у колективній діяльності з ними може зробити набагато біль-ше, ніж входить у межі її особистих можливостей, і це вона робить із розумінням. Те, що дитина хоче і може зробити сьогодні за допомогою інших, завтра вона буде робити само-стійно. Це «те» і є змістом «зони найближчого розвитку», во-на «допомагає нам визначити наступний день дитини, дина-мічний стан її розвитку, який враховує не тільки вже досягну-те, але й те, що знаходиться у процесі визрівання» [31, ст.38].
Саме компетентність виконує ряд функцій: вміння виби-рати відповідну інформацію для виконання дій задля досяг-нення необхідної мети або для побудови нової дії; для вико-ристання знань, які одержані від успіхів та невдач; для корек-тування, відмови від недоцільної дії; для широкої та глибокої взаємодії з довкіллям.
На думку А.М.Богуш, компетентність дошкільника мож-на визначити як комплексну характеристику особистості, що вбирає в себе результати попереднього психічного розвитку: знання, вміння, навички, креативність, ініціативність, само-стійність, самооцінка, самоконтроль [21, ст.101].
Старший дошкільний вік
Логіко-математична компетенція. Вчити шляхом пе-ретворень вирішувати завдання на побудову та перебудову геометричних фігур. Розвивати навички користування геоме-тричними формами як еталонами у порівнянні з формами ре-альних предметів.
Дати уявлення про шляхи побудови та перебудови у множинах об'єктів, які різняться 2-3 властивостями, виконан-ня дій і рухів згідно з наочно означеним, лінійним та розгор-неним, циклічним алгоритмом.
Сформувати вміння класифікувати, упорядковувати та узагальнювати предмети як на основі безпосереднього сприйняття 2-3 властивостей, так і на основі уявлень про вла-стивості об'єктів.
Вчити міркувати та робити умовиводи згідно з правилами логіки, розуміти символічне зображення відношень «більше», «менше», «порівну» (>, <, ==), арифметичних дій (+, -), мо-дель запису арифметичної дії (* +! = *!).
Вчити розв'язувати задачі на розгалуження множини за 2-3 неспіввідносними якостями, надавати повні характерис-тики утвореним класам, користуючись логічними характерис-тиками («не», «і», «чи»). Розуміти відношення між множина-ми (перетинання, включення) та співвідношення обсягу та змісту поняття.
Показники логіко-математичної компетенції дитини:*
Самостійно вирішує задачі на побудову та перебудову геометричних фігур;*
Порівнює форми реальних предметів, користую-чись геометричними фігурами як еталонами; *
Вільно класифікує, упорядковує та узагальнює пред-мети за 2-3 властивостями, користуючись логічними характеристиками «не», «і», «чи»; *
Розгалужує множини за 2-3 неспіввідносними власти-востями та якостями, дає повну характеристику ново-утвореним класам;*
Міркує та робить умовиводи згідно з правилами логі-ки;*
Діє самостійно згідно заданого наочного алгоритму: лінійного або циклічного; *
Розуміє та користується моделлю запису арифметичної дії у процесі вирішення арифметичних задач.
Отже, компетентність дитини дошкільного віку - це сформованість інтелектуальних опера-цій, визначена довільна спрямованість діяльності, усвідомленість і значна мотиваційна насиченість. Компетентність має вікові характеристики, які науков-цями розглядаються як орієнтовні показники розвитку особи-стості на кожному віковому етапі, базисні характеристики компетенції того чи іншого виду діяльності. Як правило, про компетентність йдеться у дослідженнях психологів, у роботах педагогів - про відповідну компетенцію, тобто єдиного по-гляду на різні визначення цих двох термінів поки що не має.
1.3 Рівні освоєння та оперування логічними термінами дошкільниками та дидактична гра в розвитку старших дошкільників.
Коротка характеристика логічних операцій, доступних для дітей середнього дошкільного віку
Порівняння - відносно проста логічна операція, вона полягає у встановленні чи подібності розходження предметів по ознаках.
Дії аналізу
Аналіз - логічний прийом, метод дослідження, розкладання виучуваного предмета на складові частини, кожна з яких потім окремо досліджується для того, щоб виділені елементи поєднати за до-помогою синтезу - в ціле, збагачене новими знаннями.
Виконання практичних дій із предметами допомагає ро-зумовому розчленуванню їх, є підґрунтям аналізу. Особливо яскраво це спостерігається у дітей. Коли дитина вчиться рахувати, вона широко користується практичними діями як основою аналізу: показує пальцем на предмет, відкладає його у бік тощо.
Форми аналізу різноманітні, вони залежать від досліджуваного об’єкта і тих цілей, які людина висуває перед собою у процесі його вивчення.
Упорядкованість дій - логічний прийом, що формує навички послідовних дій. Ігри: "Продовж ряд" (з чергуванням фігур), "Що спочатку, що потім?" і ін.
Класифікація - більш складна логічна операція: розподіл предметів по групах (класам) на підставі загальних ознак. Ця навичка дуже корисна при рішенні багатьох проблем, зв'язаних із запам'ятовуванням, для розвитку творчого мислення [11. ст. 205].
Класифікація включає 2 логічні дії:
- виділення загальної ознаки - підстава класифікації;
- розподіл на класи по підставі класифікації.
Логічне зв'язування "не" - дуже важливе для розвитку логічного мислення і мови. За допомогою "не" виробляється логічна операція заперечення.
Порівняння - особливий спосіб мислення, спрямований на виявлення ознак подібності й відмінності між предметами та явищами.
Під час навчання дитини порівняння вона оволодіває та-кими вміннями:*
Виділяє ознаки об'єкта на основі співставлення його з іншим об'єктом.*
Визначає спільні та відмінні ознаки порівнювальних
об'єктів.*
Виокремлює важливі та неважливі ознаки об’єкта.
Узагальнення - вміння знаходити суттєві ознаки об'єкта, відокремлювати важливі властивості й ознаки від несуттєвих.
Систематизація - приведення до системи, розміщення об'єктів за певним порядком, встановлення певної послідов-ності.
Серіація - це впорядкування об'єктів за ступенем інтен-сивності одного чи декількох ознак.
Наприкінці дошкільного дитинства малюк може оволо-діти такими вміннями, які необхідні для здійснення система-тизації:*
Знаходити закономірність розміщення об'єктів за од-нією ознакою і розташованих в одному ряді.*
Впорядкувати об'єкти, розміщені в ряді за принципом випадковості.*
Знаходити закономірність розташування об'єктів, впо-рядкованих на основі двох чи більше ознак і розміще-них у матриці.
Якщо дитина навчиться співвідносити, порівнювати предмети за їх зовнішніми ознаками, наприклад, за формою, кольором, величиною, можна переходити до навчання більш складної інтелектуальної дії — співвідношення предметів за змістом.
У 5-7 років дитина може оволодіти співвідношенням предметів. Послідовність навчання передбачає такі етапи:
Змістове співвідношення двох наочно