уроку, які сприяють глибокому сприйманню й осмисленню понять, що вивчаються. Припустимо, на уроці читання творів з теми «Прийди весно з радістю» (3 клас) вчитель актуалізує у вступній чи узагальнюючій бесіді ознаки різних станів природи або використовуючи дитячі малюнки на весняну тематику – у даному разі маємо справу з міжпредметними зв’язками уроків природознавства і малювання.

Якщо зміст уроку за темою «художній образ весни зінтегровано з різних видів діяльності для створення в свідомості та уяві дітей літературно-художнього образу весни, то це вважаємо, - урок інтегрованого змісту. Особливість такого уроку в тому, що тут поєднуються блоки знань з різних предметів. Точніше сказати, це урок з елементами інтеграцій на відміну від тих, що побудовані за программою інтегрованих курсів і уроків з елементами інтеграції змісту двох чи

більше предметів, які за навчальним планом викладаються як окремі.

Під час проведення інтегрованих уроків вчительові доводиться самостійно визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, - створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Уроки інтегрованого змісту вчитель проводить здебільшого як вступні до

теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичування їх

сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми.

Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають

учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

Виховуючи культуру споглядання, ми навчаємо малих школярів розглядати і

відкривати в ньому щось нове, виявляти ознаки і властивості. Це перші сходинки розумової діяльності. Суть цих процесів полягає у:

баченні реального предмета;

створенні образу в уяві;

Під час колективного споглядання учитель системою спонукальних запитань

загострює увагу на вичлененні істотного, характерного у спостережуваному, а далі - вчить зображувати ціле через подачу характерних ознак. Іншими словами, використовує найбільш плідний прийом у пізнанні - єдність аналізу і синтезу, що спонукає до формування образу в уяві.

1.3 Дидактичні цілі уроку мови та мовлення

Розробляючи сучасну методику уроку мови та мовлення, педагоги

переконалися, що найпереконливішою є така організація пізнавальної діяльності учнів, коли спільною темою об'єднуються уроки рідної мови та інших навчальних предметів.

Зорієнтованість різних видів діяльності на дидактичній цілі уроку мови й

мовлення - це головний принцип внутрішньої організації і уроків мислення в природі й інших інтегрованих уроків мови й мовлення.

Коли слід проводити інтегровані уроки мови й мовлення? Найбільш

доречними вони є як вступні до певної теми ( розділу) або підсумкові.

Тематичні обрії інтегрованих уроків надзвичайно широкі. Їх можна

згрупувати навколо двох головних тем:

"Я у світі природи"

"Я у світі людей".

Пропонований методичний підхід дає змогу вчителеві планувати систему

уроків, у якій раціонально поєднуються різні їх види:

1) вступні з використанням міжпредметних зв'язків та інтегрованих видів

діяльності;

2) уроки, на яких не застосовується інтеграція навчання, але готують до

наступних узагальнюючих;

3) узагальнюючі уроки із широким застосуванням інтегрованих видів

діяльності, притаманних тим дисциплінам, які вивчаються як самостійні предмети.

Тематична єдність дидактичного матеріалу створює мотив діяльності, дає змогу поєднати процес пізнання кожному учневі рідної мови з духовним життям дитини.

Завдяки такій організації пізнання кожній дитині програмується шлях від

дій спільних з учителем, ознайомленням, до самостійних, від діяльності за наслідуванням через конструктивну до творчої.

Визначальним критерієм у доборі видів діяльності з інших навчальних

предметів є сукупністю дидактичних цілей уроку мови й мовлення, що може

бути представлена структурно.

нові знання з лексики, фонетики, граматики, правопису;

розвиток усного й писемного зв'язного мовлення;

відпрацювання навичок граматичного письма;

удосконалення опорних вмінь;

вміщення нового в системі раніше вивченого;

підготовка до сприймання раніше вивченого;

Керуючись сукупністю дидактичних цілей кожного уроку, зокрема на

вивчення того чи іншого розділу програми, вчитель знаходить найоптимальніше поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей.

За способами інтеграції видів діяльності виділено чотири основні типи

інтегрованих уроків рідної мови й мовлення.

Види діяльності, що інтегруються зі словесною творчістю їх пізнавальні

можливості:

1вид. Ігрова та предметно-практична діяльність: малювання, інсценізація,

відгадування загадок, діалог, хоровий спів з елементами танцю, ознайомлення з навколишнім, народознавство. Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові ознаки; спільні й відмінні; істотні й неістотні. Класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів;

2 вид. Спілкування з природою, народознавство, відгадування загадок,

виразне читання віршів, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність, елементи хореографії та фізкультури. Вводити в процесс народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.

3 вид. Сприймання музичного й образного світу; художня праця,

народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів, елементи хореографії і фізкультури. Спрямований на розвиток уяви, розширення розуміння значення слів, що пояснюють поведінку людей, явища природи, суспільні події.

4 вид. Сприймання та аналіз тексту, художнього та пізнавального ( на

природничу, історичну, народознавчу тематику); слухання музики; сприймання картин, діафільмів, словесне малювання, інсценізація, елементи хореографії та фізкультури. Зіставляє словесний образ із графічним та музичним; активізує розвиток образного сприймання світу, уяви, думки.

Пошуки шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в сучасній

школі здійснюється в різних напрямках. Одним із найсуттєвіших є той, що

передбачає радикальні зміни у змісті й методиках навчання.

Одним із актуальних шляхів підвищення ефективності шкільного навчання у сучасній дидактиці вважається інтегрування навчальних предметів, під яким слід розуміти взаємне уродження завдань окремих програм, щоб усунути дублювання, з одного боку, та створити умови для поглибленого засвоєння навчального