Необхідною умовою перегляду навчально-виховного процесу у закладах освіти з позицій гендерно-чутливої педагогіки, виявлення гендерної асиметрії, є формування критичного мислення викладачів щодо гендерних стереотипів та упереджень. Педагог є своєрідним транслятором ідеалів, цінностей, культури мислення. Саме тому не можна обійти увагою вплив на формування його свідомості об’єктивних та суб’єктивних чинників, що обумовлюють прогресивний (гуманістичний) чи навпаки регресивний (стереотипний) її характер, який виявляється, насамперед, у ставленні о самого себе та до інших людей. Проблема полягає в тому, що свідомість вчителя, як і свідомість іншої людини, знаходиться під тиском стереотипів, які пронизують усю систему його світогляду, створюючи протилежні цінності „чоловічого” і „жіночого”, „матеріального” і „чутливого”, „логіки” й інтуїції”, „влади” й „підкорення”. Дихотомія чоловіче-жіноче негативно впливає на стиль спілкування педагога, його поведінку, оцінку соціальних культурних явищ [14,82].

Подолання стереотипності мислення педагога, корекція його чуттєво-інтелектуальної сфери, на нашу думку передбачає, перш за все, усвідомлення і самооцінку ним власного досвіду, аналіз механізмів відтворення традиційної гендерної свідомості. Перспективи в цьому можуть полягати у формуванні здатності і потреби індивіда у рефлексивному мисленні. Саме рефлексія, як джерело внутрішнього досвіду, є засобом самопізнання і необхідним інструментом мислення [40,69].

Мета методичних рекомендацій – підвищення поінформованості педагогів та учнів навчальних закладів з питань гендерного насилля, надання конкретних методичних рекомендацій для проведення позакласних заходів в закладах освіти. Наведені нижче тренінги сплановані таким чином, щоб розкрити спочатку поняття "гендер", "стать", далі - стереотипи, гендерні стереотипи, аспекти проблеми рівних прав і рівних можливостей чоловіків та жінок. Учні повинні зрозуміти, що таке дискримінація, сфери її прояву, як зароджуються гендерні стереотипи в сім'ї, уяснити зв'язок між гендерними стереотипами, дискримінацією та порушенням прав і свобод людини в різних сферах

Ми сподіваємося, що розроблені і запропоновані матеріали( див. додаток З )та проведені на їх основі заходи, сприятимуть протидії відтворення традиційних стереотипів у свідомості педагогів та учнів через впровадження гендерних знань в освітній процес (див. додаток).

Прививати принципи гендерного паритету потрібно дуже обереж-но і поступово. Будь-яка нова інформація, особливо така, що здебіль-шого суперечить попередньому досвіду людини, засвоюється нею через велику силу. Тому мріяти про революційні перетворення в масовій свідомості не доводиться.

Утвердження гендерної демократії в усіх сферах громадського жит-тя можливо тільки через відкритий діалог між чоловіками і жінками, орієнтований на співробітництво, а не на протистояння.

Гендерна рівність жінки й чоловіка залежить від гендерної освіченості та усвідомлення цієї проблеми кожним індивідом, вона можлива за проведення єдиної державної політики та державного нагляду за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів із цієї проблеми, комплексного управління здійсненням цього процесу та формування основних напрямів гендерної культури на будь-якому рівні. Навіть незначні гендерні зміни потребують ретельного психолого-педагогічного та управлінського моделювання всіх можливих наслідків їх упровадження з урахуванням інших динамічних змін у зовнішньому середовищі.

На нашу думку, гендерна просвіта й інтеграція гендерних підходів в освіту має відбуватися не тільки зверху вниз (у системі підвищення кваліфікації керівників закладів освіти та їх резерву), а й знизу вверх.

Реалізація цих завдань на макро- та мікрорівнях сприятиме формуванню гендерної культури, позитивно вплине на розвиток соціальних стосунків між учасниками педагогічного процесу, сформує нові гендерні стереотипи й установки, новий тип мислення.

З метою стабілізації ситуації з даної проблеми вважаємо доцільним:

прискорити прийняття Закону України "Про права дитини в Україні". У цьому законі необхідно визначити нормативні основи забезпечення прав дитини і покарання сексуальних зловживань, економічної, сексуальної експлуатації;

внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення — надати право службам у справах неповнолітніх притягувати до адміністративної відповідальності батьків, або осіб, які їх замінюють, за невиконання обов’язків з виховання дітей, а також посадових осіб, винних у порушенні прав неповнолітніх;

вирішити проблему дитячої бездоглядності і безпритульності, для чого створити сприятливі умови для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дітей, забезпечити їм належний правовий та соціальний захист;

з метою попередження сексуальних зловживань і сексуальної експлуатації, які виховуються в соціально-неспроможних сім’ях, виявити й поставити на облік ці родини, організувати систематичний контроль за станом виховання в них дітей;

посилити контроль за дотриманням Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянами України та іноземними громадянами (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № від 1996 р.), умовами їхнього проживання у сім’ях усиновителів;

ввести до шкільної програми курси "Основи соціально-статевого виховання", який би передбачив розгляд психологічних, соціальних та фізіологічних аспектів статевого виховання;

організувати поширення знань про права дитини в середній школі. Підготувати і видати посібники про права дитини, які б містили питання профілактики сексуальних домагань щодо неповнолітніх;

створити державну службу довіри для розслідування, захисту і попередження випадків сексуальних зловживань щодо дітей і підлітків;

Українські жінки вже достатньо настраждалися. Вони потребують захисту і держава повинна його їм забезпечити.

Отже, необхідність урахування повною мірою гендерного чинника в освіті, іншими словами інтересів, проблем, потенціалу жінок, знаходить дедалі більше прихильників.

3. 2. Соціально-педагогічні заходи з попередження гендерного насилля.

З метою профілактики і подолання в суспільстві явища гендерного насилля ми запропонували такі завдання та форми стратегії: