Активізація словника: стільки – скільки, порівно, кола, квадрати.

Заняття третє. 1. Виділення висоти предметів і встановлення співвідношення предметів за висотою, позначити це словами: високий, нижчий, ще нижчий, найнижчий.

2. Відтворення множин за зразком, порівнювання кількості кілець і квадратів за карткою з двома смужками: на верхній смужці викласти З кільця, на нижній — стільки ж квадратів. Скільки квадратів на нижчій смужці?

Активізація словник: високий, нижчий, найнижчий: низькім!, вищий, ще витий, найвищий.

Заняття четверте. І. Лічба предметів на дотик за допомогою картки з нашитими ґудзиками. Лічба та відлік предметів за зразком. Формуван-ня вмінь і навичок навчальної діяльності — уважно спостерігати за дія-ми педагога і одночасно слухати його вказівки.

2. Дидактична гра «Па що схоже?». Розвиток уміння підібрати предмети за формою відповідно до геометричної фігури як -еталона.

Активізація словника: стільки — скільки, порівну; коло, квадрат, куля, куб.

Листопад. Заняття перше. І. Вдосконалювання навичок лічби у ме-жах 3. Лічба звуків, називання підсумкового числа, виконання певного числа рухів, встановлення співвідношень між множиною звуків і пред-метів: відкласти стільки, скільки разів стукнув вихователь.

Продовження формування у дітей навичок навчальної діяльності — слухати вказівки вихователя і виконувати завдання за інструкцією.

2. Дидактична гра «Відшукай прапорець». Орієнтування у просторі, вміння відрізняти просторові напрями від себе: вперед, назад, ліворуч, праворуч.

Заняття друге. 1. Встановлення рівності групи предметів, розумін-ня, що число не залежить від величини предметів.

2. Ознайомлення з геометричною фігурою — трикутником. Обстежен-ня трикутника зорово і дотиково-руховим шляхом, порівнювання три-кутників різного кольору, величини. Підведення дітей до висновку про те, що у трикутника 3 кути і 3 сторони. Знаходження в навколишньому просторі предметів, схожих за формою на трикутник.

Активізація словника: трикутник, кути, сторони.

Заняття трете. 1. Закріплення уміння дітей відрізняти множини 1 і 2; 2 і 3. Вдосконалення навичок лічби в межах 3. Порівнювання двох груп предметів, розташованих у двох паралельних рядах; визначення, в якій групі більше (менше) предметів.

2. Формування уміння правильно позначати послідовність викону-ваних дій (вже було, незабаром буде, відбувається зараз).

Активізація словника: більше (менше) на один; було, є, буде.

Заняття четверте. І. Закріплення лічби в межах З за участю різних аналізаторів.

2. Формування уявлення про мінливість часу (тривалість часових відрізків). Розуміння виразів: пізніше (після), раніше. За завданням ви-хователя діти виконують короткочасні дії (зібрати іграшки, добігти до дверей і т. д.), відзначають, хто закінчив роботу раніше, хто пізніше.

Активізація словника: узгодження числівників з іменниками у роді, числі й відмінку; пізніше, раніше.

1.4. Базовий компонент дошкільної освіти програми про гру та математичну компетентність

Базовий компонент дошкільної освіти виділяє, зокрема, логіко-математичну компетентність, яка передбачає наявність у дітей ряду конкретних умінь: використовувати початкові логічні прийоми; здійс-нювати вимірювання, обчислення; виявляти цікавість до математичної діяльності та ін. Для розв'язання зазначених завдань нами розроблено модель нав-чального процесу, здійснюваного зі старшими до-шкільнятами. Вона має забезпечити формування в дітей елементарної математичної компетентності, яка складається з трьох основних компонентів.

Простежимо процес формування кожного з цих компонентів їхній розвиток та взаємозв'язок ми намагалися з'ясувати в ході дослідження, яке проводилося в ряді дошкільних закладів. З аналізу даних можемо зробити такі висновки.

МОТИВАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ

Формування мотиваційного компонента здійснюється у три етапи. Мета першого етапу — забезпечити позитивне ставлення дітей до математичної діяльності (20.с.12): другого — виховувати пізнавальний інтерес; третього — розвивати пізнавальну самостійність та активність.

Реалізовувати завдання першого етапу допомага-ють навчально-

ігрові ситуації, коли навчальне завдан-ня вводиться у певний ігровий контекст (не розв'язано навчальне завдання — не виконується ігрове). Скажімо, на занятті за сюжетом казки "Двоє жадібних ведмежат" навчально-ігровим завданням для дошкільнят є віднахо-дження способу поділу цілого на дві рівні (однакові) час-тини. Допомагаючи казковим персонажам, діти виявля-ють значно більшу увагу, ніж зазвичай, і тривалий час працюють зосереджено. Понад третина їх спроможна од-разу виконати завдання. Щоб підтримати інтерес до за-няття, малим пропонується самостійно спробувати поді-лити квадрат на два однакових трикутники або прямокутники. Якщо дитина відчуває труднощі, дорос-лий надає їй допомогу, починаючи з мінімальної. Для одних дієвим буде стимулювання успіху: "В тебе все вий-де, починай працювати"; іншим допоможіть запитання-роздуми: "Ти правильно виконав завдання? А може, ні? Як перевірити, чи рівні вийшли частини?" Декому ціл-ком доречно прямо вказати на помилку. За таких умов співучасті дорослого звертання дитини за допомогою до однолітка спостерігається лише зрідка. Це свідчить про те, що в дітей з'явився стійкий інтерес до виконання завдання.

Вплив мотиваційної складової змісту завдання на якість його виконання простежується на навчально-ігровій си-туації: "Допоможіть Попелюшці розкласти квасолю (гео-метричні фігури) в кошики (кола)". Деякі діти не просто старанно виконують таке завдання, а й виявляють ініціа-тиву. Вони розміщують фігури у колі, дотримуючись пев-ного порядку (розкладають множину квадратів на підмножини — за величиною, кольором) і пояснюють свої дії по-різному ("Щоб мачуха похвалила дівчинку", "Щоб Попелюшці сподобалося"). Малих захоплює ігрова си-туація, й саме вона стимулює їхню розумову та мовлен-нєву активність. К. Ушинський зазначав, і ми згодні з ним, що основ-не завдання педагога— не змушувати, а заохотити ди-тину до навчання. Тож подальшими прийомами, які сприяють формуванню позитивної мотивації, є різні форми заохочення (схвалення, похвала, авансування особистості; нагорода — присвоєння титулів "Розумник", "Винахідник"; підтримка успіхів, емоційне несловесне спілкування дорослого з дітьми — погляд,