[31. ст. 128].
Сумісні поняття - поняття, обсяг яких збігається при-наймні частково.
Несумісні поняття - поняття, обсяг яких зовсім не збігається.
Залежно від характеру збігу обсягів сумісні поняття поді-ляються на тотожні (рівнозначні), перехресні (відношення неповного збігу обсягів, перетину) і відношення підпорядку-вання.
Тотожні (рівнозначні) поняття - поняття, які повніс-тю збігаються за обсягом.
Перехресні поняття - поняття, обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів.
Протилежні поняття - порівнянні несумісні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються.
Суперечні поняття - порівнянні несумісні поняття, в од-ному з яких мисляться предмети з певними ознаками, а в дру-гому - ті предмети відповідної предметної сфери, в яких ці ознаки відсутні, а наявність інших ознаку них не мислиться.
Операції над поняттями
Обмеження - логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через
додавання до змісту вихідного поняття ознак, які стосують-ся лигає частини предметів його обсягу.
Узагальнення - логічна операція, в результаті якої від-бувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового) шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного по-няття видових ознак.
Поділ поняття - логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів.
Класифікація - складний, багатоступінчастий поділ (тобто система поділів), який проводиться з метою одер-жання нових знань стосовно членів поділу і систематизації цих знань.
Щоб не припускатися логічних помилок при здійсненні поділу, треба керуватися відповідними правилами [31. ст. 87].
Поділ понять повинен здійснюватися за однією основою.
Поділ повинен бути співмірним, тобто сума обсягів членів поділу має дорівнювати обсягові поділюваного поняття.
Члени поділу повинні виключати один одного, тобто не мати спільних елементів.
Поділ повинен бути безперервним (поступовим), тоб-то члени поділу мають бути поняттями одного поряд-ку загальності.
Додавання понять - операція над обсягами понять, яка полягає в об'єднанні двох або кількох множин, що станов-лять обсяги відповідних понять, в одну множину.
Множення понять - операція над поняттями, яка поля-гає в утворенні нового поняття, обсягом якого є елементи, загальні для всіх вихідних понять.
Віднімання (заперечення) понять - операція над по-няттями, коли шляхом заперечення поняття «а» утворюють нове поняття «не-а», обсяг якого в сумі з обсягом поняття «а» складає множину тієї предметної сфери (області), яка нами мислиться.
Визначення - логічна операція, з допомогою якої роз-кривається зміст поняття, тобто робиться перелік ознак, які в ньому мисляться, або з'ясовується ім'я відповідного де-нотату.
Реальне визначення - визначення, що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття.
Номінальне визначення - визначення, завдяки якому з'ясовується ім'я, яким позначаються відповідне поняття і денотат.
Компетентність чи компетенція: термінологічне визначення
Термін «компетенція» сьогодні широко використовується там, де йдеться про навчання та виховання. На думку деяких науковців (В.О.Кальней, С.Є.Шишов та ін,), компетенція - це загальна здібність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінно-стях, схильностях, які надбані завдяки навчанню [31, ст. 72]. Компетенція не може зводитися до знань, до навичок, бути компетентним не означає бути вченим або освіченим.
Наведемо декілька визначень, які подаються у словниках,
Компетенція - коло питань, у яких хто-небудь достатньо обізнаний [31, ст.101], або в яких дана особа має певні повно-важення, знання, досвід [31, ст.102], або здібність виконувати будь-яке завдання, або робити що-небудь [31, ст. 112].
Крім того, розрізнюють також компетенцію та вміння.
Уміння - це дія у специфічній ситуації. Це прояв компе-тенції, або здібності, більш загальної підготовленості до дії, або можливості здійснювати дії у специфічній ситуації [31, ст.72]. Проте тільки вміння підлягають спостереженню, ком-петенція (або габітус як єдність компетенцій) - це характери-стика, яку можна витягти зі спостережень за діями або вмін-нями.
Отже, вміння — це компетенція в дії. Компетенція — це те, що породжує вміння, дії. Компетенцію можна також розглядати як можли-вість запроваджування зв'язків між знаннями та ситуацією або. в більш ширшому значенні, як здатність від-найти процедуру (знання та дію), що підходить до проблеми.
Найскладніша проблема в тому, щоб визначити ті знання, які б забезпечили формування необхідної компетенції. Компете-нція може формуватися, розвиватися, збагачуватися, розши-рюватися або зміцнюватися тільки ґрунтуючись на початко-вому рівні.
На наш погляд, слід чітко визначитися з таким поняттям, як «ключова компетенція». Якщо користуватися більш зага-льними поняттями ключових компетенцій «як визначних до умов реалізації, які безмежні і, водночас, специфічні та уні-версальні» [31, ст.84], то у контексті нашої роботи - це визна-чення нас не задовольняє. Не висуваючи за мету з'ясувати увесь перелік ключових компетенцій дитини дошкільного ві-ку, запропонуємо наше бачення проблеми формування ком-петенції, тлумачення деяких принципових для нас положень.
Уведемо деякі визначення задля розмежування понять «здібності» та «компетенція».
Отже, якщо розвести в загальному розумінні ці два тер-міни, то компетенцію (або компетентність) розуміють як ха-рактеристику поведінки, домінантну форму активності осо-бистості, сформованість відповідних навичок і вмінь, сту-пінь, наприклад, оволодіння мовою й мовленням. Порівняємо подані визначення.
Компетентність - знання, усвідомленість, авто-ритетність у будь-якій галузі [31, ст. 64], поінфор-мованість, обізнаність, авторитетність. З позиції культурно-історичної заданості, ос-новним новоутворенням дошкільного дитинства є компетент-ність, яка охоплює ряд аспектів: інтелектуальну, соціальну, мовну, фізичну. На думку Т.І.Чиркової, компетентність уби-рає в себе результати розвитку всіх базисних характеристик особистості, що сформувалися в діяльності дитини - комунікативної, інтелектуальної, продуктивної та життєдіяльності в цілому.
Компетентність у смисловому значенні охоплює три ас-пекти: знання, вміння, навички. Крім того, компетентність - це гармонічне співвідношення «хочу» і «можу».
Свого часу Л.С.Виготський увів у психологію важливе поняття «зона найближчого розвитку». Зміст цього поняття розкривається так: дитина, наслідуючи однолітків і дорослих,