але і тою особливою роллю, яку має спілкування із ровесниками в цьому віці. Важливість групових форм роботи не виключає можливості і в багатьох випадках необхідності проведення індивідуальної роботи з окремим учнем і, звичайно, не знімає принципу індивідуального підходу до кожного підлітка в процесі групової роботи.
Бачити в учневі особистість.
Створення коледжу як навчального закладу нового типу зумовлене закономірностями розвитку освіти в Україні на сучасному етапі. Одним із головних напрямів діяльності колежу є вдосконалення рівня навчально-виховного процесу щодо формування оптимально-сприятливих умов для самореалізації особистості, різнобічного розвитку учнів, демократизація шкільного життя, перехід до інтенсивної технології управління, раціональне використання можливостей нових економічних, соціальних і організаційних факторів, створення умов для реалізації здібностей кожним членом колективу з врахуванням його схильності, підготовки, індивідуальних особливостей.
Особисто орієнтований підхід до освіти створює умови, за яких позиція педагога полягає у гуманізмі, як меті і цінності, в неутилітарності його ставлення не лише до учня, а й до самого себе, в тому, щоб кожен вихованець поважав особисту гідність і гідність інших.
Особистісно орієнтоване навчання і виховання будується у формі співпраці вчителя з учнями, коли вони потрапляють у рівноправні умови: учень має змогу виявити самостійність думки, незалежність, здатність до вибору власної позиції. Забезпечується орієнтація на виявлення власних моделей учіння школяра, притаманних саме для його способів пізнавальної діяльності. Це досягається у процесі переорієнтації навчально-виховного процесу на активні методи навчання та виховання, залучення вчителів та учнів до пошуково-дослідницької діяльності, діагностики і педагогічної прогностики, засобами передбачення результатів педагогічного впливу, проектування розвитку особистості учнів:
вчитель вводить учнів у різноманітні педагогічні ситуації (вибору, співпереживання, гарантованого успіху, авансової довіри, творчості тощо). Ці ситуації мають відповідати певним віковим особливостям учня, наприклад, потребі у неформальному дружньому спілкуванні. Вони з самого початку ставлять перед учнем зрозумілі та посильні вимоги. Це зумовлює необхідність у багатоваріантності, гнучкості форм. організації різних видів діяльності: індивідуальна, парна, групова, колективна;
активно впроваджуються особистісно-орієнтоване спілкування (контакт з учителем, утвердження людської гідності, підтримання в учня бажання долучатися до світу людської культури, гармонізація “хочу” і “можу”);
створюються умови для реалізації своєю людяності, індивідуальності і неповторності;
спрямовується орієнтація на виявлення власних моделей учіння школяра, тобто найефективніших для нього способів пізнання діяльності. Це передбачає варіативність змісту, методів і форм навчання;
культивуються діалогічні форми навчально-виховної взаємодії вчителя з учнями як домінуючого виду навчально-виховного спілкування, які спонукають до обміну думками, враженнями.
Особистісно-орієнтований підхід у навчання та вихованні здійснюється найбільш ефективно, якщо:
в кожному учневі вчитель бачить особистість;
педагог спирається на емоційну сферу дитини, розвиває її гуманістичні почуття;
Проектування навчально-виховної роботи, яка передбачає створення розвивальної взаємодії вчителя – виховання як системи компонентами якої є:
психолого-педагогічна діагностика інтелектуального, фізичного, психологічного й духовного розвитку особистості учня;
постановка педагогічних завдань, коригування існуючих планів;
організація (самоорганізація) діяльності вихованців;
дослідження динаміки рівнів соціальної активності учнів;
аналіз і прогнозування виховних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному та груповому рівнях.
В центрі уваги – не якийсь середній учень, а кожен школяр, як особистість у своїй унікальності. Змінюється сам підхід: не від педагогічних впливів на учня, а від самого учня, який вибірково ставиться до цих впливів.
Визнання учня головною діючою фігурою всього навчально-виховного процесу є початком особистісно-орієнтованого навчання.
Але, щоб зробити учня дійсним суб’єктом навчально-виховного процесу, необхідно змінити всю технологію цього процесу.
Побудова навчання за інтегрованим типом відповідає завданням особистісно-орієнованого навчання, оскільки дає змогу виявити основні типи ставлення учні до навколишнього світу, який виступає для нього цілісно, багатосторонньо та динамічно.
Результати психодіагностичних тестів, проведених
у 8-Б класі Криворівнянської
ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М. Грушевськго.
У класі навчається 18 учнів. З них 8 – хлопців та 10 дівчат.
І. Тест “Чотири пори року”.
10 учнів належать до пори року “літо”. Тобто, вони дотримуються принципу: виконай те, що обіцяв зробити, незважаючи на обставини. Вони хороші партнери і колеги.
Однак схильні до спалахів, не завжди стримують себе, і тоді наступає справжня літня буря – з громами і блискавками. Після грози атмосфера очищається і вони стають милими, покладистими людьми. Вони прагнуть од лідерства і тому всі докори на свою адресу сприймають боляче. Свої проблеми прагнуть розв’язувати самі.
6 учнів представники “осені”. Антипатія до яскравого, неспокійного, крикливого – їхня риса характеру. Перш за все вони цінують спокій, людей з рівною поведінкою. Схильні до рефлексії, їм подобаються їхні маленькі сумні настрої.
Люблять одинокі прогулянки, будують “повітряні замки”.
Як партнери, вони люди лояльні і вірні. Не прощають образ.
Склад характеру 2 учнів цього класу можна порівняти із зимою. Це впевнені в собі люди, добре знають свої достоїнства. Їх важко вивести з рівноваги, переконати змінити рішення. Вміють послідовно досягати цілі. Індивідуалісти. Зовнішньо – холодні люди, однак у колі друзів проявляють щирість і емоційність.
Весняного типу характеру в цьому класі не виявилось.
ІІ. Тест “Чи організована ви людина?”
Всі учні набрали менше 63 балів, що означає, що їх спосіб життя, їхнє оточення навчили їх бути організованими в дечому. Ця якість у них проявляється час від часу, що є ознакою відсутності чіткої системи самоорганізації. Щоб стати організованими людьми, їм потрібно подолати самих себе, потрібно мати волю і наполегливість.
ІІІ. Тест “Чи вмієте ви слухати?”
7 учнів із 18-и набрали потрібну кількість балів, що означає, що вони є дуже добрими слухачами, в них добре розвинуте вміння слухати, хоча й базіку вони в змозі зупинити.
Всі інші більшою чи меншою мірою здатні слухати, але не завжди чують чи не хочуть чути, що їм говорять. Тобто все