Ознайомлення дошкільників з основними логічними поняттями і термінами
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Розвиток дошкільника та тренування логічного мислення………..5
1.2 Процес міркування у дошкільників як шлях освоєння основних логічних понять та термінів……………………………………………………..11
1.3 Рівні освоєння та оперування логічними термінами дошкільниками…………………………………………………………………..17
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Рекомендації та вправи для розвитку логічного мислення у дошкільника………………………………………………………………...……19
2.2 Вправи для розвитку основних понять у логічних операціях….…27
2.3 Методичні рекомендації для засвоєння та розуміння логічних понять у дошкільників…………………………………………………..………29
ВИСНОВОК…………………………………………………………………...…34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………...………36
Додаток…………………………………………………………………...………38
ВСТУП
Логічне мислення формується на основі образного і є вищою стадією розвитку дитячого мислення. Досягнення цієї стадії - тривалий і складний процес, тому що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не тільки високої активності розумової діяльності, й узагальнених знань про загальні й істотні ознаки предметів і явищ дійсності, що закріплені в словах. Не слід чекати, коли дитина досягне стадії формально - логічних операцій (14 років), коли її мислення набуде рис, характерних для розумової діяльності дорослих. Починати розвиток логічного мислення слід уже в дошкільному дитинстві.
Однак виникає запитання, навіщо логіка дитині - дошкільнику? Справа в тім, що на кожнім віковому етапі створюється як би визначений "поверх", на якому формуються психічні функції, важливі для переходу до наступного етапу. Таким чином, навички, уміння, набуті в дошкільний період, будуть слугувати фундаментом для одержання знань і розвитку здібностей у більш старшому віці тобто у школі. Найважливішим серед цих навичок є навичка логічного мислення, здатність "діяти розумно". Дитині, яка не опанувала прийомами логічного мислення, важче навчатися розв’язувати задачі, виконувати вправи витрачаючи багато часу і сил. У результаті постраждає здоров'я дитини, ослабне, а інколи зовсім згасає інтерес до навчання.
Опанувавши логічними операціями, дитина стає більш уважною, вчиться мислити ясно й чітко, уміє в потрібний момент сконцентруватися на сутності проблеми, вміє переконувати інших у правоті наявності рішення. Процес навчання, а й шкільне життя приносить їй радість й задоволення. Дослідження процесу ознайомлення дитини дошкільного віку із основними логічними термінами та поняттями є незворотньо необхідним, для подальшої можливості дитини сприймати завдання та, їх розв’язувати. Даний аспект доводить актуальність теми дослідження.
Логічні прийоми - порівняння, синтез, аналіз, класифікація, доказ а інші - застосовуються у всіх видах діяльності. Їх використовують починаючи зі старшої групи для розв’язання задач, вироблення правильних висновків. "Зараз, в умовах корінної зміни характеру людської праці, цінність такого знання зростає. Свідчення тому - зростаюче значення комп'ютерної грамотності, однієї з теоретичних основ якої є логіка" (Вербін А.А. Логіка)
Знання логіки сприяє культурному й інтелектуальному розвитку особистості.
Метою даного дослідження є встановити основи логічного розвитку дошкільника та його ознайомлення із логічними термінами та поняттями.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути процес тренування логічного мислення;
- встановити значення процесу міркування у дошкільників як шляху --засвоєння основних логічних понять та термінів;
- ознайомитися із рівнями засвоєння та оперування логічними термінами дошкільниками;
- навести рекомендації та вправи для розвитку логічного мислення у дошкільника;
- навести вправи для розвитку основних понять у логічних операціях у старших дошкільників;
- вказати методичні рекомендації для засвоєння та розуміння логічних понять у старших дошкільників.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1.Розвиток дошкільника та тренування логічного мислення
У тісному зв'язку з удосконаленням сприймання розвивається і мислення дитини. Як уже зазначалося, наприкінці раннього дитинства на основі наочно-дійової форми мислення починає складатися наочно-образна форма. У дошкільному віці має місце її подальший розвиток. Мислення стає образно-мовленнєвим, тобто таким, що спирається на образи уяви і здійснюється за допомогою слів. Усе це є свідченням того, що мислення набуває певної самостійності, поступово відокремлюється від практичних дій, у які було вплетене раніше, стає розумовою дією, яка спрямована на розв'язання пізнавального мислиневого завдання.
Діти чутливі до суперечностей у своїх судженнях, вони поступово вчаться узгоджувати їх, міркувати логічно. Необхідною умовою цього є достатня обізнаність з об'єктами, про які йдеться у їхніх міркуваннях.
Розвиток мислення дітей дошкільного віку значно прискорюється, якщо він відбувається не стихійно, а в умовах цілеспрямованого і правильного керування та спостереження за цим процесом з боку дорослих [2, ст.45]
Розвиток мислення взаємопов'язаний із суттєвими позитивними зрушеннями у мовленні дошкільника. Швидко зростає словниковий запас, досягаючи до семи років 3500-4000 слів. У словнику, окрім іменників та дієслів, значне місце посідають прикметники, займенники, числівники та службові слова, згідно з їх співвідношенням у мові, якою дитина оволодіває.
Дошкільники загалом опановують фонетичну будову рідної мови, навчаються вільно артикулювати окремі звуки та поєднувати їх у звукосполучення.
Впродовж дошкільного віку діти досягають значних успіхів в оволодінні граматикою мови, структурою простих та складних речень.
Відбувається подальша диференціація функцій мовлення. До функції спілкування додається планування своєї діяльності та її регулювання за допомогою мовлення. Мовлення стає засобом планування, коли переходить з кінця дії на її початок, а засобом довільного регулювання коли дитина виконує вимоги, сформульовані за допомогою мовлення (А.О. Люблінська, О.Р. Лурія). Під час останнього процесу виникає внутрішнє мовлення, яке стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій. Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку в дитини словесно-логічного мислення, що ґрунтується на практичній діяльності.
У дошкільників починає формуватися довільна увага. Вони вже можуть виділяти об'єкти відповідно до потреб своєї діяльності та спеціально зосереджуватись на них. Мимовільна увага при цьому не зникає, а продовжує розвиватись, набуваючи більшої стійкості та обсягу.
Науково-теоретичні засади розвитку словесно-логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку
Дитина народжується, не маючи мислення. Щоб мислити, необхідно володіти чуттєвим і практичним досвідом, закріп-леним пам'яттю.
Наприкінці