Співвідношення наочно представленого предмета з предметом, позначеним словом («малюнок» - «сло-во»).

Змістове співвідношення предметів та явищ, предста-влених у вигляді слів («слово» - «слово»). Отже, ми коротко розглянули етапи розвитку пізнаваль-них здібностей у дітей дошкільного віку.

Проте жоден вид психічної діяльності дитини не прохо-дить без зосередженості на будь-якому об'єкті.

У психології увагою називають спрямовану психічну дія-льність людини, зосереджену на об'єктах, які мають для неї певне значення.

З'ясуємо якості уваги.*

Сконцентрованість - це ступінь зосере-дження на одному й тому ж предметі, об'єкті діяльності.*

Сталість - це характеристика уваги в часі. Вона ви-значається тривалістю збереження уваги на одному й тому ж об'єкті чи на одному й тому ж завданні. *

Обсяг уваги - це кількість об'єктів, які людина здатна сприйняти, охопити під час одномиттєвого пред'явлення. До 6-7 років дитина може з достатньою деталізацією сприймати одночасно до 3 предметів. *

Розподільність - це властивість уваги, яка виявляєть-ся у процесі діяльності, що вимагає виконання не од-ної, а хоча б двох різних дій одночасно, наприклад, слухати дорослого й одночасно письмово фіксувати фрагменти пояснень.*

Переведення уваги - це швидкість пересування фокусу уваги з одного об'єкта на інший, переходу від одного виду діяльності до іншого. Такий перехід завжди пов'язаний з вольовим зусиллям. Чим вищий рівень концентрації уваги, тим важче перевести її.

Дидактична гра в розвитку старших дошкільників

Для уточнення, закріплення початкових математичних знань, умінь порівнювати величини, визначати форму, орієн-туватися в часі з дітьми дошкільного віку проводяться ігри. Такі ігри об'єднують певну групку дітей, а інколи всіх дітей групи. Так, у молодшій групі можна провести рухливу гру «Який м'яч більший?», У ній можуть брати участь усі діти групи: вони стають у коло і передають по ньому великий і маленький м'яч, один з м'ячів «утікає», а інший «доганяє» його. В кінці гри діти кладуть у центр кола спочатку більший м'яч, визначаючи його колір, форму, а потім менший.

У дидактичній грі закріплюються і поглиблюються ті знання і вміння, що вивчались на заняттях з математики. У таких іграх формуються уміння дітей знаходити схожість і різницю, порівнювати, узагальнювати. Ігри з матрьошками, башточками, розбірними грибками спрямовуються на засвоєння вмінь порівнювати предмети за їх величиною, будувати ряди величин. В іграх «Лото», «Пори року», «Лічильня», «Доміно», «Геометричне», «Арифметичне» уточ-нюються знання про час, число, дії над ними, вміння визна-чати форму, абстрагуючись від кольору, величини. У грі «Магазин іграшок» закріплюються уміння додавати і від-німати в межах 10, уміння оперувати монетами, розміню-вати і набирати певну суму. Ігри «Чарівний мішечок» сприяє засвоєнню різних математичних знань і відповідних умінь дітей. По-різному можна визначити програмний зміст однієї гри (закріплювати вміння лічити, визначати форму, величину, лічити групами: парами, трійками тощо), а залежно від цього «Чарівний мішечок» заповнюється різ-ними предметами [16. ст. 32].

Своєрідність дидактичної гри полягає в тому, що взаємини вихователя з дітьми мають саме ігровий характер. Дорослий — або учасник гри, або її ор-ганізатор. Дошкільнята часто виконують ту або ін-шу роль, визначену змістом гри, та обумовлюють ігрові дії. Візьмемо для прикладу гру "Крамниця". її пізнавальний зміст такий: діти — покупці повинні дати опис того, що вони хочуть придбати, а діти — продавці — за описом визначити цю річ. Ігрові дії: спостереження, розглядання предметів, опис їх, порівняння з іншими. Ігрові правила: покупець ви-бирає певний предмет, ввічливо звертається до продавця, описує цей предмет (його ознаки) й пла-тить гроші; продавець уважно слухає, не переби-ваючи, знаходить предмет і пакує його.

Отже, дидактична гра — це практична діяльність, в якій діти використовують знання, здобуті на за-няттях. Вона створює життєві умови для різнома-нітного застосування цих знань, активізації розу-мової діяльності. Тут також виявляються помилки, яких припустилися дітей труднощі, з якими вони стикаються. Вихователь допомагає виправити і по-долати їх.

Хоча багато дидактичних ігор не вносять нічого нового у знання дошкільнят, проте вони навчають застосовувати їх в інших умовах або містять розу-мове завдання, розв'язання якого потребує різно-манітних форм розумової діяльності.

Дидактична гра ефективно допомагає долати від-ставання у розумовій діяльності б деяких дітей. Ор-ганізовуючи індивідуальну гру з дитиною, педагог створює сприятливі умови для спілкування з нею, з'ясовує причини недостатньої сформованості пев-них розумових дій і за допомогою багаторазового вправляння піднімає рівень її розвитку; сприяє фор-муванню правильних взаємин між дітьми, вмінню разом грати, підпорядковувати свої інтереси інте-ресам колективу, допомагати одне одному, радіти з успіхів інших.

Щодо дітей старших груп правила мають більш уза-гальнений характер, але їх треба чітко сформулювати.

Стар-ші дошкільнята здатні гальмувати безпосередній інтерес, а тому можна одночасно повідомляти їм кілька взаємозв'язаних правил. Якщо в молодших групах одне правило регулює поведінку і спосіб дії всіх дітей, то в старших групах в одній грі можуть співіснувати різні за змістом правила для різних учасників гри. Наприклад, в іграх-загадках прави-ла для дітей, які загадують ці загадки, одні, а для дітей, які їх відгадують, — інші. Але всі вони орга-нізують поведінку всіх дітей у грі [17. ст. 123].

Фіналом дидактичної гри є певний результат. Ним, зокрема, може бути відгадування загадок, ви-конання певних доручень та ігрових завдань, про-яви кмітливості, що сприймаються дошкільнятами як досягнення. Для вихователя результат гри завжди є показником успіхів дітей у засвоєнні знань, у розумовій діяльності, в характері її сто-сунків з партнерами.

Результатом дидактичної гри, окрім правильно виконаного завдання, є й задоволення, яке вона дає її учасникам.

Окрім того, дидактична гра