Вплив дидактичних ігор на формування математичних уявлень у дітей

Вступ

Проблема навчання математики в дошкільному навчальному закладі набуває дедалі більшого значення. Саме початкові математичні знання спрямо-вані на виховання у дітей звички до повноцінної логічної аргументації всього, що їх оточує.

Розвитку логічного мислення у дошкільників найбіль-шою мірою відповідає навчання початкової математики. Для математичного стилю мислення характерні: чіткість, стислість, розчленованість, точність та логічна послідовність міркувань, уміння користуватись символікою. У зв'язку з цим перебудовано зміст навчання математики в школі та дитячому садку.

Основна мета формування елементарних математичних знань у дітей дошкільного віку полягає в тому, щоб дати їм математичні уявлення та початкові поняття, навчити їх найпростіших способів виконання математичних дій, сфор-мувати відповідні уміння й навички, підготувати до само-стійного застосування цих умінь під час розв'язання найрізно-манітніших практичних і пізнавальних завдань, сприяти розвитку особистості загалом.

Природно, що основою пізнання є чуттєве сприйняття, здобуте з досвіду та спостережень. У процесі чуттєвого пізнання формуються уявлення — образи предметів, їхніх ознак, відношень. Так, оперуючи різноманітними множина-ми (предметами, іграшками, картинками, геометричними фігурами) діти вчаться встановлювати рівність і нерівність множин, називати кількість словами.

Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ ст.) в розділі про шляхи реформування змісту загальноосвітньої підготовки вказує на обов’язкові вивчення природничо-математичних дисциплін усіх типах загальноосвітніх навчально-виховних закладах, посилення гуманістичного спрямування змісту природничо-матиматичної підготовки. Дошкільне виховання спрямовується на забезпечення пізнавальної активності, творчих здібностей в ігровій та інших видах діяльності.

Об’єктом вивчення курсової роботи є дидактична гра та її вплив на формування математичних уявлень.

Предмет курсової роботи вплив дидактичних ігор на формування математичних уявлень у дітей.

Мета курсової роботи дослідити вплив дидактичних ігор на формування математичних уявлень дітей.

Завдання курсової роботи:

Визначити теоретичні засади дидактичних ігор та їх впливу на формування математичних уявлень у дітей дошкільного віку;

Розглянути дидактичні ігри: поняття, види, організація та керівництво;

Дослідити роль дидактичних ігор у формування математичних уявлень у дітей;

Проаналізувати базовий компонент дошкільної освіти та державні освітні програми про гру та математичну компетентність;

Визначити методику проведення дидактичних ігор на заняттях з МФЕМУ.

Курсова робота складається з двох розділів. Перший розділ присвячений вивченню дидактичних ігор: їх видів, планувань. У другому розділі розглядається влив дидактичних ігор на розвиток елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку.

1. Теоретичні засади впливу дидактичних ігор на формування математичних уявлень дітей

1.1. Дидактичні ігри поняття, види, організація та керівництво.

Дидактична гра — гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Дидактичні ігри, ігрові заняття й прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихо-ванні дітей усіх вікових груп за необхідності актуалізува-ти їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут лю-дини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бе-сід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матері-алами є основним засобом навчання і виховання, за допо-могою яких вихователь готує дитину правильно сприйма-ти об'єкти і явища навколишнього світу (28, с. 355) .

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:

1) власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації дітей;

2) гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній нале-жить вихователю, який є її організатором. Під час гри-заняття діти засвоюють доступні знання, у них виробляють-ся необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опа-нування знань і вмінь відбувається в практичній діяльнос-ті за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування.

У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють на-вчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповід-но до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Здатність дидак-тичної гри навчати і розвивати дитину через ігровий за-дум, дії і правила О. Усова визначає як автодидактизм.

Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед дошкіль-никами не прямо, як на занятті, а пов'язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєн-ня пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загаду-вання і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо).

Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вихователя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажан-ня досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає дошкільників до розумової активності, якої вимагають умо-ви і правила гри (краще сприймати об'єкти і явища навко-лишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнту-ватися на потрібну властивість, підбирати і групувати пред-мети та ін.). Так у старшому дошкільному віці на основі ігро-вих інтересів виникають і розвиваються інтелектуальні.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність мож-лива лише за доступності дидактичних завдань для сприй-няття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду. Такими є передумови використан-ня дошкільниками набутих знань про предмети і явища навколишнього світу.

Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вихователь пови-нен добирати їх відповідно до програми дитячого садка для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності