Засоби масової інформації Потрібно заохочувати засоби масової інформації відмовитися від поширення стереотипних уявлень про жінок і чоловіків, rрунтуючись в цьому на принципі поваги до особи і людської гідності; уникати випуску продукції, що поєднує ідеї насильства і сексу; у міру можливого, ilховувати ці критерії у сфері нових інформаційних технологій, заохочувати до участі в інформаційних кампаніях з привертання уваги громадськості до проблеми насильства проти жінок;

Місцеве, регіональне та міське планування. Заохочувати осіб, як приймають рішення у сфері місцевого, регіонального та міського планування, враховувати потреби посилення безпеки жінок та попередження актів насильства в громадських місцях. По можливості, вжити всі необхідні заходи, що стосуються, зокрема, освітлення громадських місць, організації громадського транспорту, служб таксі, облаштування автостоянок і житлових будинків.

Важливим кроком є розробка програм втручання, що мають на меті спонукати осіб, винних в насильстві, до осмислення своїх актів і визнання своєї відповідальності за їх здійснення, а також перейти до способу життя і дій, вільних від насильства, запропонувати особі, винній у здійсненні насильства, пройти програму втручання, що не повинна розглядатися як заміна покаранню, а як додатковий захід, спрямований на попередження насильства. Участь у таких програмах має пропонуватися на добровільних засадах. Варто передбачити створення спеціалізованих центрів втручання, визнаних державою, для чоловіків, винних в здійсненні насильства, а також центрів підтримки, що діють під керівництвом неурядових організацій і асоціацій; Забезпечити взаємодію і координацію між програмами втручання, спрямованими на чоловіків, і програмами, основною метою яких є захист жінок.

Висновки до третього розділу.

Дуже важливо слідкувати, щоб в ході базової освіти хлопчиків і дівчаток виключались соціальні і культурні моделі, забобони і стереотипні уявлення про ролі жінок і чоловіків, і щоб програми містили елементи, які сприяють розвитку особи; при цьому особливу увагу слід приділяти молодим людям, У яких виникають проблеми з навчанням; підготувати викладачів до введення в курс навчання поняття гендерної рівності;

Слід акцентувати увагу на тому, що проблема захисту жінок від гендерних зловживань і сексуальної експлуатації є надзвичайно важливою та актуальною і, виконуючи свої міжнародні зобов’язання, Україна повинна створити дійовий механізм соціального захисту від будь-яких посягань на їхню недоторканість, фізичне і психічне здоров’я.

Експлуатація може вилитися у серйозні довгочасні та загрожуючі життю наслідки у фізичному, психічному, психологічному, духовному, моральному та соціальному розвитку особистості, включаючи загрозу ранньої вагітності, материнської смертності, поранень, деградації, фізичних вад та венеричних захворювань, зокрема СНІДу.

Очевидно, що надзвичайно важливою є проблема психологічної реабілітації, яка стала жертвою гендерних зловживань.

На жаль у нашій країні такої системи практично не існує. Кримінальне законодавство належним чином не захищає потерпілих.

Не розроблені методики допитів потерпілих у процесі яких, крім встановлення фактів та обставин вчинення злочину,

На нашу думку, значну роль для реабілітації цієї категорії відіграють спеціальні центри, де з жертвами гендерних зловживань працювали б педагоги, психологи, соціальні і медичні працівники, надаючи б необхідну допомогу постраждалій дитині.

ВИСНОВКИ

На шляху утвердження статевої рівності в суспільстві, в різних його організаційних структурах, забезпечення прав та основних свобод людини суттєвою перешкодою є насильство, Як соціальний феномен воно інтегроване в культуру народів багатьох країн світу.

Найбільш потерпають у суспільстві від насильства, як правило, жінки. Останнім часом світове співтовариство приділяє цій проблемі багато уваги: зокрема, прийнято Декларацію про ліквідацію насильства щодо жінок, проведено Четверту Всесвітню конференцію зі становища жінок у Пекіні та інші заходи.

Насильство стосовно жінок – це соціальна проблема, яка має тенденцію зростання; вона є найбільш розповсюдженою, але менш за все усвідомленою сферою порушення прав людини в усьому світі. Про актуальність цієї проблеми свідчить і той факт, що починаючи з 1999 р. щороку 25 листопада у світі відзначають як Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства[1, с.458]. щодо жінок під егідою ООН та проводять щорічну всесвітню акцію «16 днів протидії ґендерному насильству».Тим самим сучасне суспільство нарешті визнало, що ґендерне насильство є порушенням прав людини і, насамперед, жінок, а світовий жіночий рух отримав ще одну важливу перемогу на шляху викорінення дискримінації за статевою ознакою.

Проблема насильства щодо жінки є надзвичайно актуальною і для України. Без подолання цього згубного явища у суспільстві неможливо створити сприятливі умови для самореалізації людини, вільного її волевиявлення, розвитку паритетної демократії, реалізації принципу рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків.

Проблема насильства щодо жінок тривалий час залишалася поза спеціальною увагою науковців — соціологів та психологів. Частково її торкалися у своїх дослідженнях лише фахівці з кримінальних справ.

Сьогодні ситуація поінформованості суспільства з питань статевого насильства — як на фаховому, так і на побутовому рівні — суттєво не змінилася.

Результати емпіричного дослідження показали, що переважна більшість жінок – потенційних жертв гендерного насилля потребують цілеспрямованої роботи з формування моральної поведінки представників пріоритетними напрямами якої мають стати розвиток світоглядних уявлень, формування моральної, естетичної, правової культури і в першу чергу –гендерної культури поведінки, розвиток правосвідомості, критичності мислення, здатності прогнозувати наслідки