Результат гри. Результатом дидактичної гри є її фі-нал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймаєть-ся дитиною як досягнення. Виявляється він і в задоволен-ні учасників гри від участі в ній. Для вихователя результа-том гри є рівень засвоєння дітьми знань, їхній успіх у розу-мовій діяльності, налагодженні гармонійних взаємин.

Ігровий задум, ігрові дії та правила тісно пов'язані між собою: задум визначає характер ігрових дій, а дотримання правил допомагає в їх здійсненні та розв'язанні ігрового завдання. Відсутність, ігнорування хоча б одного з цих елементів унеможливлює гру.

Види дидактичних ігор. Класифікація дидактичних ігор дає змогу простежити їх сутнісні особливості, використання яких забезпечує від-повідний навчально-виховний ефект.

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри розрізняють за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, орга-нізацією і стосунками дітей, роллю вихователя тощо. Ці класифікації співвідносяться зі змістом навчання і вихо-вання: ігри для сенсорного виховання, ігри, спрямовані на ознайомлення дітей з об'єктами і явищами навколишньої дійсності, на формування елементарних математичних уявлень, на мовленнєвий розвиток та ін.

Поширеною є класифікація дидактичних ігор за харак-тером матеріалу, згідно з якою виокремлюють:

1. Ігри з предметами. У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мозаїку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя, плоди, насін-ня). Поширені вони в народній педагогіці, яка, враховую-чи потребу дитини у пізнанні предметів, створила сюжетні (ляльки, предмети побуту, овочі тощо) і безсюжетні (кулі, циліндри, пірамідки та ін.) дидактичні матеріали. Вико-ристання сюжетних дидактичних іграшок має багато спільного із сюжетно-рольовими іграми. Безсюжетні іграшки використовують для закріплення знань про влас-тивості та якості предметів (розмір, кількість, колір, фор-му). У народних дидактичних іграшках закладено прин-цип самоконтролю. Це означає, що матрьошка, пірамідка, грибок не закриються, якщо їх частини підібрані непра-вильно. У процесі ігрових дій (роз'єднання, з'єднання, зняття, нанизування та ін.) за певними правилами дитина освоює спосіб розв'язання дидактичного завдання.

Під час ігор із предметами та іграшками діти ознайомлю-ються з їх властивостями та ознаками, порівнюють, класифі-кують їх. Поступово їхня ігрова діяльність ускладнюється, вони починають вирізняти, об'єднувати предмети за однією ознакою (кольором, формою, призначенням), що сприяє роз-витку логічного мислення. Дітей усе більше ваблять зав-дання, що вимагають усвідомленого запам'ятовування кіль-кості та розташування предметів, зобов'язують до пошуку відсутньої іграшки тощо. У цьому процесі дошкільники збагачують знання про матеріал, з якого виготовляють іграш-ки, про необхідні людям у різних видах діяльності предмети. Ігри з природним матеріалом організовують під час прогулянок. Вони сприяють закріпленню знань про приро-ду, формуванню і розвитку мислительних процесів (аналі-зу, синтезу, класифікації), вихованню бережливого став-лення до природи.

2. Настільно-друковані ігри. Вони передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Найчастіше вони зорі-єнтовані на розв'язання таких ігрових завдань: добір кар-тинок за схожістю (деякі види лото, парні картинки), карток-картинок під час чергового ходу (доміно), складання цілого з частин (розрізні картинки, кубики) тощо. Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення, систематизу-ють знання про навколишній світ, розвивають розумові процеси та операції, просторові орієнтації, кмітливість, увагу, формують організаторські вміння.

3. Словесні ігри. Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв'язках. У молодшому до-шкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу, формуван-ня вміння рахувати, орієнтуватися у просторі. У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують розумову діяльність дітей. Як пра-вило, дошкільникам доводиться описувати предмети, від-гадувати їх за описом, за ознаками схожості та відміннос-ті, групувати за властивостями, знаходити алогізми в су-дженнях, вигадувати власні розповіді.

Класифікація ігор за матеріалом наголошує на їх спря-мованості на навчання, пізнавальну діяльність, але вона лише поверхово розкриває основи дидактичної гри: особли-вості ігрової діяльності дітей, ігрових завдань, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя. Цій меті підпорядкована класифікація дидактичних ігор, запропонована О. Сорокіною, за якою виокремлюють:

1) ігри-подорожі. Відображають реальні факти і події че-рез незвичайне: просте — через загадкове, складне — через переборне, необхідне — через цікаве. Вони покликані поси-лити враження, надати пізнавального змісту, казкової незви-чайності, звернути увагу дітей на те, що існує поряд, але вони цього не помічають. Це може бути подорож у намічене місце, подолання простору і часу, подорож думки, уяви тощо;

2) ігри-доручення. Ігрове завдання та ігрові дії в них ґрунтуються на пропозиції що-небудь зробити: «Збери у кошик усі іграшки червоного кольору „дістань із мішечка предмети круглої форми” та ін.;

3) ігри-припущення. їх ігрове завдання виражене в назвах: «Що було б...?», «Що б я зробив, якби...?» та ін. Вони спонукають дітей до осмислення наступної дії, що по-требує вміння зіставляти знання з обставинами або запро-понованими умовами, встановлювати причинні зв'язки, активної роботи уяви;

4) ігри-загадки. Розвивають здатність до аналізу, узагаль-нення, формують уміння розмірковувати, робити висновки;

5) ігри-бесіди. Основою їх є спілкування вихователя з дітьми, дітей між собою, яке постає як ігрове навчання та ігрова діяльність. Цінність таких ігор полягає в активізації емоційно-розумових процесів (єдності слова, дії, думки, уя-ви дітей), у вихованні вміння слухати і чути питання вихо-вателя, питання і відповіді дітей, уміння зосереджувати увагу на змісті розмови, висловлювати судження.

Відповідно до характеру ігрових дій дидактичні ігри поділяють на (В. Аванесова):—

ігри-доручення. Ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: підбирати,