тобто слухачі мають отримати певну суму знань і результат завжди буде передбачуваний – вони її отримують.
Ми назвали багато переваг, але лекція, як вид навчання має і ряд недоліків. Головний недолік лекції – засвоєння лекції, як правило, невисоке. Американські психологи свідчать: лекція засвоюється не більше як на 5%.
Причина цього полягає в тому, що роль слухачів на лекції – пасивна. Вони просто сприймають до уваги ряд фактів, хтось із них зрозуміє суть проблеми і зуміє своє розуміння застосувати в конкретних умовах, а для більшості лекція буде просто “вступом” до проблеми, який досить легко забувається. Але як один із видів просвітницької діяльності лекції мають право на існування.
Бесіда. Бесіда – це вже активний спосіб навчання. Таку форму спілкування найкраще вибирати для роботи з учнівською і студентською молоддю. Звичайно, неможливо провести бесіду з великою кількістю осіб, адже вона пов’язана з виконанням творчих завдань, розвиває творче мислення, створює певний емоційний настрій, який важко створити при наявності багатьох учасників чи учасниць. Тому бажано обмежити участь в бесіді 10-20 особами.
Зміст бесіди має бути добре продуманий ще до проведення заходу. Якщо ви будете працювати з молодіжною аудиторією ми б радили вам обмежитися розглядом лише одного з аспектів проблеми насильства над жінками. Наприклад:
“Міжнародні стандарти та механізми забезпечення прав жінок”
“Домашнє насильство над жінками”
“Запобігання торгівлі жінками” тощо.
Бесіда починається з доповіді, повідомлення на ту тему, яку ви вибрали для бесіди, з наступним обміном думками. В своєму повідомленні намагайтеся навести такі приклади, щоб викликати у слухачів певне до них ставлення, бажання дати їм відповідну оцінку. Адже головна мета бесіди – не просто надати інформацію щодо існування проблеми насильства в Україні, не просто констатувати факти, які це підтверджують, а намагатися осмислити це явище і зуміти застосувати отримані знання в конкретних умовах.
Семінар, конференція, “круглий стіл”, громадські слухання, форуми громадських ініціатив. Всі ці види групового спілкування далі ми будемо називати словом “заходи”.
З цього списку лише Громадські слухання та Форуми громадських ініціатив – нові для нас словосполучення. Але по своїй суті – всі ці заходи проводяться для обговорення і розв’язання будь-якої проблеми. Особливістю проведення цих заходів є наявність заздалегідь підготовленого повідомлення або доповіді виступаючих. Як правило, у конференції чи “круглому столі” приймають участь представники державних, партійних, громадських, наукових та інших організацій.
Дату та час проведення потрібно продумувати дуже ретельно, адже запрошено багатьох представників різних державних органів. Вони можуть бути зайняті на своїх заходах чи семінарах. Тому бажано узгодити дату проведення заходу з кожною запрошеною особою.
Краще обмежувати тривалість проведення заходу максимум трьома годинами. Звичайно, мова йде про офіційну частину. Неформальне спілкування може затягнутися.
При виборі теми засідання та складенні порядку денного не потрібно намагайтися охопити всі аспекти проблеми гендерного насильства. Основне – чітко сформульована головна тема, а уже в порядку денному заходу – підтеми.
З’ясуйте, для якої цільової групи ви, в даному випадку, будете працювати. Подумайте, яким чином під час проведення заходу ви збираєтесь вплинути на формування суспільної думки щодо насильства.
А також – як краще підібрати склад виступаючих, щоб донести до учасників чи учасниць заходу його головну ідею, об’єктивно проінформувати аудиторію, оцінити ідею та запропонувати шляхи її вирішення. Найкраще справляться в якості виступаючих осіб, ті люди, які є офіційно визнаними спеціалістами в даному питанні, тобто користуються авторитетом серед присутніх. Вдало підібраний склад виступаючих – 90% успіхів заходу.
Потрібно заздалегідь підготувати матеріали, якими мають бути забезпеченні учасники та учасниці.
Це можуть бути:
Опис проблеми, інформація по темі заходу, пропозиції щодо вирішення проблеми.
Контактні адреси, телефони зацікавлених у вирішенні проблеми сторін.
Роздаткові матеріали – брошури, календарі, листівки і т. ін.
Дуже важливо вибрати для проведення заходу гарне приміщення. До приміщення, де буде проводитись захід є цілий ряд вимог. Краще, якщо воно буде розміщене у центральних районах міста чи селища, оскільки в центральні райони краще добиратися будь-якими видами транспорту з будь-якої частини міста. Приміщення має бути світлим, просторим, комфортним, з достатньою кількістю стільців. Трибуна для промовців – не обов’язкова і навіть не бажана. Людина, яка “виголошує” промову з трибуни зразу ж відособлюється від залу. Значно краще, якщо є можливість, використати великий круглий стіл. Коло об’єднає всіх і сприяє виникненню дружного діалогу, що і потрібно.
Завчасно повинні бути підготовані необхідні обладнання – мікрофони, проектор, фліп-чарт з фломастерами, відео обладнання, диктофон і т. ін.
Важливу частину організації подібних заходів також є:
розсилання запрошень та складання прес-релізу ведучому та виступаючим щодо змісту їх виступів;
реєстрація учасників та учасниць;
підготовки роздаткових матеріалів, бейджиків та табличок для запрошених.
Важливим підсумком подібних заходів є вироблення та обговорення пропозицій щодо вирішення проблеми гендерного насильства та прийняття документів, які підсумовують ці пропозиції. Виробити низку пропозицій безпосередньо на конференції або на громадських слуханнях, можливо, але зв’язано з великими труднощами. Можливі варіанти пропозицій краще підготувати заздалегідь. Найкраще, коли це зроблять ті особи, які ймовірно будуть приймати участь в заході і які є експертами в питаннях гендерного насильства.
Якщо пропозиції підготовлені, наступним етапом є обговорення цих пропозицій з невеликими групами (не більше 10 осіб) потенційних учасників чи учасниць заходу. Це так звані фокус – групи. Обговорення пропозицій необхідні для того, щоб з’ясувати ставлення учасників чи учасниць до тієї чи іншої пропозиції. Коли буде з’ясовано ставлення, бачення шляхів вирішення проблеми стане яснішим.
Таким чином можна відредагувати і доповнити вироблені пропозиції. Та