Якщо передбачено ознайомити дітей з новим мате-ріалом, слід продумати, які джерела знань повинні ввій-ти в певні творчі завдання, намітити дидактичну послі-довність дій.

Якщо на занятті передбачається тільки повторення, закріплення знань та їх поглиблення або систематизація пізнавального досвіду дітей, то вихователь особливо старанно продумує систему вказівок до дій з іграшками, дидактичним матеріалом та зміст самих запитань, від-повідаючи на які діти виявили б рівень своїх знань, вміння відповісти на запитання, пояснити дії й мірку-вання, обгрунтувати свої відповіді тощо.

У процесі підготовки до заняття вихователь складає план його проведення. Форма плану залежить від того навчального матеріалу, яким повинні оволодіти діти, і від досвіду, кваліфікації вихователя та від віку дітей тощо. У плані обов'язково слід зазначити тему й мету заняття, перелік іграшок, дидактичний матеріал, наочні посібники індивідуального і колективного користування. Хід занять розробляють або докладно, у вигляді кон-спекту, коли записують навіть правильні очікувані відповіді дітей, або скорочено, коли записують тільки зміст самої роботи з дітьми на кожному з послідовних етапів заняття. Примірні зразки планування занять з дітьми різних вікових груп наведено в наступному параграфі.

На початку заняття вихователь організовує групу до роботи, повідомляє тему, мету заняття. Якщо передба-чається подання нового матеріалу, то треба повторити перед тим той засвоєний раніше матеріал, який безпо-середньо зв'язаний з новим. Таке повторення можна провести в формі бесіди (відповіді на запитання), в формі тренувальних вправ — задач, що формулюються як пропозиція вихователя виконати певну його вказівку, вимогу.

Виконання вказівок вихователя може бути фронталь-ним, коли всі діти водночас оперують дидактичним матеріалом, та індивідуальним, коли його виконує одна , іноді навіть біля стола вихователя.

Індивідуальну роботу з дітьми вихователь організовує, виходячи з даних спостережень над вихованцями.

Коли, наприклад, дитина виходить з темпу і ритму роботи всієї групи, цікавиться чимось стороннім, не уважна, не оволоділа певним умінням, чогось не знає з того, що знають інші, то вихователь може сам показати, як виконувати якусь дію, сформулювати певне твердження, запропонувавши повторити його. Він може залучити для цього тих вихованців, які добре засвоїли матеріал. Останнє має й виховне значення, бо переконує того, хто відстає, що можна знати і вміти щось так, як це знає і вміє його товариш.

Якщо при вивченні нового матеріалу після свідомого засвоєння певних понять, термінів їх треба завчити, за-пам'ятати, вихователь може запропонувати дітям повто-рити їх вголос колективно, іноді і сам бере участь у цьому.

Дітям, які швидше за інших засвоюють, запам'ято-вують, виявляють кмітливість, вихователь пропонує складніші завдання.

Темп занять не повинен бути швидким, але й не повільним. Треба добиватись, щоб кожна дитина весь час активно працювала, щоб не створювалися паузи в навчальній діяльності групи, бо це відвертає увагу ви-хованців від основної роботи, не виховує у дітей прагнен-ня працювати вправно, швидко, уважно ставлячись до своїх дій і наслідків з них.

Форми роботи дитячого садка з сім'єю з питань математичного розвитку дітей.

Основними формами спільної роботи дитячого садка і сім'ї з питань математичного розвитку дітей є доповіді й повідомлення на батьківських зборах і конференціях, ор-ганізація виставок наочних посібників з описанням викори-стання їх, відкритих занять з математики для батьків; гру-пові та індивідуальні консультації, бесіди, пересувні пап-ки тощо.

Основні напрями у роботі з батьками, у тому числі й ті, що стосуються закладу. При його складанні беруть до уваги конкретні умови життя й виховання дітей у сім'ях, їхні вікові й інди-відуальні особливості. План роботи обговорюється і затвер-джується на педагогічній раді. Питань математичного змі-ст в дошкільному закладі небагато, але висвітлення рівня математичного розвитку дітей передбачається у зв'язку з обговоренням різних проблем. Наприклад; підготовка ді-тей до школи, організація прогулянок та екскурсій з діть-ми, вікові й індивідуальні особливості дітей молодшого (середнього або старшого) дошкільного віку; значення гри у житті дитини тощо.

Докладніше роботу з батьками відображено в кален-дарних планах вихователів, які щодня спостерігають за дітьми, багато можуть порадити батькам. Крім того, систе-матичне спілкування з батьками дає змогу вихователю по-повнити свої відомості про дитину, знайти справжні при-чини певних труднощів в її математичному розвитку.

Найбільш поширена форма індивідуальної роботи з сім'єю — бесіди, їх можна проводити, коли приводять і за-бирають дітей, а також під час відвідання вихователем сім'ї дитини. Ця форма роботи вимагає від педагога вели-кого такту, вміння, компетентності. Щоб викликати довір'я у батьків і бажання прислухатися до порад педагога, бесі-ду слід починати з констатації успіхів дитини. При цьому висловлювання педагога повинні бути аргументованими, доказовими, а ще краще — наочними. Можна показати зо-шит дитини з математики, карточку, заповнену самою ди-тиною, запис бесіди з дитиною тощо.

У розмові з батьками педагог з'ясовує, з ким із членів сім'ї дитина буває найчастіше, які методи використовую-ться в сімейному вихованні, зокрема, з формування еле-ментарних математичних уявлень. Ненав'язливо педагог повинен дати свої конкретні рекомендації, як ефективніше ознайомлювати дітей з такими поняттями, як кількість, ве-личина, простір, час. Педагог для цієї бесіди готує спеці-альну літературу, посібники і залишає їх на якийсь час у сім'ї дитини для вивчення .

Розмовляючи з батьками, педагог уважно прислухає-ться до того, що їх турбує, хвилює.

Поряд з ними формами спільної роботи дитячого садка й сім'ї велике