ігри з відшукуванням предметів, їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів;—

ігри з відгадуванням загадок. Вибудовуються вони на з'ясуванні невідомого: «Впізнай», «Відгадай», «Що змінилось?»;—

сюжетно-рольові дидактичні ігри. Ігрові дії, перед-бачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.);—

ігри у фанти або в заборонений «штрафний» предмет (картинку). Вони пов'язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку, утриматися, не сказати забо-роненого слова тощо.

Функціонально всі види дидактичних ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати дітей через ігровий задум. Ця їх автодидактична властивість зумовлює особливості роботи педагога щодо використання ігрових прийомів у розвитку дитини.

Педагогічне керівництво дидактичними іграми. Організація і керівництво дидактичними іграми перед-бачають роботу вихователя щодо підготовки до гри, прове-дення її, аналізу гри та її результатів. Готуючись до проведення дидактичної гри, вихователь по-винен підібрати її відповідно до програмних вимог виховання і навчання дітей певної вікової групи; визначити оптималь-ний час її проведення; підготувати необхідний дидактичний матеріал; вивчити й осмислити гру; продумати методи і при-йоми керівництва нею; збагатити дітей знаннями й уявлення-ми, необхідними для розв'язання ігрового завдання.

Ознайомленню дітей зі змістом дидактичної гри сприя-ють демонстрування предметів, картинок, короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкри-ваючи хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей на дотримання її правил, спільно з ними з'ясувати найраціональніші способи досягнення передбачуваного ре-зультату. Безпосередня його участь залежить від віку, рів-ня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для педагога — спря-мувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням.

Вихователю найчастіше доводиться пояснювати ігрові правила, показувати способи дій дітям раннього і молод-шого дошкільного віку. У повторних іграх він контролює виконання правил кожною дитиною. Із засвоєнням змісту і правил гри дошкільнята починають діяти самостійно, а педагог спостерігає і втручається лише для подолання труднощів, які можуть виникнути.

При ознайомленні з новою дидактичною грою дітей се-реднього і старшого дошкільного віку вихователь враховує їхній досвід, актуальні для них навчально-виховні завдан-ня. Здебільшого він пояснює кілька суттєвих правил, а решту правил і окремих ігрових дій уточнює під час гри. Дітей підготовчої групи педагог знайомить зі змістом до початку гри, разом з ними аналізує ігрові правила і роз'яс-нює їх значення.

Під час підведення підсумків гри важливо, щоб вихова-тель правильно і справедливо оцінив дотримання дітьми встановлених правил. Об'єктивна, обов'язково доброзич-лива оцінка є необхідною умовою ефективності дидактич-них ігор як методу формування пізнавальної, рухової, ко-мунікативної активності дошкільника, виховання мораль-ної поведінки.

Аналіз гри передбачає з'ясування ефективності її під-готовки і проведення, індивідуальних особливостей дітей, збагачення майбутніх ігрових задумів новим матеріалом.

Цілком доречною й ефективною є самостійна участь дошкільників у дидактичних іграх. Важливо тільки, щоб їх завдання і правила були доступними для дітей. Спочатку їх доцільно залучати до простих ігор. Здебільшого такі ігри мають прості правила, у них може брати участь будь-яка кількість дітей, легко можуть включитися всі бажаю-чі. Під час ознайомлення з грою вихователь повинен роз-глянути всі ігрові елементи, уточнити назви предметів, правила, порядок гри. Пропонуючи нову гру (того самого типу, але іншого змісту), слід спиратися на набуті знання! вміння дітей. Це скорочує час ознайомлення з грою, спри-яє засвоєнню правил, привчає до раціональних способів вивчення нової гри. Поступово діти запам'ятовуватимуть! усвідомлюватимуть умови освоєння будь-якої нової гри. Такими умовами є знання її змісту і обладнання, ігрових завдань і дій, правил, порядку дій гравців.

Керівництво вихователя самостійними дидактичними іграми залежить від освоєння дітьми їх правил, знання й усвідомлення завдань. Педагог повинен продумано доби-рати ігри, враховуючи зміст виховної роботи в групі на конкретний період, інтерес дошкільників до ігор, їхнє особисте прагнення до взаємодії, створювати ігровий настрій, замінювати окремі ігри новими, урізноманітнювати ігрові дії тощо. Водночас слід уникати прямого навчання і керів-ництва ігровою діяльністю дітей.

1.2. Роль дидактичних ігор у формуванні математичних уявлень у дітей.

Для уточнення, закріплення початкових математичних знань, умінь порівнювати величини, визначати форму, орієн-туватися в часі з дітьми дошкільного віку проводяться ігри. Такі ігри об'єднують певну групку дітей, а інколи всіх дітей групи. Так, у молодшій групі можна провести рухливу гру «Який м'яч більший?», У ній можуть брати участь усі діти групи: вони стають у коло і передають по ньому великий і маленький м'яч, один з м'ячів «утікає», а інший «доганяє» його. В кінці гри діти кладуть у центр кола спочатку більший м'яч, визначаючи його колір, форму, а потім менший.

Правила гри вказують, як виконувати завдання гри, які дії і в якій послідовності виконує кожен з учасників гри і які дії йому заборонено. Правила вимагають від дітей активності й гальмування, тому вони сприяють розвитку вмінь дітей керувати своїми діями, підкоряючи їх меті, стримувати свої пориви і бажання.

У дидактичних іграх уточнюються, закріплюються і роз-ширюються знання дітей, їх уміння. Кожна дидактична гра сприяє розумовому розвитку дітей, розвитку мислен-ня і мови. Ігри з математичним змістом вимагають від ди-тини вмінь порівнювати, робити узагальнення, висновки. У грі «Назвати предмет однієї форми» діти мають пригадати потрібну фігуру, а потім, порівнюючи її форму з формою різних предметів, об'єднати в одну групу предмети названої форми, абстрагуючись від інших їхніх властивостей. Уяв-лення дітей про форму стають більш усвідомленими.

У дидактичній грі закріплюються і поглиблюються ті знання і вміння, що вивчались на заняттях з математики. У таких