коли вона виконала щось нескладне: вдало підібрала слово, правильно сформулювала речення, висловила власну думку. Виходячи з цього, прислухаюсь до кожної дитини, шукаю у ній приховані здібності й таланти, допомагаючи їй самореалізуватись у певній сфері людської діяльності.
Важливо, щоб діти бачили прекрасне у буденному, яке іноді здається зовсім нецікавим, вміли радіти життю, були щирими та відвертими, добрими і благородними, мрійниками та фантазерами. Адже тільки та людина, котра мріє, любить, співпереживає, ніколи не здатна заподіяти зло іншим.
Тому з виховною метою спонукаю учнів до написання творів-роздумів на різні суспільні чи морально-етичні теми, а також використовую на уроках біблійні цитати, цікаві історії з життя видатних людей, записи із мистецьких щоденників, афоризми, прислів'я та приказки.
З метою збагачення словникового запасу учнів заохочую їх до самостійної роботи із довідковою та художньою літературою. На уроках діти не просто вивчають нові терміни, але й намагаються застосувати вивчене на практиці. Для цього можна запропонувати їм вести лінгвістичні та літературознавчі словники, складати тематичні кросворди, писати різні цікаві твори (вірші, казки про частини мови, літературні напрямки й течії і т. ін.).
Інтегровані та бінарні уроки також сприяють розвитку творчих здібностей школярів. Зокрема, при вивченні біографії письменника або загальних вступних тем ефективність уроку підвищиться, якщо застосувати так званий « комплексний підхід», тобто подавати відомості з географії про місцевість, де народився і жив письменник, з історії – про історичні умови, в яких він жив, та суто літературознавчі знання. Часто пропоную дітям малювати та співати на уроках мови чи літератури. Ці види діяльності активізують та урізноманітнюють роботу учнів на уроці. Виготовлені дітьми ілюстрації до прочитаних творів, літературні учнівські альманахи, тематичні стінгазети стимулюють розвиток творчих здібностей школярів, котрі усвідомлюють важливість знань для успішного життя.
Отже, диференціація, індивідуалізація та інновації допомагають успішно реалізувати освітні завдання вчителя – словесника у практичній площині.
Підсумовуючи сказане, хочу додати: тільки тоді, коли учитель побачить в очах кожної дитини Божу іскорку і допоможе їй спалахнути незгасимим вогнем таланту, він може впевнено пускати її у самостійну мандрівку життям.
Література
О. Пометун, Л. Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.; 2003 р. – 192 с.
Барко В.І., Тютюнникові А. М. Як визначити творчі здібності дитини? – Київ.; 1991 р. – 79 с.
Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – Київ.; 1997 р. – 441 с.