Правила гри вказують, як виконувати завдання гри, які дії і в якій послідовності виконує кожен з учасників гри і які дії йому заборонено. Правила вимагають від дітей активності й гальмування, тому вони сприяють розвитку вмінь дітей керувати своїми діями, підкоряючи їх меті, стримувати свої пориви І бажання.

У дидактичних іграх уточнюються, закріплюються і роз-ширюються знання дітей, їх уміння. Кожна дидактична гра сприяє розумовому розвитку дітей, розвитку мислен-ня і мови. Ігри з математичним змістом вимагають від ди-тини вмінь порівнювати, робити узагальнення, висновки. У грі «Назвати предмет однієї форми» діти мають пригадати потрібну фігуру, а потім, порівнюючи її форму з формою різних предметів, об'єднати в одну групу предмети названої форми, абстрагуючись від інших їхніх властивостей. Уяв-лення дітей про форму стають більш усвідомленими.

У дидактичній грі закріплюються і поглиблюються ті знання і вміння, що вивчались на заняттях з математики. У таких іграх формуються уміння дітей знаходити схожість і різницю, порівнювати, узагальнювати. Ігри з матрьошками, башточками, розбірними грибками спрямовуються на засвоєння вмінь порівнювати предмети за їх величиною, будувати ряди величин. В іграх «Лото», «Пори року», «Лічильня», «Доміно», «Геометричне», «Арифметичне» уточ-нюються знання про час, число, дії над ними, вміння визна-чати форму, абстрагуючись від кольору, величини. У грі «Магазин іграшок» закріплюються уміння додавати і від-німати в межах 10, уміння оперувати монетами, розміню-вати і набирати певну суму. Гра «Чарівний мішечок» сприяє засвоєнню різних математичних знань і відповідних умінь дітей. По-різному можна визначити програмний зміст однієї гри (закріплювати вміння лічити, визначати форму, величину, лічити групами: парами, трійками тощо), а залежно від цього «Чарівний мішечок» заповнюється різ-ними предметами.

Ігри з розрізними картинками, кубиками, мозаїками сприяють розвитку вміння складати з частин ціле, засвоєн-ню, що ціле завжди більше його частини. Словесні ігри «Назви число більше і менше на один», «Лічи далі» потре-бують від дітей кмітливості, уміння швидко знайти потріб-ну відповідь. Діти старшого дошкільного віку з великим інтересом розв'язують головоломки.

Кожен день у години, що відводяться для ігор дітей (ран-кові, під час прогулянки, після сну), їм надається можли-вість за своїм бажанням грати в ту чи іншу гру. Іноді вихо-ватель радить дітям пограти у якусь гру, враховуючи потребу уточнити їх знання, поліпшити їх уміння.

У своїх іграх діти використовують різні іграшки: роз-бірні — матрьошки, башточки, кулі, гриби те що; настільні друковані ігри — лото, розрізні картинки, кубики, доміно; музичні — барабан, металофон, а також різні мозаїки, будівельний матеріал, м'ячі та ін.

Прикладом ігор для розвитку лічильних операцій у дітей є: для «лисенят» — викладання цифр від 1 до 10; практичне завдання «Перелічи», «Яка цифра пропущена?» (завдання на увагу), крапкові приклади» (числа від 5 до 10); для «білченят» — викладання цифр від 1 до 7; практичне завдання «Проведи стежку» (цифри від 1 до 7); повторення пісеньок геометричних фігур; гра на увагу «Скільки фігур?», «Крапкові приклади» (числа від 2 до 7); для ведмедиків — викладання цифр-яблучок від 1 до 5; практичні завдання «Намалюй стільки ж», «Проведи стежку» (цифри від 1 до 5); повторення пісеньок цифр (від 1 до 5) (Додаток …).

Впродовж дня такими іграми є: вранці з тими, хто перший приходить— зарядка для розуму; вдень — гра для розуму — різні ігрові індивідуальні завдання: «Вагончики» (склад числа з двох менших), «Математична карусель», «Математичне намисто», «Якої цифри не вистачає?», «Знайди слово», «Знайди знайому букву» та ін.; увечері з тими, хто ще в садку — розминка для розуму.

Індивідуальні завдання допомагають краще враховувати можливості кожної дитини, давати завдання з поступовим ускладненням, домагатися високої якості при виконанні їх (для «лисенят»); розвивати самостійність, упевненість, відчуття осо-бистих успіхів (для «білченят», «ведмедиків»).

Розділ 2. Методика навчання дітей дошкільного віку лічби в практичній діяльності педагога.

2.1. Ігри в методиці навчання дітей лічбі на заняттях з математики

У системі сучасної дошкільної освіти гостро постало завдання домогтися усвідомленого засвоєння дітьми знань, які їм подаються. Адже, буває, спостерігаємо: дитина не здатна використати набуті знання в нестандартній ситуації, щоб швидко відреагувати на неї і прийняти правильне рішен-ня.

Відомо, що в пам'яті лю-дини залишається на все життя лише та інформація, яка від-билась у її практичному досвіді — тобто була активно пере-житою, усвідомленою. Ця інформація надалі швидко пригадується і прикладається до конкретної життєвої ситуації, становлячи собою життєву компетентність. Отож, в освіт-ньо-виховному процесах слід використовувати стимулюючі підходи для підтримки в дітей сталого інтересу, підвищення ефективності та результативно-сті засвоєння ними знань [4, ст. 27].

Орієнтуючись на дані психолого-педагогічних наук, а також спираючись на тривалі спостере-ження за дітьми доходимо висновку, що для того, щоб активно й усвідомлено за-своювати матеріал, який подається на заняттях, діти потребу-ють забезпечення рухової активності під час занять, яка випливає з природної потреби дітей у рухах.

Уведення у навчальний процес елементів ігор-драматизацій, коли гармонійно поєднуються гра та казка, ста-ючи одним із найцікавіших для дошкільнят видів діяльності. Дитина не лише докладає розумових зусиль, щоб досягти ме-ти, а й вчиться порівнювати, аналізувати результати своєї праці. Крім того, на занятті поєднуються навчальні та виховні завдання. Адже дошкільник має розв'язати "глобальну" проблему й усвідоми-ти, що від дій колективу та кожного з них зокрема залежати-ме доля казкового персонажа, міста, а може, й нашої планети. Завдяки такому підходові до занять досвідчений