Ця тема фактично не артикулювалася у публічному просторі, Можна стверджувати, що, як і кожне явище, яке історично не фіксувалося, «стираючись» зі сторінок писаної, офіційної історії, воно демонструє «синдром вічного повернення», описуючись щоразу ніби з нової сторінки. Саме тому й аргументи, що наводяться та застосовуються, коли волею обставин проблема насилля починає розглядатися в публічному дискурсі, демонструють актуальність і важливість даної теми.

Наукова новизна роботи визначається сучасною постановкою проблеми, розглядом її у контексті ґендерної педагогіки. Гендерний підхід, покладений в основу дослідження, руйнує старі традиційні погляди, за якими проблема насильства щодо жінок розглядалася як кримінально-правова. У науковій соціально-педагогічній літературі у такому ракурсі питання, що розглядається у даній роботі, до цього часу не ставилося.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали закономірності гендерної соціалізації та тенденції психо-соціаль-ного розвитку особистості, розглянуті у форматі гендерної проблематики (Ш.Бюллер, К.Гілліган, М.Мід, Дж.Олпорт, К.Роджерс та ін.);

Методи дослідження. В роботі використовувалась система методів та процедур отримання даних, що включає: теоретичний аналіз соціально-педагогічної, соціологічної, психологічної літератури за досліджуваною проблематикою, систематизацію і узагальнення одержаної інформації, спостереження, глибинне інтерв'ю, психоаналітичні спостереження, психодіагностичні методи. Окрім цього ми використовували методи психоаналітичної роботи, а саме – психоаналітично орієнтовану бесіду, , аналіз дискурсу і класичну психоаналітичну техніку.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в роботі соціального педагога по формуванню ставлення суспільства до проблеми насилля, при розвитку в підростаючого покоління відповідного рівня гендерної культури та творенні відповідних гендерних стратегій виховання, та при наданні психокорекційної допомоги жертвам гендерного насилля, а також в діяльності відповідних інститутів і організацій, за допомогою яких соціально, ідеологічно й організаційно будуються відносини між чоловіком і жінкою, які працюють з жертвами гендерного насилля, жертвами зґвалтувань та торгівлі людьми

Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків (10). Загальний обсяг магістерської роботи становить 141 сторінки, з них 100 – основного тексту.

РОЗДІЛ 1

ВИНИКНЕННЯ ФЕНОМЕНУ НАСИЛЛЯ НА ГЕНДЕРНОМУ ПІДГРУНТІ ЯК НАСЛІДОК СОЦІО-СТАТЕВОЇ НЕРІВНОСІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

1. 1. Сутність і зміст поняття насилля на гендерному підґрунті: сфери прояву, об’єкти і суб’єкти

Термін "гендерне насильство" означає будь-який акт насильства, що базується на статевій приналежності, який завдає або може завдати жінкам, проти яких він направлений, шкоду або страждання фізичного, сексуального або псиихологічного характеру; сюди ж слід віднести загрози здійснення подібних актів, примус, безпідставне позбавлення волі, незалежно від того чи стосується це сфери суспільного або особистого життя. Це визначення включає:

насильство в сім'ї або родині, означає, серед іншого, фізичну і пси-хічну агресію, зловживання емоційного й психологічного харак-тepу, сексуальне насильство, iнцест, зrвалтування члена подружжя, постійного або випадкового партнера, співмеш-канця, злочини, що здійснюються в ім'я честі, пошкодження жіно-чих статевих органів, а також інші традиційні дії, що завдають жінкам значної шкоди (як, наприклад, примусовий шлюб);

Сім'я є головним місцем насильства. Вона готує своїх членів до життя в суспільстві, закладає гендерні стереотипи, гендерний розподіл праці. В сім'ї відбувається насильство фізичне (фетицид, інфантицид), сексуальне (згвалтування, інцест,) і, понад усе, психологічне. Від психологічного або емоційного насильства страждає величезна кількість жінок. Часто воно буває непомітним для оточуючих, але може набувати навіть більш страшні і обурливі форми, ніж насильство фізичне. Це може бути обмеження свободи, примусові шлюби, які влаштовуються сім'єю без згоди жінки, позбавлення їжі, позбавлення медичної допомоги, різноманітні погрози, постійні образи і зневага. Ще однією формою гендерного насильства в сім'ї є прямий контроль жіночої сексуальності: примусові аборти і примусові вагітності.

Але потрібно також зазначити, насильство в сім’ї не можна повністю ототожнювати з гендерним насильством, або насильством у ставленні до жінок. Потерпілим від насильства в сім’ї може бути будь-який член сім’ї, у тому числі й дитина. Так само як і кривдником. Тому порушення прав людини в ситуації домашнього насильства не можна зводити лише до порушення прав жінок.

насильство, що виникає в суспільстві, зокрема, серед іншого, зrвалтування, сексуальне насильство, сексуальне домагання і залякування на робочих місцях, в різного роду установах або в інших місцях, торгівля жінками з метою сексуальної та економіч-ної експлуатації, а також сексуальний туризм;

Громада – група людей, з'єднаних загальною соціальною, культурною, релігійною або етнічною приналежністю – грає вирішальну роль в закріпленні існуючої сімейної структури і позиції жінки в рамках сім'ї і суспільства. Громада забезпечує механізми підтримки контролю чоловіків над сексуальністю, мобільністю і працею жінок. Вона підтримує шкідливі і відсталі «традиції» (спалення відьом), фізичне насильство над жінками (биття, фізичне покарання). Громада цілком виправдовує поведінку насильника щодо контролю над жінкою в сім'ї і використовування різноманітних неприпустимих способів для підтримки своєї влади.

Наступним місцем насильства, направленого над жінками, є місце роботи - як на державній, так і на приватній службі. На робочому місці жінка ризикує піддатися як сексуальній агресії (переслідування, залякування, домагання), так і насильству, що комерціалізується (примусова проституція). Благодатним для гендерного насилля на робочому місці вважається середовище, у якому посади не мають чітко унормованих критеріїв оцінки ефективності, переліку професійних обов’язків. За зростаючого дефіциту робочих місць для жінок такими можуть стати будь-які посади. Оскільки жінки поєднують роботу з доглядом за дітьми, веденням домашнього господарства, їх статус на роботі є особливо вразливим.

Не менш поширеним є сексуальне приставання за місцем навчання, особливо тоді, коли набуття освіти є платним. Формами прояву їх сексуальної уваги можуть бути висловлювання натяків і відвертих пропозицій вступити в інтимний зв'язок, нав’язування