Поєднання дидактичних засобів у процесі навчання мо-же бути різне: слово — образ — дія; образ — слово — дія; дія — слово — образ тощо, Насамперед, це залежить від змісту і програмних завдань конкретного заняття. Так, фор-муючи у дітей уявлення про кількість та лічбу предметів доцільно вдаватися до такої комбінації: дія — образ — слово.

Знайомлячись з формою та величиною, дитина зазви-чай спочатку бачить об'єкт (предмет, геометричну фігу-ру), виконує стосовно нього певні дії, обстежує його, а потім закріплює це словом. Тому тут доцільніше дотриму-ватися іншої послідовності у використанні дидактичних за-собів: образ — дія — слово.

Навчання дошкільнят орієнтуватись у просторі та визначати розмір предметів має здійснюватися за схе-мою: дія — образ — слово або образ — дія — слово.

1. 3. Планування роботи з формуванню елементарних математичних уявлень у дітей та місце дидактичних ігор в ньому.

Плануючи роботу, вихователь враховує різні її форми, а саме: заняття з математики, ігри, спостереження, робота з усією віковою групою дитячого садка та індивідуальна робота. Складаючи план заняття з математики, виділяють такі три частини: програмний зміст, дидактичний матеріал до заняття, хід заняття. До програмового змісту підбирають фактичний матеріал, що рекомендується для певного за-няття: сукупність практичних та розумових дій, відповідні поняття.

Крім занять вихователь повинен планувати й іншу роботу з навчання дітей математичних знань. Так, на два тиж-ні слід запланувати одну-дві гри з математичним змістом. Це можуть бути різні ігри — настільні, рухові тощо.

Крім цього, планують спостереження: наприклад, ви-значити форму листя на деревах, порівняти за товщиною стовбури дерев, їхню висоту тощо.

Обов'язково планується індивідуальна робота з окремим дітьми, частота планування такої роботи визначається кон-кретними потребами.

Готуючись де заняття або до іншої форми роботи з фор-мування початкових математичних знань у дошкільнят, вихователь продумує і визначає активізуючі прийоми навчання, що с мислення дітей. Добираючи потрібний дидактичний мате-ріал, вихователь враховує, чи відповідає відібраний дидак-тичний матеріал програмному змісту та періоду навчання, чи забезпечують демонстрація його і дії з ким виконання програмних вимог, чи сприяє вік формуванню початкових математичних узагальнень у дітей дошкільного віку.

У кожному конкретному випадку заняття з математики, крім початкових математичних понять і відповідних вмінь, включає уточнення знань з інших розділів програми, знань, які щільно поєднуються із засвоєними математичними. Отже, здійснюється зв'язок між різними розділами про-грами, необхідний для міцного засвоєння знань,

Вихователь у процесі підготовки до заняття з матема-тики продумує і відбирає навчальний матеріал, передбачає методику, відповідно до етапу навчання, намічає послідов-ність роботи на занятті, визначає потрібний для певного заняття дидактичний матеріал, продумує міру його засто-сування, готує його в потрібній кількості.

Практичний досвід формування математичних уявлень у дітей на вплив дидактичних ігор на цей процес ДНЗ України

2.1. Методика проведення дидактичних ігор з формування математичних уявлень в ДНЗ

Кожен свою мову має, нею добре розмовляє.

Завдання 2. "Коли це буває?

Діти відгадують загадки:

* Білі мухи налетіли —

Все подвір'я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

(Зима)

Мов білі морквинки ясні,

Бурульки висять весняні.

З-під снігу земля вигляда,

І крапає всюди вода.

(Весна) —

Як гарно в ліску! В зелене листячко вбрані де-рева та кущі. Пахне спілими запашними суницями. Го-лосно співають пташки. Хто ж це в лісі порядкує? (—Літо). —

Невидимко з'явився в лісі, й там таке почало діятися! Цей Невидимко обірвав усе листя з дерев, примнув траву. Зникли чомусь деякі птахи, й кудись поділи-ся жабки. Вже не літають метелики та мухи... Через кого
таке сталося, як ви гадаєте? Хто прийшов у ліс? (— Осінь).

Педагог пропонує дітям віднайти помилки в реченнях: "Сашко любить улітку ліпити снігову бабу"; "Настала весна, і всі птахи відлетіли у теплі краї"; "Діти зраділи, що прийшла весна й можна покататися на санчатах і лижах".—

А ви знаєте, чому в наших краях змінюються пори року? (Діти міркують). Так, ми живемо на такій частині Землі. яку Сонце освітлює то більше, то менше. Залежно від цього й змінюються пори року. А чи є на Землі місця, де завжди буває літо чи зима? (— Так).

Після фізкультхвилинки інсценується казка М.Малишевського "Ніч і День". Двоє дітей (на плечах у Ночі темна накидка, а у Дня — біла) йдуть назустріч одне одному. Між ними відбувається діалог.

День. Доброго дня!

Ніч. Доброго дня!

День. Хто ти? Як тебе звуть?

Ніч. Як звуть? Ніяк не звуть. Ніч, та й годі.

День. А як зватимуть тебе завтра?

Ніч. Що таке — зватимуть зав-тра? Завтра теж зватимуть Ніччю.

День. А як звали тебе вчора?

Ніч. Теж Ніч.

День. А мене сьогодні звуть Четвергом, завтра зватимуть П'ятницею, а вчора я був Сере-дою. У мене аж сім Імен.

Ніч. А, то ти— про дні тижня? Тоді і мене звуть по-різному: ніч
на понеділок, ніч на вівторок і так далі.

День. Ух ти! Давай дружити.

Ніч. Давай!

День і Ніч (разом). День і Ніч! А разом ми — до( (Виходять, побравшись за руки).

Завдання 3. "Загадки ти відгадай, доби части упізнай".

* Сонце встало. Що робить воно? Дощ розігнало і світло дало. (Ранок)

*За горою сонце зникло

Зі своїми промінцями.

Я хутенько смик за нитку —

В хаті світло запалало. (Вечір)

* Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)

* Звечора завмирає, а вранці співає. (День)

Завдання 4. Проводиться дидактична гра "Котра година?" Діти називають час, який зазначено на демонстраційному годиннику.

Завдання 5. (Робота з площинними та